Загальні звітно-виборні збори
НТШ в Україні 2005 року
17 грудня 2005 р. у Будинку вчених у Львові відбулися Загальні звітно-виборні збори Наукового товариства ім. Шевченка в Україні, які підсумовували працю Товариства за період з листопада 2002 р. по грудень 2005 р. Зареєстровано 136 осіб, у тому 79 дійсних членів НТШ. У зборах узяв участь президент Світової Ради НТШ Леонід Рудницький.
Тимчасово виконуючий обов’язки голови НТШ в Україні Олег Купчинський відкрив збори із звістки про раптову смерть голови Товариства Олега Романіва 3 листопада 2005 року. Він коротко охарактерезував внесок Олега Романіва в розбудову Наукового товариства ім. Шевченка у Львові й висловив глибокі співчуття Товариству та родині з приводу непоправної утрати. Потім були згадані дійсні члени НТШ, які відійшли у вічність: Ярослав Сапужак (5 жовтня 2004 р.); Дмитро Крвавич (2 квітня 2005 р.); Костянтин Малиновський (3 квітня 2005 р.). Присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.
Збори обрали президію у складі: Петра Вольвача, Ярослава Дашкевича, Роксолани Зорівчак, Романа Кирчіва, Олега Купчинського, Леоніда Рудницького, Ігора Стасюка, Олега Шаблія. Головою зборів обрано Ігора Стасюка, секретарем — Романа Кирчіва.
Збори одностайно затвердили порядок денний: звіти Президії та Ревізійної комісії НТШ; вибори голови і керівних органів Товариства та розгорнуті заходи щодо вшанування пам’яти Олега Романіва. Наприкінці було прийнято Ухвалу зборів.
У другій частині зборів проведені таємним голосуванням вибори дійсних членів НТШ.
Звітну доповідь виголосив Олег Купчинський, зосередивши основну увагу на діяльноcти НТШ 2005 р., оскільки матеріяли звітів за 2003 і 2004 рр. опубліковано у „Хроніці НТШ“.
На початку доповіді зазначено, що цього року виповнюється 16 років від часу відновлення Наукового товариства ім. Шевченка в Україні і 132 роки від дня його заснування. Це означає, що ідеї української науки як основної ідеї Товариства, котре, ніколи не припиняло своєї діяльности, служить уже чотирьом поколінням українців. Проте ні одне з цих поколінь не було свідком та учасником таких широкомасштабних суспільно-політичних змін в Україні, як сьогодні. Вони вивели нас на дорогу демократії і свободи, безцензурної праці у видавничих процесах.
Характеризуючи науково-організаційну діяльність Товариства, доповідач нагадав, що уся праця Товариства проводилася під керівництвом управи НТШ, у якій визначальну роль відіграє Президія.
Під час засідань Президії обговорювалися плани діяльности Товариства на 2003—2005 роки, підготовка й проведення XIV—XVI Наукових сесії НТШ, видавничі проєкти НТШ та умови їх реалізації, поточні науково-організаційні питання НТШ. Поряд розглядалися проєкти можливої нової „Української універсальної енциклопедії“, „Енциклопедії сучасної України“, „Енциклопедії НТШ“, а також заходи щодо відзначення В. Старосольського, І. Раковського, І. Горбачевського, участь у VI Конґресі Міжнародної асоціяції україністів у Донецьку й асоціяції європейських країн у Берліні та ін.
Протягом звітного періоду проводились засідання Наукової Ради Товариства (2003 р. — 3 засідання; 2004 — 2; 2005 — 3). Рада НТШ 21 квітня 2005 р. обговорювала сучасний стан функціонування української мови в Україні та заходи, які можуть здійснюватися у цій справі силами НТШ. Важливим моментом порядку денного засідань Ради є виголошення наукових доповідей дійсними членами Товариства на різні теми.
Головним науковим форумом Товариства є весняні Наукові сесії, котрі об’єднують науковців як гуманітарних, так і природознавчо-математичних галузей.
