Наукове товариство ім.Шевченка

На обкладинці:

Перша сторінка.— Кирило Студинський – шостий голова Наукового то­вариства ім. Шевченка (1923-1932)

Друга і третя сторінки.— Загальні звітні збори НТШ

Четверта сторінка.— Із видань НТШ за 2008-2010 рр.

Родовід Степана Посацького починається з Гуцульщини. Дід – Іван Посацький – народився 1841 р. у Рахові (нині Закарпатська обл.) і був учи­телем, батько – Лев Посацький – у с. Стецеві біля Снятина (нині Івано-Франківська обл.) у Східній Гали

чині. Лев Посацький (1878-1951) здобув юри­дичну освіту у Львові та Відні з правом праці у нотаріяльних конторах. Він одружився з Іванною Губчак (донькою отця Ігнатія Губчака) з Калуша 1910 р. У пошуках праці їм довелося переїхати у Західну Галичину. Тут, у містечку Ліманова (пів­денно-східні околиці Кракова) у Лева Посацького та Іванни Посацької (1880-1963) 9 січня 1911 р. народився син Степан.

Напередодні Першої світової війни Лев Посаць­кий влаштувався на роботу в канцелярію нота­ріуса Телесницького у Делятині, куди й сім'я переїхала. З початком війни його призвали до 36-го Коломийського полку крайової оборони у Делятині. Восени 1918 р., після служби в Угорщи­ні, Чехії та на Волині Лев Посацький повернувся до Делятина, а 1919 р. сім'я – у Ліманову. Однак довелося шукати роботи у м. Ряшеві (Східна Га­личина), куди 1920 р. родина Посацьких пересе­лилася. 1929 р. Степан Посацький закінчив там гімназію і мав намір продовжувати освіту. Ос­кільки у тодішній Польщі українцям чинилися всілякі перепони у здобутті вищої освіти, то ба­гато українців-галичан шукали можливостей на­вчатися у вищих навчальних закладах інших міст і країн.

Сучасний дослідник історії українського теат­ру Валерій Гайдабура, який ввів у науковий обіг низку „заборонених" у минулому документів, по­вернув українській культурі ряд несправедливо замовчуваних у радянські часи імен, без фаль­шивого пафосу пише: „Йосип Стадник, Микола Комаровський, Опанас Карабіневич, Богдан Сарамага, Іван Когутяк – славні імена митців, котрі в різні лихі часи боронили західноукраїнський театр від знищення". Кожен із цих визначних діячів виконував покла­дену на нього місію, зайнявши свою нішу в театральному процесі. Най­менше відомо, мабуть, про Панаса Карабіневича, адже і він сам дуже не­охоче – особливо після відбутого не­справедливого ув'язнення у радянсь­ких таборах – розповідав про свою театрально-організаторську діяльність за часів міжвоєнної Польщі...

Антрепренер, актор, режисер, ви­датний адміністратор та організатор театральної справи Панас Карабіне­вич народився 18 (30) січня 1897 р. у с. Серебринці (тепер Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.). У 1913-1915 рр. навчався у духовній семінарії м. Кам'янця-Подільського. Під час Першої світової війни (1915-1916) „вольноопределяющим­ся" воював у російській армії, важ­копораненим його демобілізовано.

Професійну театральну діяль­ність Карабіневич розпочав 1919 р. на адміністра­тивній посаді у Державному театрі Української Народної Республіки (УНР) під керівництвом М. Садовського в Кам'янці-Подільському. Цей факт подавали у викривленому трактуванні: нібито П. Карабіневич працював у театрі М. Са­довського ще в Києві.

Музично-громадські ініціятиви Володимира (Домета) Садовського окремо не розглядалися. А дослідження цих ініціятив актуальне не лише як характеристика однієї із важливих особливос­тей діяльности митця: матеріяли висвітлюють один з епізодів процесу становлення музично­го професіоналізму в краї наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Ідеться про спробу організації 1899 р. з'їзду галицьких музик із метою створення „Музичного Союзу", який мав централізувати та упорядкувати музичне життя, а також відкрити консерваторію.

Ідея з'їзду українських музикантів Галичини для обговорення стану музики в краї у різних царинах її застосування (церковна музика, навчан­ня співу в школах, народна музика) з'явилася на шпальтах преси ще з листопада 1898 р. у зв'язку з проблемою упорядкування навчання співу у се­лах. У статті „В справі науки нотного хорального співу у нас по селах і містах" Віктор Матюк вперше висловив ідею з'їзду: для того, щоб співацькі то­вариства могли належно здійснити цю місію, „му­сить у нас перевестись організація і лучність всіх істнуючих товариств співочих, а неменше і приняти ся спосіб систематичної науки співу, передовсім елементарної науки співу руских дітей".

До маловивчених постатей української образо­творчої культури належить один із видатних представників мистецького світу України Антін Пилиховський. Митець своєю творчістю репрезен­тував історичний жанр в образотворчому мистецт­ві XIX – перших десятиліть XX ст. І це стосуєть­ся як портретистики, так і полотен на історичну тематику. Лише дуже незначна кількість його кар­тин представляє тогочасні мотиви, пейзажі.

Біографічні дані про митця на сьогодні доволі скупі, основуються здебільшого на його рукописній автобіографії і дрібних, інколи випадкових публі­каціях в українських періодичних виданнях другої половини XIX – початку XX ст.: „Зоря", „Галицька Русь", „Слово", „Галичанин", „Діло", „Літературно-науковий вістник", „Прикарпатська Русь", „Краківські вісті" та інші; зрідка пишуть польські часописи. Про нього згадували у своїх дослідженнях М. Голубець, В. Рубан, Р. Могитич.

Антін Пилиховський народився 7 червня 1860 р. у селі Нова Гребля Ярославського повіту (нині Польща). Упродовж 1877-1880 рр. одержав спеціяльну стипендію від м. Перемишля на навчан­ня у Краківській академії мистецтв, яку на той час очолював Ян Матейко. Тоді художник отри­мав дві перші премії за свої твори в академії, за що посеред року його перевели на вищий курс. Йому також була призначена стипендія ім. Г. Семирадського, від якої відмовився. Згодом А. Пи­лиховський вирушив за кордон.

ХХІІ НАУКОВА СЕСІЯ відбудеться 26 березня (субота) 2011 р. у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за адресою:
м.Львів, вул.Університетська, 1, актова зала

На обкладинці:

Перша сторінка.— Василь Щурат – п'ятий голова Наукового товариства ім. Шевченка (1921 –1923)

Друга сторінка.— Пленарне засідання XXI Наукової сесії НТШ

Третя сторінка.— Пленарне засідання XXI Наукової сесії НТШ

Четверта сторінка.— Будинок НТШ, який придбало Товариство в 1912 p.

Загальні звітні збори Наукового товариства ім. Шевченка відбудуться 4 грудня (субота) 2010 р. у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за адресою: м.Львів, вул.Університетська, 1, актова зала Початок роботи о 10 год. Реєстрація учасників та гостей від 9.30 до 10.00 у фойє Львівського національного університету ім. Івана Франка