14 РОКІВ РІВНЕНСЬКОМУ ОСЕРЕДКУ НТШ: ГРАНІ ДІЯЛЬНОСТИ

Осередок Наукового товариства ім. Шевчен­ка в Рівному виник на хвилі демократичних змін, що охопили освітньо-культурне життя краю в перше десятиліття незалежної України. Його створено 7 липня 1997 р. рішенням установ­чих зборів. Тоді ж обрано голову, секретаря та керівника гуманітарного відділення. Від початку до роботи осередку долучилися представники як гуманітарних та суспільних, так і точних наук (першими в осередку з'явилися Гуманітарна та Математична секції).

Одне із важливих завдань Рівненського осе­редку — створення культурного та наукового середовища, можливостей обміну й обговорення пропозицій та ідей.

Культурологічний аспект спілкування фахівців різних галузей під час зустрічей та засідань — хоч вони не завжди відбуваються реґулярно (часто рішення ухвалюються завдяки новітнім за­собам електронного зв'язку) — сприяє вирішенню низки питань: вироблення української наукової термінології, осмислення і чіткіше окреслен­ня українського світосприймання. Для молодих науковців участь у роботі осередку дає змогу вийти за межі нормативно-стандартних формулювань та форм досліджень, тобто створює сприятливі можливості для докладання своїх зусиль на базі традицій, акумульованих членами осередку та секцій. Також члени осередку намагаються впли­вати на наукову й освітню політику Волинського краю.

У своїй праці НТШівці керувалися прагненням об'єднати зусилля учених, забезпечити їм ширші можливості творчої самореалізації. За роки свого існування Рівненський осередок НТШ був роз­будований — і не лише кількісно, але й якісно. Його провідні діячі стали визнаними вченими, докторами наук та професорами, а молоді члени захистили кандидатські дисертації, підготували публікації тощо. Завдяки діяльності НТШ вдало­ся об'єднати зусилля вчених, що представляють провідні наукові центри Рівненщини й працюють у різних освітніх закладах.

На сьогодні Рівненський осередок налічує близько 40 членів, нещодавно створена його філія в Острозі.

Члени осередку стали ініціяторами заснуван­ня та постійними авторами збірників наукових праць „Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство" та „Волинський матема­тичний збірник" (згодом перейменований на „Во­линський математичний вісник. Серія: Приклад­на математика"), учасниками міжнародних та реґіональних конференцій, семінарів. Щороку проводяться засідання секцій осередку в рамках наукових березневих сесій НТШ.

Публічні заходи, які проводить у реґіоні НТШ, привертають увагу місцевої громадськосте. Щоро­ку відбувається наукова конференція НТШ, яка охоплює широке коло проблем та залучає до участи багатьох фахівців. Ця конференція, яка останнім часом проходить у чотирьох секціях (відповідно до секційної структури осередку), є доброю нагодою, щоб репрезентувати високий інтелектуальний по- тенціял членів НТШ.

Робота Рівненського осередку НТШ зосере­джена у чотирьох сек­ціях. Секцію літера­турознавства очолює один з незмінних ліде­рів організації Ярослав Поліщук. Нині він пра­цює завідувачем ка­федри журналістики та літературознавства Національного універ­ситету „Острозька ака­демія", а також профе­сором кафедри украї­ністики Ягеллонського університету у Кракові. Я. Поліщук — автор по­над 400 наукових робіт, у т. ч. восьми монографій. Останні роки виявилися особливо плідними для вченого. Високу оцінку та заслужене визнання в науковому середовищі здобули його „Література як геокультурний проект" (2008), „Пейзажі лю­дини" (2008), „Із дискурсів і дискусій" (2008), „І ката, і героя він любив...: Михайло Коцюбинський: літературний портрет" (2010).

У зв'язку з напруженим графіком праці Я. По­ліщук відмовився від головування в осередку. Проте його керівництво в секції є ефективним, у чому йому допомагає заступник голови секції Ірина Захарчук.

У Літературознавчій секції дискутуються гострі проблеми, а її склад поповнився багатьма моло­дими вченими, переважно учнями Я. Поліщука з Рівненського гуманітарного університету та НУ „Острозька академія". Активно в царині ме­тодики літератури та шкільництва працює кан­дидат педагогічних наук, доцент Лілія Овдійчук. У колі її наукових зацікавлень — проблеми літератури для дітей та юнацтва, вона взяла участь у Міжнародному симпозіюмі „Література. Діти. Час" (2011), результатом праці якого став посібник з курсу дитяча література (для студентів філологічних факультетів). Також Л. Овдійчук перевидає рідкісні книги в Рівному.

