XXII НАУКОВА БЕРЕЗНЕВА („ШЕВЧЕНКІВСЬКА") СЕСІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА В УКРАЇНІ

У суботу, 26 березня 2011 p., в актовій залі Львівського національного університету ім. І. Фран­ка відбулося Пленарне засідання ХХІІ Наукової сесії Наукового товарист­ва ім. Шевченка. Це зі­брання підсумувало вес­няну (Березневу) сесію НТШ, яку ще зазвичай називають „Шевченків­ською" і яка, поряд із Загальними чи Загально- виборними зборами восе­ни, традиційно є однією з двох щорічних велелюд­них наукових зустрічей членів Товариства.

 Названі дні є не лише певним підсумком зро­бленого, оцінкою наших наукових і видавничих здобутків та обговорен­ням подальших планів праці, але й доказом важливости та міцности нашої спільноти. Праця в НТШ „уже стала потребою в нашому житті, має значні досягнення у науковому та науково-орга­нізаційному планах і, що дуже важливо, знайшла власне наукове та видавниче обличчя у національній науці". Великим досягненням Товариства є його плідна співпраця з такими потужними науковими структурами держави, як НАН України, відомчі академії, система навчальних закладів, а також наукові структури закордону Із кожним роком число НТШівців зростає кількісно і за значенням їх наукових праць. Про це свідчать десятки наукових проєктів, сотні конференцій, академій, „круглих столів", симпозіюмів, а чи не найголовніше, понад 700 різних видань.

 Традиційно щороку Наукова сесія НТШ триває місяць. Цього року у секціях, комісіях НТШ у Львові та осередках про­ходили засідання від останньої декади лютого і тривали протягом усього берез­ня 2011 р. Немає найменшого сумніву, що березневий науковий цикл НТШ, вира­жений у конференціях, „круглих столах", семінарах, врешті Пленарному засіданні — це наймасштабніший огляд наукових здобутків багатопрофільної національної науки у Товаристві, який немає аналогів ані в НАН України, ані в університетах.

 Розпорошені по всій Україні члени НТШ мають можливість поспілкуватися на Пленарному засі­данні, де зустрічаються репрезентанти різних гу­манітарних і природничо-математичних наук. Ва­гомою у Пленарному засіданні є перша частина, на якій виголошуються доповіді на актуальні теми.

 Цьогорічне Пленарне засідання традиційно складалося з двох частин-відділів. У першій з них (тривала з 10.00 по 12.30) після вступного слова голови Товариства Олега Купчинського про роз­будову діяльности НТШ та значення його сесій, було виголошено п'ять наукових доповідей: „Апос­тол національного відродження (До 200-ліття від народження Маркіяна Шашкевича)" (Роман Луб- ківський), „Воля як домінанта „Кобзаря" Тараса Шевченка (До 150-ліття від смерти поета)" (Бог­дана Криса), „Тарас Шевченко — символ Україн и в англомовному світі" (Роксолана Зорівчак), „Роз­виток Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Кар- пенка в контексті національної науки" (Володимир Панасюк), „Лік и нашого майбутнього — „розумні" ліки" (Ростислав Стойка). Крім доповідачів, до Президії Пленарного засідання були запрошені д. чл. НТШ Борис Білинський, Олександра Сер- бенська, Зиновій Назарчук, Михайло Андрейчин та наш гість з Інституту енциклопедичних до­сліджень Микола Железняк. (Всі доповіді будуть надруковані у виданнях Товариства.)

 Під час другої частини, яка розпочалася після 30-хвилинної перерви, О. Купчинський представив підсумки роботи Пленарного засідання і засідань секцій, комісій та осередків ХХІІ Наукової сесії НТШ*.