У доповіді значна увага була приділена науковій роботі секцій, комісій і осередків НТШ. Географічна комісія (голова О. Шаблій) упродовж 2003—2005 рр. провела чотири засідання та взяла участь у роботі наукових конференцій, у тому всеукраїнських і міжнародних. У травні 2005 р. разом із Львівським національним університетом ім. Івана Франка та Львівським відділенням Українського географічного товариства відбувся міжнародний науковий семінар „Львівська суспільно-географічна школа в національному та європейському вимірах“. Члени комісії упродовж 2003—2005 рр. видали цілий ряд монографій, підручників, посібників.
Члени Лікарської комісії (голова І. Даценко) охоплюють чимало напрямів праці. Насамперед вражає її видавнича діяльність. Упродовж лише 2004—2005 рр. вийшла 21 наукова монографія, а також підручники, навчальні посібники тощо.
Значні досягнення упродовж звітного періоду здобула Комісія з книгознавства та бібліографії. Насамперед це стосується підготовки статей про забуті імена в українській науці, підготовку бібліографій. У 2004 р. Луїзою і Миколою Ільницькими підготовлена книжка „Українська бібліографія. Нова серія. Бібліографія учених університету“. Вийшло друком понад 30 публікацій членів Комісії у наукових збірниках та енциклопедичних виданнях. На окрему увагу заслуговує участь у виданнях „Шашкевичіяна“, „Народознавчі зошити“, „Українознавчі варшавські записки“. Наукова конференція 2005 р. в рамках XVI Наукової сесії НТШ розглядала книгознавчий аспект зв’язків Галичини з Наддніпрянською Україною у XIX—XX ст.
Значною є робота Видавничо-поліграфічної комісії НТШ (голова С. Гунько). Охоплюючи представників академічної і галузевої науки, вона послідовно дотримується узагальнень досвіду попередників у різних сферах книговидання, опрацювання нових форм і напрямів у видавничій діяльності та пошуків нових контактів із фахівцями споріднених галузей.
У рамках XV Наукової сесії 2004 р. Комісія образотворчого та ужиткового мистецтва (голова Р. Яців) спільно з Інститутом колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ (директор І. Завалій) провела засідання на тему „Ресурсний парк української художньої культури і сучасна наука“. Вчені підготували й видали кілька альбомів: Роман Сельський. Твори з приватних збірок (І—ІІ) (2004—2005); Олекса Сміх-Шатківський. Твори з приватних збірок (2004); Іван Труш. Твoри з приватних збірок (2005); Володимир Патик. Твори з домашньої і приватних збірок (2005). Тим часом Музикознавча комісія НТШ (голова Ю. Ясиновський) організувала дискусію за „круглим стілом“ „Стан сучасних українських музикознавчих і нотних видань. Нові інформаційні технології“ і науковий семінар „Станіслав Людкевич і галицька музична культура. До 125-ї річниці від дня народження композитора“.
Секція етнографії і фольклористики провела засідання, присвячене 200-річчю від дня народження Михайла Максимовича, в якому детально розкрила його народознавчі дослідження. Вона підготувала збірник „Відлуння голодомору-ґеноциду 1932—1933“ та ін.
Ключовим проблемам українського перекладознавства була присвячена наукова конференція, організована і проведена Комісією всесвітньої літератури імени Миколи Лукаша. З програмною доповіддю „Український художній переклад у націотворчому вимірі“ виступила голова комісії професор Роксолана Зорівчак. Не менш глибокими у науковому плані були засідання комісій, що представляють природничо-математичні науки. Так, Екологічна комісія НТШ (голова П. Третяк) провела три розмови за „круглих столом“, під час яких розглядали фундаментальні напрями природознавства: „Проблеми дослідження та охорони біорізноманіття“, „Проблеми моніторингу довкілля“, „Актуальні проблеми лісового господарства“; Комісія фізики (голова Я. Довгий) присвятила засідання 100-річчю від дня народження дійсного члена НТШ Василя Мілянчука, а Біохемічна комісія (голова І. Головацький) — ще одному українському вченому європейського масштабу Іванові Горбачевському та ін.