Важливою є діяльність під керівництвом проф. А. Жев'юка Секції історії, яка долучи­лася до реалізації низки гуманітарних проєктів. Насамперед ідеться про участь членів осередку в підготовці науково-документальної серії книжок

„Реабілітовані історією". Робота над проєктом сприяла розвиткові ко­мунікацій між членами осередку НТШ та орга­нами державної влади, різноманітними науко­вими та громадськи­ми інституціями, в т. ч. поза межами України, суспільством загалом. Було опубліковано ряд документальних ма- теріялів — п'ять кни- жок-спогадів „Із кри­ниці печалі" (науковий консультант Г. Бухало), двотомника „Реабі­літовані історією. Рів­ненська область" (упо­рядник і науковий редактор А. Жив'юк) та ін.). Праця „Реабілітовані історією..." у квітні 2011 р. визнана найкращим виданням із мемуаристики та документалістики Рівненщини на конкурсі, організованому Управлінням культури і туризму Рівненської облдержадміністрації та Рівненським обласним відділенням Української бібліотечної асоціяції.

Позитивний відгук в Україні мали також інші видання, підготовлені членами Історичної та Літературознавчої секцій осередку, зокрема при­свячена Берестецькій битві 1651 р. книжка Г. Буха­ла „Круг містечка Берестечка", перевидана 2008 р., та збірник „Документ доби: Публіцистика Уласа Самчука 1941—1943 років" (упорядник А. Жив'юк), який містить маловідомі публікації журналіста в легальних українських часописах часів німецької окупації Волині.

Результатом співпраці секцій Рівненського осе­редку НТШ із Товариством „Просвіта" стали серія видань призабутих творів з національної спад­щини (авторства Івана Франка, Івана Багряного, Уласа Самчука, Наталени Королевої та ін.) та ряд раритетних перевидань української літературної класики (в т. ч. „Кобзар" Тараса Шевченка з поясненнями і примітками Василя Сімовича, книжка репрезентанта слов'янського Ренесансу М. Гусовського „Пісня про зубра"), здійснених не­втомним діячем рівненської „Просвіти" М. Борей- ком. Активісти НТШ (Л. Овідійчук, Я. Поліщук, А. Жив'юк, В. Шанюк та ін.) підготували до друку ці видання, стали авторами передмов та коментарів.

Секція фольклористики та етнографії об'єднує дослідників, які вивчають самобут­ню народну культуру Поліського реґіону. Її очолює д. чл. НТШ, професор кафедри фольк­лору Рівненського державного гуманітарного університету Надія Супрун. До роботи в секції залучені відомі краєзнавці — Богдан Яремко, Бог­дан Столярчук, Алла Українець, Віктор Коваль­чук та ін. Наукові публікації членів секції вихо­дять не тільки в Рівному, але й у Львові, Києві та Харкові. Серед багатьох книжок і статей варто відзначити монографії „Українці Кубані та їхні пісні" й „Українсько-кубанські пісні літературного походження", видання пісень Кубані, музичного фольклору Полісся та Карпат, сильветки й описи сучасних виконавських здобутків Б. Столярчука, Б. Яремка, Л. Гапон, О. Юзюк, а також: посібники „Етноінструментознавство" (2003), „Інсценізація весільних обрядів" (2006).

У Секції математичного моделювання та обчислювальних машин (під керівництвом проф. Андрія Бомби) — на відміну від дослідницької практики „офіційних" академічних установ — культивується свобода дослідника і здатність до нестандартного мислення та толеруються спроби зробити п ерший крок у нових напрямах досліджень, без остраху можливої помилки. Сьогодні результа­том такої НТШівської атмосфери стало створення з ініціятиви секції наукової лабораторії „Матема­тичне моделювання нелінійних збурень, процесів та систем". Серед напрямів її роботи, зокрема, розробка нових математичних моделей процесів очищення рідин шляхом фільтрування через пористі середовища з урахуванням різного роду дифузії та зворотного впливу характеристик про­цесу на характеристики середовища; сучасні про­блеми математичного моделювання нафтогазових пластів та фільтраційних деформацій ґрунтових масивів при швидкому опусканні та піднятті води (спрямовану на часткове розв'язання проблем підтоплення територій).

Члени секції також причетні до заснування у вишах м. Рівного спеціяльностей „Приклад­на математика", „Інформатика"; організації де­кількох наукових конференцій із сучасних про­блем математики та інформатики тощо. Серед їхніх здобутків сотні наукових праць, зокре­ма монографії „Нелінійні математичні моделі процесів геогідродинаміки" (2007), „Нелінійні син­гулярно збурені задачі типу „конвекція-дифузія" (2008) та методичні матеріяли для організації ро­боти школярів у Малій академії наук „Узагаль­нення тригонометричних функцій та комплексних чисел" (2007).

Особливу увагу в роботі секції присвяче­но збереженню пам'яти математиків-механіків Волині — академіків Михайла Кравчука і Яро­слава Підстригача, професорів Всеволода Михаль- чука і Володимира Горбайчука та ін.

У планах членів осередку НТШ у Рівному — розширення спектра дослідницьких напрямів і програм, ширше залучення до праці моло­дих науковців, створення власної електронної бази даних, налагодження через засоби масової інформації постійних контактів із громадськістю области.

 Андрій БОМБА, голова Рівненського осередку НТШ