Публікації

Написання дисертації за допомогою шаблона MS Word

Процес написання дисертації супроводжується частими перегруповуваннями фрагментів рукопису, зміною їх порядку, доповненнями новими фрагментами. Якщо писати дисертацію "в лоб" без допоміжних засобів, то досить швидко виникають проблеми з нумераціями елементів (рисунків, таблиць, формул, означень тощо) та посиланнями на них.

Для цього створено шаблон Thesis New, який власне призначений для спрощеного написання таких документів як рукопис дисертації.

Основні зручності шаблону полягають в автоматизованій організації нумерації елементів дисертації (рисунків, таблиць, формул, означень тощо) та організації посилань на них (в тому числі на літературні джерела). Використання автоматизованого нумерування елементів гарантує коректний порядок їх нумерації в межах всього документа, а також забезпечує правильність вказівників на ці елементи.

Шабон містить в собі пояснення до використання, які написані з використанням можливостей цього шаблону, а тому служать наочним прикладом “правильного” написання рукопису дисертації.

Про видання

У 2006 р. минає 17 років від часу відродження в Україні Наукового товариства ім. Шевченка. Це малий, але й водночас великий проміжок часу в житті одного Товариства. Якщо порівнювати його з часом загального поступу науки та культури ХІХ—ХХ та декількох років ХХІ ст. і тяглости функціонування наукових установ, то це час, звичайно, невеликий, однак не кожна слов’янська країна нині може похвалитися такою тривалою працею одного наукового товариства серед інших своїх інституцій.

Варлаам Компаневич* (1777—1858)

Загальновідомо, що для повнокровного розвою суспільства потрібне самоусвідомлення того, як люди жили, думали, творили в минулому. В час, коли чималими зусиллями суспільство відновлює пам’ять, контекст історії завжди потрібний. Він збагачує чин і сприяє поступу. Важливе місце в цьому процесі належить особам, які виражали суспільно-політичну думку, створювали філософію своєї епохи, займалися освітою і просвітою, наукою. Серед цих осіб у Західній Україні кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. був Варлаам Компаневич.

Шляхи поліпшення екологічного стану довкілля Яворівщини

Значні антропогенні зміни в біогеоценотичному покриві не лише окремих реґіонів, а й цілої планети, погіршення довкілля і потреба забезпечення людині сприятливих умов існування висувають на чільне місце наукові, а не прикладні екологічні проблеми. У складних взаємовідносинах складових довкілля доцільно визначити один із важливіших чинників, послаблення або посилення якого зумовлювало б значне реагування інших структурних систем.

Володимир Гнатюк і західноукраїнське відродження

Історія українського національного відродження в XIX ст. — один із найяскравіших і водночас один із найменш досліджених розділів історії України. Щоправда, свого часу здобутки і втрати нації на цьому шляху привернули увагу чималої когорти вчених гуманітарного профілю і викликали небезуспішні спроби їх осмислення, проте згодом, за умов тоталітарного режиму, вони пішли в забуття. Саме така доля спіткала й наслідки ориґінального пошуку одного з найвизначніших учених-україністів Володимира Гнатюка.

Промінь творчости і науки

Уже від березня 1977 року, коли Патріярх Йосиф Сліпий окремою грамотою заснував Філію Українського Католицького Університету у Філядельфії, там ведеться активна видавнича, педагогічна, просвітня і наукова діяльність. За останнє десятиліття зав’язалася плідна співпраця поміж Філією УКУ та Осередком праці НТШ, історія якого сягає початку 50-х років минулого століття. Одним із проявів цієї співпраці є серія викладів, які щосеместра відбуваються у Домі святої Софії на передмісті Філядельфії Елкінс Парк — саме там міститься садиба Філії УКУ.

Про діяльність Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці 2005 року*

У Нью-Йорку 21 травня 2005 р. відбулися щорічні звітні збори НТШ-А. Їх відкрила голова НТШ-А д-р Лариса Онишкевич, зачитавши привітання від президента Світової Ради НТШ Леоніда Рудницького, голови НТШ в Україні Олега Романіва, президента УВАН Олекси Біланюка. Голова Лариса Онишкевич повідомила про прийняття до лав Товариства 20 нових членів, зазначивши, що демографічні зміни в українській громаді Північної Америки та нова політична ситуація в Україні потребують переоцінки пріоритетів у праці.

Загальні звітно-виборні збори

НТШ в Україні 2005 року

17 грудня 2005 р. у Будинку вчених у Львові відбулися Загальні звітно-виборні збори Наукового товариства ім. Шевченка в Україні, які підсумовували працю Товариства за період з листопада 2002 р. по грудень 2005 р. Зареєстровано 136 осіб, у тому 79 дійсних членів НТШ. У зборах узяв участь президент Світової Ради НТШ Леонід Рудницький.