Помітний внесок у скарбницю науки Хемічної (голова Є. Гладишевський) та Геологічної (голова В. Колодій) комісій, які підготували до друку томи „Праць НТШ“. Тішить пожвавлення роботи Математичної комісії з обранням нового голови М. Притули. У 2004 р. вийшов у світ перший том „Математичного збірника НТШ“, готовий до друку другий том.
Значно пожвавилася праця у комісіях Філологічної секції, зокрема літературознавства, мовознавства. Літератори випустили у світ кілька монографій, велася бібліографічно-пошукова праця. З участю цієї секції підготовляються „Записки НТШ“, присвячені 150‑річному ювілею Івана Франка. Це простежується також у роботі Історично-філософської секції. Нині завершується підготовка двох томів „Записок НТШ“ — праць Історичної комісії, Комісії спеціяльних (допоміжних) історичних дисциплін. Певних здобутків за звітний період досягли Правнича та Славістична комісії.
Помітні наукові осяги Філософської комісії (голова А. Пашук), Комісії семіотики соціяльно-культурних процесів (голова А. Карась). Праця останньої порушувала вельми важливі проблеми семіосфери минулого і сучасного. Те саме стосується діяльности Комісії архітектури та містобудування, Музикознавчої комісії, також Комісії проблем лісівництва, Комісії матеріялознавства, Економічної комісії, Соціологічної комісії. У цих комісіях зауважено в поточній праці чіткий поділ на науково-організаційну і науково-видавничу діяльність.
Не маючи змоги детально спинитися на підсумках діяльности всіх комісій, доповідач зазначив, що члени всіх структур НТШ сьогодні працюють задовільно. Особливо було підкреслено їхні видавничі зусилля.
Водночас Олег Купчинський широко спинився на праці осередків Товариства. І хоч через різні обставини не всі вони можуть працювати з повною віддачею, їх здобутки нині очевидні й загальновизнані. Одні осередки досягли помітного поступу в науково-організаційній та просвітницько-культурній, інші — у науково-видавничій сферах.
Привертає увагу передусім Донецьке відділення НТШ (голова В. Білецький), Осередок НТШ у Черкасах (голова В. Масненко). Традиційно стабільно й ритмічно працює у напрямі історії та історіографії національної науки та публікування важливих монографічних і бібліографічних праць Осередок НТШ у Києві (голова О. Коновець). Добре працюють осередки в Івано-Франківську, Коломиї.
Особливу специфіку, обумовлену різними обставинами, має діяльність Кримського осередку НТШ (голова П. Вольвач). Активно веде роботу Тернопільський осередок НТШ (голова М. Андрейчин). Він започаткував у 2004 р. видання „Збірника праць“.
Дуже цікавий проєкт завершує Закарпатський осередок НТШ (голова В. Бедь): „Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ ст.“
У 2004 р. організовано Косівський осередок НТШ (голова Г. Гоцуляк). Проведено наукову конференцію „Гуцульщина на зламі століть: проблеми і перспективи“ , видано „Вісник Косівського осередку Наукового товариства ім. Шевченка. Краєзнавство“ (т. 1), „Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Комп’ютерно-орієнтовані технології“ (т. 1, ч. 2). Плідною у науково-видавничому плані була робота Осередку НТШ у Рівному (співголови А. Бомба і Я. Поліщук). За звітний період члени осередку опублікували понад 50 наукових праць: вийшов з друку „Волинський математичний вісник“, „Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство“, дев’ятий том серії „Україна-Польща: важкі питання“. Виняткової вартости праця голови Осередку НТШ у Луцьку А. Свідзинського „Про освіту та науку в Україні“ (часопис „Розбудова держави“, ч. 5—8 за 2005 р.), як і його публікації минулих років.Члени Осередку в Сумах (голова С. П’ятаченко) провели щорічні березневі наукові сесії, літературні читання, семінари. Серед досягнень Осередку — видання навчально-методичної літератури. Певні здобутки мають новостворені осередки НТШ: Луганський (голова О. Галич) і Слобожанський (голова І. Магрицька), Слов’янський (голова А. Федь).
