Відбудеться засідання ЛК НТШ 18,03,10 о 16:00 по вул. Кармелюка, 3
(Музей історії медицини Галичини).

Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві
(1941-1942)

Ярослав Ганіткевич

Українська історіографія переглядає та об’єктивно висвітлює питання, які раніше розглядалися або з позицій російського царизму і великодержавного шовінізму, або з позицій комуністичної ідеології. До таких питань можемо віднести історію Київського медичного інституту (КМІ) в роки Великої Вітчизняної (або в ширшому плані Другої світової) війни.
Дослідження архівних матеріалів, колишніх спецфондів, діаспорної літератури, преси того часу свідчить про те, що в окупованому гілерівцями Києві викладачам і професорам КМІ, які з різних причин залишилися в окупованому гітлерівцями Києві, вдалося частково на деякий час відновити роботу кафедр і клінік КМІ, що дало можливість готувати лікарів з корінного населення та сприяло збереженню бази інституту. Потрібно відзначити, що це відбулося при різко ворожому ставленні німецьких окупантів до вищої освіти на українській землі.

У березні 2010 року відбудеться чергова сесія НТШ. Звертаємося до членів Лікарської комісії з проханням подати до 01.03.10 тему доповіді.
Членам які не пройшли перереєстрацію прохання звертатися до Богдана Ткача секретаря ЛК НТШ. ntsh.med@gmail.com

Вища атестаційна комісія України

На Ваш № 02-81-08 від 24.11.2009 року

Шановні Володимире Федоровичу та Вікторе Дмитровичу!

Дякую Вам за змістовну відповідь. Маю намір розмістити її на нашому сайті, оскільки викладене у Вашому листі стосується ширшого кола читачів (дивись приєднаний файл).
Стосовно суті піднятих у моєму зверненні до Вас питань хотів би пояснити, що з відповідною нормативною базою щодо «Порядку присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань» я обізнаний. Звичайно, знижувати рівень вимог, особливо – дозволяти плагіат у дисертаціях недоцільно. Проте власне це і взагалі низький рівень оформлення висновків дисертацій мене турбує. На жаль, це не поодинокі випадки, коли спеціалізовані вчені ради і експертні ради ВАК України «пропускають» такі дисертації. У зв’язку з цим прошу ознайомитися з такими окремими прикладами з дисертацій за 2008 рік. Мова йде про загальновідомі твердження, які фігурують у висновках дисертаційних робіт, тобто становлять предмет захисту:

Витяги з висновків
авторефератів деяких дисертаційних робіт за 2008 рік

Загальновідомі положення

Історичні науки

08koyain[1].zip:

Марія Ганіткевич, Ярослав Ганіткевич. Родовід Ганіткевичів та споріднених родин. Товариство “Просвіта”, Секція “Український родовід”. Львів, 2007. – 127 с., 11 табл., 48 с.іл.

Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві
(1941-1942)

Ярослав Ганіткевич

Українська історіографія переглядає та об’єктивно висвітлює питання, які раніше розглядалися або з позицій російського царизму і великодержавного шовінізму, або з позицій комуністичної ідеології. До таких питань можемо віднести історію Київського медичного інституту (КМІ) в роки Великої Вітчизняної (або в ширшому плані Другої світової) війни.
Дослідження архівних матеріалів, колишніх спецфондів, діаспорної літератури, преси того часу свідчить про те, що в окупованому гілерівцями Києві викладачам і професорам КМІ, які з різних причин залишилися в окупованому гітлерівцями Києві, вдалося частково на деякий час відновити роботу кафедр і клінік КМІ, що дало можливість готувати лікарів з корінного населення та сприяло збереженню бази інституту. Потрібно відзначити, що це відбулося при різко ворожому ставленні німецьких окупантів до вищої освіти на українській землі.

Початок роботи о 10 год.
Реєстрація учасників та гостей від 9.30 до 10.00 у фойє Львівського національного університету ім. Івана Франка

Степан Зощук – доктор медицини, спортивний лікар, науковець
і хірург в Європі, в країнах Азії та Африки, український
громадський діяч, публіцист
(До 100 – річчя від дня народження)

Ярослав Ганіткевич (Львів), Павло Пундій (Чикаґо)

Минає 100 років від народження доктора медицини Степана Зощука - надзвичайно цікавої та вартісної людини, відомого у світі знаменитого лікаря, визначного українського діяча і патріота.
Степан Зощук народився 9 серпня 1909 року в Кракові в українській сім’ї. Батько був поштовим урядником, раніше служив старшиною в австрійській армії. В родині були брати – Роман та Іван, сестра Варвара. Багато уваги приділяла малому Степану мати Марія Зощук.
Після розпаду Австро-Угорської монархії батьки повернулися в рідні краї, оселилися в Коломиї. Степан спочатку навчався в народній школі, опісля в Коломийській українській гімназії, яку закінчив 1928 року. Почавши з 1931 року він та його брат Іван були в складі дружини копаного м’яча (футболу) «Сокіл», брали участь в роботі Українського спортового союзу в Коломиї.

Наукове товариство імені Шевченка
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Інститут української археографії НЛН України імені М. Грушсвського
Всеукраїнське товариство Івана Огієнка Львівське відділення
Українське лікарське товариство у Львові
запрошують Вас до участі у вшануванні 80-річчя видатного українського вченого Ярослава ГАНІТКЕВИЧА
Дійсного члена НТШ, доктора медичних наук, професора, Лауреата премії імені Івана Огієнка, стипендіата Президента України
та презентації книги «Лікарський збірник до 80-річчя з дня народження Ярослава Ганіткевича.Вибрані праці», Львів, 2009

Основні лати життя і діяльності
1929,9 липня - народився в м. Радехові на Львівщині
1946 – вступив до Львівського медінституту
1949 – перша доповідь на ІV конференції СНО
1951 – аспірантура при кафедрі нормальної
фізіології Львівського медінституту
1954 – публікація першої наукової праці
1955 – захист кандидатської дисертації
1956 – звільнений з Львівського медінституту, асистент Івано-Франківського медінституту
1959 – доцент кафедри норм. фізіології ІФМІ
1968 – захист докторської дисертації (Донецьк)

На обкладинці:
Перша сторінка.— Михайло Грушевський – третій голова Наукового товариства ім. Шевченка (1897–1913)
Друга сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах
Третя сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах
Четверта сторінка.— Академічний дім у Львові. 1904–1906 pp. Сучасне фото. Світлина В. Бартошевського