Публікації

Ярослав Дашкевич

Дашкевич Ярослав Романович – народився у Львові 13 грудня 1926 р. у сім’ї відомих українських суспільно-політичних діячів Романа Дашкевича та Олени Степанів. У 1944 р. закінчив українську, т.зв. академічну гімназію у Львові та склав іспити на атестат зрілості (екстерном) у 4 середній школі м. Львова. У цьому ж році навчався у Львівському медичному інституті (Medizinische Fachkurse). З 1944 по 1949 р. навчався у Львівському державному університеті ім. І.Франка (філологічний факультет, спеціальність українська мова і література), спершу заочне, потім стаціонарне відділення. 1944-1949 рр. – бібліотекар рукописного відділу, старший бібліотекар та бібліограф Кабінету І.Франка, в.о. завідуючого бібліографічним відділом Львівської бібліотеки Академії наук УРСР. У 1949 р. навчався у Нафтовому інституті ім. І.Губкіна в Москві (економічний факультет), заочне відділення. 10 грудня 1949 р. заарештований органами МДБ, у 1950 р. згідно з заочним рішенням Особливої наради при МДБ у Москві відправлений - за статтею 54, пункт 10, частина 1 та статтями 20/54, пункт 1а; 54, пункт 11 – на десять років до виправно-трудових таборів. Протягом 1949-1956 рр. відбував ув'язнення у в'язниці МДБ у Львові, у в'язниці МВС у Золочеві, в пересильних в'язницях у Львові, Києві, Харкові, Петропавловську, пересильному таборі в Карабасі; у виправно-трудових таборах – у спеціальному Піщаному таборі (Песчлаг) в Спаську, у Караганді, знов у Спаську, у Карагандинському таборі (Карлаг) у Спаську. 1 червня 1956 р. звільнений з ув’язнення Комісією Верховної Ради СРСР зі зняттям судимості та втрати прав. 1957-1966 рр. – бібліограф відділу історії України Інституту суспільних наук УРСР. Звільнений з роботи у зв’язку зі скороченням посади. 15 березня 1963 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему “Вірменські колонії на Україні в джерелах та літературі XV-XIX ст.” (за монографією) в Інституті історії Академії наук Вірменської РСР у Єревані. У 1967-1972 рр. старший науковий співробітник, в.о. завідуючого відділом Музею етнографії та художніх промислів Академії наук УРСР.

Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві (1941-1942)

Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві (1941-1942) Ярослав Ганіткевич Українська історіографія переглядає та об’єктивно висвітлює питання, які раніше розглядалися або з позицій російського царизму і великодержавного шовінізму, або з позицій комуністичної ідеології. До таких питань можемо віднести історію Київського медичного інституту (КМІ) в роки Великої Вітчизняної (або в ширшому плані Другої світової) війни.

Степан Зощук – доктор медицини,спортивний лікар, науковець і хірург в Європі, в країнах Азії та Африки...

Степан Зощук – доктор медицини, спортивний лікар, науковець і хірург в Європі, в країнах Азії та Африки, український громадський діяч, публіцист

(До 100 – річчя від дня народження)

Минає 100 років від народження доктора медицини Степана Зощука - надзвичайно цікавої та вартісної людини, відомого у світі знаменитого лікаря, визначного українського діяча і патріота.

Степан Зощук народився 9 серпня 1909 року в Кракові в українській сім’ї. Батько був поштовим урядником, раніше служив старшиною в австрійській армії. В родині були брати – Роман та Іван, сестра Варвара. Багато уваги приділяла малому Степану мати Марія Зощук. Після розпаду Австро-Угорської монархії батьки повернулися в рідні краї, оселилися в Коломиї. Степан спочатку навчався в народній школі, опісля в Коломийській українській гімназії, яку закінчив 1928 року. Почавши з 1931 року він та його брат Іван були в складі дружини копаного м’яча (футболу) «Сокіл», брали участь в роботі Українського спортового союзу в Коломиї.

До 80-річчя професора Ярослава Ганіткевича

Наукове товариство імені Шевченка Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Інститут української археографії НЛН України імені М.