На завершення доповідач окремо наголосив на видавничій діяльності НТШ як на одній із пріоритетних ділянок праці Товариства, підготовці й друкуванні таких серійних видань, як „Записки НТШ“ і „Праці НТШ“, монографій, альбомів, брошур, „Вісника НТШ“, „Хроніки НТШ“. Ця робота є основною складовою діяльности НТШ і торкається не лише Львова, а й інших міст.
За звітний період лише у Львові надруковано понад 60 книжок. Усі видання НТШ поділяються на власні, підготовлені в Товаристві, та створені спільно з іншими науковими інституціями й навчальними закладами. Перша група видань найчисленніша. Вони публікуються за усталеною ще 1992 р. видавничою програмою.
***
Після звіту Президії з доповіддю виступила голова Ревізійної комісії НТШ Мирослава Ковбуз.
В обговоренні звітних доповідей взяли участь Р. Зорівчак, Б. Білинський, Л. Рудницький, В. Білецький, Я. Ганіткевич, П. Вольвач, М. Андрейчин, О. Нестер, Л. Крушельницька, Я. Ісаєвич, М. Голубець, Ю. Диба, І. Скочиляс та ін.
Далі збори перейшли до другого питання порядку денного: вибори керівництва Наукового товариства ім. Шевченка в Україні.
Переважною більшістю голосів (3 голоси проти, 11 — утримались) головою НТШ в Україні на нову каденцію обрано Олега Купчинського. Новообраний голова у своєму слові подякував присутнім за довіру, зазначивши, що приймає нелегку ношу у своєму житті; поряд висловив твердий намір продовжити працю так, щоб не знизився рівень минулих років і не змінилися ті стратегічні завдання, започатковані ще у 1989 р.; науковим секретарем НТШ в Україні обрали Романа Пляцка, заступниками голови Товариства з науково-організаційних питань — Романа Кушніра, з науково-видавничих питань — Олега Шаблія, зі зв’язків з осередками в Україні, обласними та міськими органами влади — Івана Головацького.
До складу Президії обрано 23 особи: Тараса Андрусяка, Миколу Бандрівського, Івана Вакарчука, Михайла Глушка, Івана Головацького, Ярослава Дашкевича, Степана Злупка, Роксолану Зорівчак, Анатолія Карася, Романа Кирчіва, Олександра Козаренка, Володимира Колодія, Олега Купчинського, Романа Кушніра, Ґеорґія Максимовича, Володимира Овсійчука, Романа Пляцка, Ігора Стасюка, Ростислава Стойка, Платона Третяка, Дмитра Федасюка, Олега Шаблія, Романа Яціва.
Ревізійна комісія НТШ в Україні обрана в такому складі: Борис Білинський (голова), Василь Осадчук і Андрій Стасишин (члени комісії).
Збори ухвалили заходи щодо вшанування пам’яти Олега Романіва.
На завершення першої частини звітно-виборних зборів була прийнята обширна ухвала. У другій частині зборів відбулися вибори дійсних членів Наукового товариства ім. Шевченка. Ними стали Нестор Библюк (Комісія екологічних технологій), Євген Брикайло (Видавничо-поліграфічна комісія), Петро Вольвач (Кримський осередок), Степан Гелей (Історико-філологічна секція), Ігор Гирич (Історико-філологічна секція), Михайло Глушко (Етнографічна комісія), Ольга Заставецька (Географічна комісія), Богдан Котур (Хемічна комісія), Марія Крушельницька (Музикознавча комісія), Віталій Масненко (Черкаський осередок), Василь Пірко (Донецьке відділення), Микола Притула (Комісія математики), Віра Річ (Комісія всесвітньої літератури), Зеновія-Лариса Служинська (Лікарська комісія).
Роман ПЛЯЦКО