 У Науковій сесії Товариства впродовж вказа­ного часу взяло участь приблизно 500 науковців із 430 доповідями. Відрадно, що серед доповідачів була значна частка молоді. Засідало 32 комісії та дев'ять осередків у різних містах країни: інформацію про їх працю, що надійшла з комісій засіданнях уже багато років зберігає пальму першости Комісія всесвітньої літератури ім. Мико­ли Лукаша. Цього року вирізняються й інші — Комісії семіотики, екології, екотехнологій, Лікарська комісія. Вони провели по три засідання. По два засідання відбулося у Комісії літератури і осередків, включено до Програми сесії (за винят­ком порядку денного Комісії проблем лісівництва, який був переданий до секретаріяту тоді, коли Програма Товариства вже друкувалася).

 Як видно з надісланих програм засідань із Дніпропетровська, Дрогобича, Івано-Франківська, Коломиї, Сум, Тернополя, Ужгорода (Закарпатсь­кий обласний осередок), Харкова та Черкас, на су­часному етапі спостерігається активність осередків. Вона проявляється в інтенсивній сесійній і видавничій діяльності, у розширенні в осеред­ках наукових структур праці та рості кількости членів. Зокрема, 2011 р. Дніпропетровський осере­док провів пленарне засідання і засідання комісій „Історичної україністики" (два засідання) та „Історії науки і техніки" (керівник осередку Сергій Світленко). У Черкасах відбулося п ленарне і засідання шістьох комісій: Правничої, Історичної, Економічної, Літературознавчої, Психолого- педагогічної, Комп'ютерних наук і управління проектами (керівник осередку Віталій Масненко). У Тернопільському осередку працювало п'ять комісій, а саме: Історична, Філологічна, Архео­логічна, Мистецтвознавства та Медицини (голова осередку Михайло Андрейчин). Перевищує нині всі сподівання праця Івано-Франківського осередку (голова Василь Мойсишин). Згідно зі звітом, під час сесії працювало аж 13 комісій (деякі створені не­щодавно): Філософська, Економічна, Механіко-математична, Фізико- хемічна, Медико-біологічна, Еколо­гічна, Комісії психології, історії, політичних і соціологічних наук, філології і фольклористики, мис­тецтвознавства, нафтогазової справи, інформаційних технологій. Тож Президії НТШ в Україні за­лишається лише щиро привітати на­званий поступ в осередках. Вага на­званих явищ виняткова, особливо в Лівобережній Україні.

 Стосовно змісту доповідей і по­відомлень, виголошених на засідан­нях комісій Товариства у Львові, то традиційно за оригінальним добором обговорюваних проблем на сесії, на­повненням тематики змістом, особ­ливо активною участю молоді у рознавства, Мовознавчій комісії, Історичній, Музикознавчій, Соціології, Бібліографії та книго­знавства, Фізики землі, Комісії архітектури та містобудування. У трьох випадках проводились спільні засідання комісій: Комісії образотворчо­го мистецтва та Інституту колекціонерства, етнографії і фольклористики (частково) та меха­ніки і матеріялознавства.

 Можна констатувати охоплення доповідачами найрізноманітніших проблем гуманітарних, су­спільних і природничо-математичних наук. Багато з них винятково актуальні та потрібні на сучас­ному етапі розвитку національної науки. Зокрема, Екологічна комісія досліджує методи та засоби екологічного моніторингу та проблеми розбудови екологічної мережі; Комісія бібліографії та кни­гознавства — перспективи розвитку бібліографії і книгознавства у XXI ст.; Комісія механіки і матеріялознавства — сучасні проблеми механіки і матеріялознавства; Соціологічна комісія — ак­туальні питання економічної соціології.

 Заслуговує на всіляку підтримку така про­блематика, як „Оптимізація структури земель­них ресурсів та вплив лісових систем на навколишнє природне середовище" (Комісія про­блем лісівництва); „Пам'ятки української писем- ности", „Шевченкознавство" і „Франкознавство" (Літературознавча комісія); „Давньоукраїнська мова", „Діялектологія", „Культура української мови" (Мовознавча комісія); „Сучасне театрознавст­во: історичні дослідження та актуальні проблеми розвитку сценічного мистецтва" (Театрознавча комісія).