Перші кроки косівського осередку НТШ

Косівський осередок наукового товариства ім. Шевченка cтворено в червні 2004 року на установчому засіданні, у якому взяли участь науковці з Прикарпатського відділення Інституту агроекології та біотехнології Української академії аграрних наук (ІАБУААН) в м. Косові, Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (ДІПДМ), Національного природного парку „Гуцульщина“, представники Косівської районної держадміністрації.

Ілюстрування казок Івана Франка на західних землях України (1890-1939)

Усупереч поширеній думці про шкідливість ілюстрацій у дитячих виданнях („Що ж залишиться для самодіяльности дітей при читанні, якщо навіть за чужою думкою, за думкою автора, діти будуть йти не своїм умом, а умом художника, який вмішався в процес їх внутрішньої роботи?“[1]) українські видавництва взялися друкувати для дітей книжки з ілюстраціями, а серед них Івана Франка. Незважаючи на матеріяльні проблеми видавців, чимало книжок було багато оформлено вже наприкінці ХІХ ст. На початку ХХ ст.

Іван Франко і його поема "Мойсей"

В історію нашого письменства, отже, й усієї національної духовности, Іван Франко увійшов як друга величина після Тараса Шевченка. І ця історична оцінка цілком заслужена: І.Франко створив могутній монумент, вічно живий своїми ідеями, втіленими в яскраві художні образи, як і рівно ж виваженими інтелектуальними трактатами, можна сказати, з багатьох царин української та й світової життєдіяльности.

Адольф Хибінський і львівська музикознавча школа

У квітні цього року минає 126 років від народження Адольфа Євстахія Хибінського (29. ІV. 1880, Краків, 31. X. 1952, Познань), — польського музиколога медієвіста, етнографа, педагога, музичного критика. „Нестор польської музично-історичної науки“, — як влучно назвав проф. Хибінського Ігор Белза, — він був одним з перших, хто стояв біля джерел формування музикології як наукової дисципліни у рамках прийнятої на Заході університетської освіти. Його зусиллями 1912 р. у Львівському університеті була заснована катедра музикології, перша в Галичині і, враховуючи тогочасний історико-політичний контекст, перша в Польщі.

Наслідком науково-педагогічної діяльности А. Хибінського на кафедрі музикології Львівського університету стало формування львівської музикологічної школи як цілісного науково-дослідного напряму в польському та українському музикознавстві. Його вихованців об’єднала спільність наукової традиції, що продовжила європейський напрям розвитку музикології кінця ХІХ — першої третини ХХ століття, оперта на філософсько-етичні принципи ідеї Гумбольдтівського університету. Характерними ознаками львівської школи Хибінського були широкий гуманітарний кругозір, бачення історичної перспективи у дослідженні музичних явищ, єдність методологічної позиції, досконале володіння науковими методами досліджень як суто музикологічними, так і притаманними цілому комплексу гуманітарних дисциплін, об’єктивність і критичність в опрацюванні матеріялу, прагнення до самоосвіти.

Огляди нових книжок, рецензії. Литовська метрика


Литовська метрика. Книга 561.
Ревізії українських замків 1545 року / Підготував В. Кравченко.— К., 2005.— 600 с.

Ісаєвич Ярослав Дмитрович

У березні 2006 року виповнюється 70 років видатному українському історикові, академікові Національної академії наук України Ярославові Ісаєвичу. Він належить до нечисленної групи вчених-істориків, які, попри несприятливі обставини радянського правління, змогли здобути справжнє наукове визнання ще до розпаду СРСР, а потім відкрити всьому світові інтелектуальну значущість українознавчих досліджень. У незалежній Україні Я. Ісаєвич розвинув та примножив свої наукові здобутки, а також довів, що є не лише першорядним ученим, а й добрим організатором та керівником.

Народився Ярослав Дмитрович Ісаєвич 7 березня 1936 р. в селі Верба, що біля міста Дубна на Рівненщині, у вчительській родині. Його батько, Дмитро Григорович, учитель української та англійської мов, був у молоді роки активним учасником Визвольних змагань 1917—1921 рр., членом Української Центральної Ради, одним із сподвижників Михайла Грушевського, дипломатом УНР. Родина матері Наталі (з дому Чабан) теж належала до числа українських патріотів, а її брат Михайло був Січовим Стрільцем.

Дитячі роки Я. Ісаєвич провів на батьківщині матері, у місті Стрию. 1952 р. він вступив на історичний факультет Львівського державного університету імени Івана Франка, який закінчив у 1957 р. Активна праця у бібліотеках та архівах, талант дослідника та підтримка вчителів дали йому змогу ще в студентські роки закласти міцну основу для подальшої наукової праці.

Епізод з ранньої української фольклористики в Галичині

Під час своїх народознавчих „вандрівок“ по Волині та Галичині у другому десятиріччі XIX ст. відомий польський і український фольклорист, етнограф і археолог Зоріян Доленґа‑Ходаковський (Адам Чарноцький, 1784—1825) побував на початку 1818 року в Перемишлі.

Сторінки

Підписатися на RSS - Публікації