Ярослав Ганіткевич/ Ярослав Окуневський – військовий лікар, адмірал Австро-Угорського флоту, мандрівник, публіцист, меценат

Ярослав Окуневський – військовий лікар, контр-адмірал Австро-Угорського флоту, мандрівник, публіцист, меценат, національно-просвітницький діяч, учасник Української національної революції 1917-1921 рр. (до 150-річчя від дня народження) У 2010 році виповнюється 150 років від дня народження і 81 рік від дня смерті одного з видатних українців кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ярослава Окуневського. Його постать – одного з представників роду українських інтелігентів Окуневських – в добу тоталітаризму була викреслена з історії нашої культури, літератури, медицини, В УРСР його ім’я і діяльність замовчували, публікації, заховані в спецхранах, не перевидавали. Тільки в українській діаспорі зберігали пам'ять про нього, згадували у своїх виданнях.  У 2010 році виповнюється 150 років від дня народження і 81 рік від дня смерті одного з видатних українців кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ярослава Окуневського. Його постать – одного з представників роду українських інтелігентів Окуневських – в добу тоталітаризму була викреслена з історії нашої культури, літератури, медицини, В УРСР його ім’я і діяльність замовчували, публікації, заховані в спецхранах, не перевидавали. Тільки в українській діаспорі зберігали пам'ять про нього, згадували у своїх виданнях. Ярослав Окуневський, доктор медицини, керівник медичної служби у військово-морському флоті Австро-Угорщини, контр-адмірал, осягнув високий пост у Австро-Угорщині. Мандрівник, автор публіцистичних праць, мемуарів та спогадів, меценат, громадсько-політичний діяч, засновник і керівник Української Санітарної Місії ЗУНР у Відні, він належить до тих численних українців, яким в умовах поневолення українських земель сусідніми державами довелося працювати на чужині, здобувати визнання у інших народів, подібно як Івану Горбачевському, Івану Пулюю та багатьом іншим.

Зиновія Служинська

Зиновія Служинська — доцент Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, дійсний член НТШ, член УЛТ у Львові, Член Товариства медичних генетиків України, член товариств “Просвіта” та “Меморіал”, член Українського геральдичного товариства, відповідальний редактор Українського інформаційного бюлетня здоров'я.

Роман Мацюк. Родинні пригоди. У добру пам'ять про Ореста Ярославовича Мацюка на десятиріччя від дня смерти.

Роман Мацюк. Родинні пригоди. У добру пам'ять про Ореста Ярославовича Мацюка на десятиріччя від дня смерти.

ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ЛІКАРІВ У СВІТОВУ МЕДИЦИНУ

Ключові слова: українські лікарі, медицина світу

Резюме. Вперше наводяться короткі дані про 55 українських лікарів (лікарів України), які збагатили світову медицину. Описується внесок лікарів – уродженців України та лікарів інших національностей, які працювали на українських землях, що були під владою Росії, Польщі, Австро-Угорщини, Румунії

Іван Пулюй (1845-1918). Життєписно-бібліографічний нарис

Основна частина пропонованої книжки, крім Вступу і Життєпису, містить шість розділів, у яких висвітлені різні аспекти діяльности Івана Пулюя. У Вступі подано сконденсований творчий портрет Івана Пулюя як високо-талановитої людини у своїй багатогранності. Найбільше уваги приділено фізичним дослідженням (розд. 2), які стосуються трьох напрямів: молекулярної фізики, катодного проміння та Х-променів.

Ярема Степан. На теми української наукової мови

Ярема Степан. На теми української наукової мови. – Львів: Українське товариство з механіки руйнування матеріалів. Львівське крайове товариство „Рідна школа“, Наукове товариство ім. Шевченка 2002. 44 с.

Гасла до енциклопедії НТШ

ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРЕЛІК ГАСЕЛ

“ЕНЦИКЛОПЕДІЇ НТШ”

ПРОЕКТ

ЛЬВІВ ― 2007

Сторінки

Підписатися на RSS - Публікації