Ряд засідань комісій і „круглих столів" при­урочено до ювілеїв видатних особистостей нашої культури і науки. Свідченням цього стали й допо­віді Пленарного засідання: 2011 р. минає 200 років від народження Маркіяна Шашкевича і 150 ро­ків від смерти патрона Товариства Тараса Шев­ченка. М. Шашкевичу присвятила своє Пленарне засідання Секція етнографії і фольклористики, Т. Шевченкові сім доповідей — Літературознавча комісія.

З-поміж роботи багатьох комісій варто відзна­чити ті, які до ХХІІ сесії підготовили свої томи „Записок НТШ". Комісія етнографії і фолькло­ристики — CCLIX т.; Комісія спеціяльних (допоміжних) історичних дисциплін — CCLX т. (з огляду на його значний обсяг виходить у двох книгах). „Записки НТШ" (також „Хроніка НТШ", „Вісник НТШ" — орган Світової ради НТШ, який підготовляється у матірному Товаристві у Льво­ві) виходять у світ завдяки фінансовій підтримці НТШ А, за що щоразу висловлюємо щиру подяку. Між сесіями 2010 і 2011 рр. підготовили свої видання природничо-математичні комісії: Комісія історії української науки і техніки — 22-й том; Комісія екології — 23-й том, Лікарська комісія (спіль­но з репрезентантами біологічних дисциплін) — 24-й і 26-й томи, Комісії хемії і біохемії — 25-й том „Праць НТШ". У серії „Українська наукова бібліотека НТШ" видано ч. 26 (перевидано працю Лева Шанковського „Українська Галицька Армія") і ч. 27 („Музикознавчі праці" Надії Супрун-Яремко). У серії „Навчальні посібники та підручники (ч. 4) Оксана Письменна опублікувала працю „Хоро­ва Музика Лесі Дичко". Вийшло три випуски „Вісника НТШ" (ч. 43—45). Свої періодичні ви­дання друкують Дніпропетровський, Донецький, Івано-Франківський і Тернопільський осередки Товариства.

 Слід наголосити, що нині НТШ інтенсивно працює не лише над традиційними серіями видань Товариства, але й готує Енциклопедію НТШ. До кінця 2011 р. планується завершити перший том: літери „А", „Б" (частково), обсяг тому понад 550 с.

 Загалом ХХІІ Наукова сесія пройшла успішно, проте є і низка зауважень до роботи комісій. По- перше, не всі комісії вчасно подали програми своїх засідань, до сесійної програми П ленарного засідання не увійшло вісім програм осередків. Археологічна комісія цього року взагалі зіґнорувала сесію. По- друге, як і попереднього року, на засідання не з'являлися доповідачі, хоч їхні прізвища зазначені у програмі. Причому не завжди на це були поважні причини, тож головам комісій вартува­ло б розглянути це питан­ня на засіданнях комісій і в подальшому не включати доповідей таких осіб у про­грами. Інші хиби у роботі комісій незначні.

 Виникла проблема з об­сягом загальної Програми сесії. Уміщені в ній програми деяких осередків (Донецька, Черкас, Івано-Франківська) настільки великі за обсягом (уподібнені до матірного То­вариства), що в майбутньо­му загальна Програма зго­дом може збільшитися до 150—180 стор. Тоді як друк Програми у двох з шитках — для Львова і окремо для осередків — видається не­доречним. Варто відзначити, що ряд комісій окремо ви­друкували індивідуальні програми: це дає можливість розбудовувати архів комісій і НТШ загалом (причому де­які програмки комісій уже мають власні логотипи).

 До Президії НТШ усно і в листах надходять зауваження щодо видань. Більша частина стосується змісту, зокрема браку новизни у статтях (також у доповідях комісій під час ХХІІ сесії), залучення нових лаборатор­них дослідів, використання джерел, новітньої лі­тератури. У зв'язку з цим варто відзначити, що відповідальний редактор ділить огріхи порівно з авторами статей. Постійною турботою Президії і комісій є повсюдне дотримання авторського пра­ва.

