Промінь творчости і науки
Уже від березня 1977 року, коли Патріярх Йосиф Сліпий окремою грамотою заснував Філію Українського Католицького Університету у Філядельфії, там ведеться активна видавнича, педагогічна, просвітня і наукова діяльність. За останнє десятиліття зав’язалася плідна співпраця поміж Філією УКУ та Осередком праці НТШ, історія якого сягає початку 50-х років минулого століття. Одним із проявів цієї співпраці є серія викладів, які щосеместра відбуваються у Домі святої Софії на передмісті Філядельфії Елкінс Парк — саме там міститься садиба Філії УКУ. Кожного вівторка (за рідкісними винятками) у головній залі збираються українські інтелектуали. Ця традиція не була порушена і в 2005 році.
Протягом осени минулого року в Домі святої Софії виступили науковці та літератори з України і з Північноамериканського континенту. Тематика виступів була найрізноманітніша. Власне, цей факт відзначив і директор Філії УКУ академік Леонід Рудницький у вступному слові 15 жовтня. Тут слід додати, що кожна лекція розпочиналася відрекомендуванням чергового гостя — і на правах господарів робили це вже згаданий раніше Л. Рудницький та доктор Ярослав Заліпський — голова Осередку НТШ у Філядельфії.
Минулорічний осінній цикл розпочався виступом Дмитра Павличка, який саме перебував у Нью-Йорку, у місії України при ООН, а подорож до Філядельфії була для нього особливо приємна, бо тут він уперше побував майже 40 років тому — у 1966-му. Нині навіть важко уявити собі, як рідко за часів „залізної завіси“ до США потрапляв хтось з українських письменників. У своєму виступі Дмитро Васильович, окрім спогадів про ту візиту до Америки, багато уваги приділив і сучасній суспільно-політичній ситуації в Україні. Не обійшлося і без поезії, бо політика не може цілковито поглинути діяльну й багатогранну натуру. Дмитро Павличко прочитав кілька нових віршованих творів, продемонструвавши тим самим, що ні час, ні політичні обставини не владні над справжнім талантом.
Тут слід зазначити, що літературна складова в цьогорічному циклі лекцій була доволі значна. Восени 2005 р. з України до філядельфійського університету Ля Салль прибув на стипендію Фундації Фулбрайта письменник Олександр Ірванець. І два його виступи в УКУ, які відбулися 18 та 25 жовтня, були присвячені сучасному літературному процесові в Україні, а також проблемам мови і культури. Під час першої лекції О. Ірванець зосередився на творчості відомої групи „Бу-Ба-Бу“, до якої він належить, а також на літературному поколінні „вісімдесятників“. У другому виступі йшлося також про стан справ у мовній політиці та про події під час і після Помаранчевої революції, її вплив на подальший розвиток української культури взагалі.
Поет Василь Махно, родом із Тернопільщини, який вже протягом останніх років працює у НТШ, поінформував про свою творчість. Його остання збірка „38 віршів про Нью-Йорк“ побачила світ позаторік у київському видавництві „Критика“, а 1 листопада Василь Махно презентував це видання і свої нові твори перед філядельфійською громадськістю. Інтеґруючись у світовий контекст, українська література стає більш знана — доказом того слугують і дві поетичні збірки В. Махна, що побачили світ у польському перекладі, а також його вірші англійською мовою, над якими нині працюють нью-йоркські перекладачі. Поет пише також есеї, які друкуються у місячнику „Критика“, перекладає з польської, зокрема вірші Збіґнєва Герберта.
Художниця Оксана Цюпа з Ірпеня під Києвом останніми роками працює у жанрі „колекційної ляльки“. Але тема її виступу була значно ширша: „Лялька як іграшка і як елемент культури в Україні та поза її межами“, і лекція під такою назвою відбулася 8 листопада. Під час свого виступу О. Цюпа не тільки розповіла про традиційну українську ляльку-мотанку, а й продемонструвала увесь процес виготовлення народної ляльки-оберегу. Демонструвалися інші ляльки з творчого доробку, який викликав зацікавлення американського мистецького світу, зокрема Doll Museum у Філядельфії.
Завершився цикл викладів 2005 року аж 20 грудня, коли з лекцією „Переяславська угода та ідея споконвічних прав України в політичній та історичній думці Гетьманщини“ виступив професор Зенон Когут — директор Канадського інституту українознавчих студій в Едмонтоні. Когут є відомим дослідником доби Козаччини, і його доповідь збагатила авдиторію незнаними досі фактами про цю епоху української історії.
Кожна з перелічених лекцій закінчувалася активною дискусією, а також запитаннями із зали, на які доповідачі намагалися дати вичерпні відповіді. Також присутні висловлювали погляди щодо характеру доповідей, що виражалося у доволі ґрунтовних коментарях і доповненнях, які подеколи переростали в полеміку. Втім, ця гострота пом’якшувалась, коли на завершення дискусії дія переносилася до столиків з кавою і солодощами, при яких запановували єдність і злагода.
На завершення зауважимо, що не лише науковці та літератори відвідують Філію УКУ в Філядельфії. Протягом минулої осени також відбулися зустрічі з Патріярхом Любомиром Гузаром та ректором УКУ у Львові Борисом Ґудзяком.
Так, інтелектуальне та культурне життя українців у Філядельфії є доволі активне й різнобічне. І свій посильний внесок у цю розмаїтість вносить Філія УКУ спільно з Осередком НТШ, уже тривалий час залишаючись центром і важливим вогнищем української науки та культури на східному побережжі Американського континенту. Ця діяльність є чи не найкращим виявом нерозривного зв’язку українців діяспори зі своїм рідним краєм — зв’язку, який не уривається уже впродовж більш як ста років.
Микола Рудницький
