Публікації

Відлуння голодомору-ґеноциду 1932—33. Етнокультурні наслідки голодомор

„Етнографічний матеріял буде змінений“ — з такими жорстокими словами, сповненими безпрецедентного цинізму й чорної завзятости, пророкували чиновники ҐПУ тотальну смерть українському етносові. На щастя, українці вже вкотре зуміли вистояти в цій нерівній боротьбі й відродити себе та власну культуру.

Не так далеко відійшли в минуле ті страшні й трагічні роки голодомору 1932—1933 — найжорстокішого злочину ХХ ст. супроти України, котрий, за скромними підрахунками місцевих і зарубіжних учених, забрав від семи до десяти, а то й більше мільйонів життів. І нехай ця цифра нікого не шокує! Доповідаючи своєму урядові про поточну політичну ситуацію та голод в Україні 31 травня 1933 року, консул Італії у Харкові Серджіо Ґраденіґо наголосив, що заздалегідь спланована політика Кремля ставить собі за мету „зліквідувати українську проблему протягом кількох місяців з жертвою від 10 до 15 мільйонів осіб. Нехай ця цифра не здається перебільшеною,— з гіркотою констатував консул.— Я тієї думки, що її перевищили й що, мабуть, уже її досягли...“ Що саме розумів під „українською проблемою“ у даному контексті цей проникливий дипломат? Передусім — намагання імперського режиму фізично зламати волелюбність і нескореність українського духу, ліквідувавши в такий спосіб небезпеку майбутніх політичних ускладнень на шляху до зміцнення Російської імперії. Отже, голодом окупанти знищували свідоме українське селянство, а також інтеліґенцію, які складали велику частку всіх українців і активно противились засиллю колгоспів. Таким чином звільнялася велика територія для завезення етнічних росіян в українські міста і села — замінювався „етнографічний матеріял“.

Тенденції в глобальному розвитку Інтернету

Цікавий матеріал розмістила робоча група Південно-Каліфорнійського Університету. ЦЕ документ, який описує суттєві зміни в глобальній аудиторії Мережі в 2006 році. Документ (безкоштовна версія) є тут. Користувачів Інтернету є понад 1 млрд., з них 7% мають власні блоги, а 12% власні сайти, 26% - онлайн-фото(підозрюю, що цифри завищено, хоча хто зна?). США уже практично вичерпали людський ресурс приросту аудиторії Інтернету.

Українська медицина Львова до початку Другої світової війни

До 750-річчя Львова
Українська медицина Львова до початку Другої світової війни

Ярослав Ганіткевич.
Доповідь на міжнародній конференції УЛТ у Львові, вересень 2006 року

Які наукові ступені потрібні українським вченим?

Наука і наукові кадри відограють надвичайно важливу роль в розвитку суспільства, в наково-технічному прогресі, у різних галузях народного господарства. Невипадково питання стану науки в Україні, ситуації з науковими кадрами так прискіпливо обговорюються в нашому суспільстві, зокрема існування і фінансування наукових установ, відношення університетської і академічної науки, система освіти і підготовки наукових кадрів, проблеми автономії університетів.

Романів Олег Миколайович (21.03.1928—03.11.2005)

Українська наука зазнала важкої втрати. 3 листопада 2005 р. передчасно відійшов у Вічність Олег Миколайович Романів — Голова Наукового товариства ім. Шевченка в Україні, Генеральний Секретар Світової Ради НТШ, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, провідний український учений механік-матеріалознавець, суспільствознавець та організатор науки.

Голова Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) в Україні, генеральний секретар Світової Ради НТШ. Член-кореспондент Національної академії наук України, професор. Заслужений діяч науки і техніки України. Олег Романів народився і провів юність в найбільш північному місті Львівщини м. Сокалі, хоча все його наступне професійне життя пов’язане з нашим древнім Львовом. Після закінчення Львівського політехнічного інституту та аспірантури при цьому ж інституті перейшов на науково-дослідну працю в Інститут машинознавства і автоматики (сьогодні Фізико-механічний інститут Національної академії наук України), в якому упродовж сорока років пройшов довгий шлях від молодшого наукового співробітника до заст. директора з наукової роботи — члена-кореспондента Національної академії наук України. Олег Романів — відомий в Україні та за рубежем вчений в ділянці металознавства та міцності конструкційних матеріалів. З його іменем пов’язане створення нових методів термомеханічного зміцнення металів та нового наукового напрямку в науці про міцність — структурної механіки руйнування матеріалів.

Сторінки

Підписатися на RSS - Публікації