 Висловлюються думки щодо стратегії видань. Зокрема, йдеться про доцільність публікацій у „Віснику НТШ" відозв, які громадськість начеб­то не читає, а державні структури їх залишають без уваги. Тут слід не забувати, що, крім суто наукових НТШівських питань, є ще загально­громадянські, яких Товариство не може іґнорувати. Слід пригадати відозву І. Франка та В. Гнатюка 1896 р. „І ми в Європі" та її резонанс у світі.

 Виникають п итання щодо публіка­ції у виданнях НТШ (зокрема у „За­писках НТШ") теологічних чи чисто політологічних праць. У складі НТШ не працює Богословська комісія, яка б об'єднувала всі конфесії, тому То­вариство не має бази для форму­вання „Записок НТШ", присвячених історії богословської думки.

 Стосовно ж політологічних ста­тей, то вони реґулярно з'являлися, наприклад у „Віснику НТШ". Натомість до „За­писок НТШ", які є науковим виданням, редакція приймає статті та матеріяли з усталених речей, зокрема з історії політологічної думки. Товариство цікавлять насамперед теми, які оцінив час і прий­няла чи не прийняла громадськість, а конкуренція зі щоденною пресою навряд чи потрібна для нау­кової інституції.

 Аналіз досягнутого дає підстави вважати, що форми наукової праці НТШ — конференції, наукові сесії, „круглі столи", академії у секціях, комісіях, осередках з подальшим обговоренням і публікацією найкращого у виданнях під титром НТШ як львівських, так обласних і районних осередків, також Києва, сьогодні задовільні. Дехто може з цим не погоджуватися, вважаючи, що для НТШ це замало. Лунають пропозиції — причому вони надходять не до Львова, а до осередків — щодо створення аналітичних центрів при Товаристві, станиць прогнозування, паралельно створення відділень і центрів у більших обласних містах і т. д., а втім, заодно переміщення матірного НТШ зі Львова у Київ чи далі на схід. Кожне таке питання треба ґрунтовно обміркувати. НТШівська громада, напевно, змінюватиме стратегію своєї праці — це об'єктивна потреба, але це слід різнобічно вивчити. Проте за сьогоднішніх умов такі питання серйоз­но розглядати неможливо, і будь-які заходи в цій ситуації належать до розряду ефемерних. Відомо, що більша частина справ в НТШ у Львові часто реалізовується на ентузіязмі. Будь-які науково- реорганізаційні зміни, включно з перенесенням матірної інституції на Схід, не переконують у сприянні скріплення Товариства і його процвітання. Навпаки, у цьому можна простежувати певні не- ґативні елементи, пов'язані з амбіціями деяких осіб, і змарнування усього того, чого вдалося досягти впродовж останніх 22 років. Різні заяви і позірне „заанґажування" у нові форми праці — в сучасних умовах певної кризи думки та безгрошів'я (не вра­ховуючи тут політичної ситуації в Україні) лише просте марнославство. Але потреба у наповненні НТШівських форм праці новим змістом, безпереч­но, є і буде. Над цим Президія постійно працює. Без оновлення не може обходитись правильне функціонування будь-якої організації.

 Загалом голова НТШ у Львові та Президія оці­нили наукову, науково-організаційну, зокрема, видавничу діяльність комісій та осередків НТШ в Україні на 2011 р. як задовільну і вислови­ла сердечну подяку всьому членству Товариства за їх зусилля, особливу вдячність адресувавши організаторам праці, головам комісій і осередків.

 Пленарне засідання одностайно прийняло ух­валу. На завершення — у рамках неофіційної частини зборів — відбувся концерт „Музика до Кобзаря", підготовлений студентами Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка класу проф. Ігоря Кушплера.

 Редакція