 |
|
Федасюк Дмитро Васильович – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри програмного забезпечення Національного університету "Львівська політехніка". Дійсний член НТШ.
Наукові зацікавлення: математичне моделювання та інформаційні технології проектування, моделювання та аналіз теплоелектричних процесів у мікроелектронних системах, інформаційні аналітичні системи, Інтернет-технології, технології створення програмного забезпечення тощо.
(службова адреса): Україна, 79000 Львів, Бандери 13, НУ "Львівська Політехніка"
тел. +38 032-2582578 (сл.)
Email: fedasyuk(a)gmail.com
|
|
СЕКРЕТАР КОМІСІЇ Олександр Марковець, к.т.н., завідувач кафедри Соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету "Львівська політехніка"
(службова адреса): Україна, 79013 Львів, Бандери 12, НУ "Львівська Політехніка"
тел. +38 032-2582595 (сл.)
Email: skid.dept(et)lpnu.ua
|
У книгарні НТШ можна придбати Праці Наукового Товариства ім. Шевченка. Том XXIV. Лікарський збірник. Медицина і біологія. Нова серія. Том XVI. Львів-2009
Опубліковано Anonymous (не перевірено) Втр, 2010-05-18 17:11
Опубліковано Anonymous (не перевірено) Суб, 2010-04-10 18:05
На обкладинці:
Перша сторінка.— Степан Томашівський – в. о. четвертого голови Наукового товариства ім. Шевченка (друга половина 1913-1920 рр.)
Друга сторінка.— Під час Загальних звітних зборів НТШ.– 2009 р.
Третя сторінка.— В кулуарах Загальних звітних зборів НТШ.– 2009 р.
Четверта сторінка.— Будинок НТШ, який придбало Товариство 1898 р.
450 років тому:
1560– у великих містах Закарпаття з’явилися присяжні (службові) бабки-сповивальниці, які за невелику платню з міської каси надавали допомогу убогим жінкам при пологах.
400 років тому:
1610– у Кракові почали друкувати 5 томів зільника (гербарія) Симеона Сиреніуса (Сиренський, 1540–1611), який вчився в Краківському університеті, став доктором медицини в Падуї (Італія), деякий час працював у Львові, став професором Краківського університету; подавав польські, німецькі та латинські назви лікарських рослин, інші тогочасні ліки. Зільник становив енциклопедію фармації ХV1-ХV11 ст., якою користувалися і в Україні, містив доповнення, в яких згадується про лікарське зілля Покуття та Львівщини.
350 років тому:
1660 - французький історик Шерер після мандрівки по Україні писав: "У Малоросії при кожній церкві, без винятку, є лікарня або лазарет, де люди, справді бідні й не здатні себе забезпечити, доглянуті коштом церкви, залежно від її прибутків".
300 років тому:
1710 – населення Києва сильно потерпіло від епідемії чуми.
275 років тому:
Набір на курси відбувається постійно за тел.
243.27.12 та 240.18.02
Тривалість навчання 4 місяці:
(вересень - грудень, та лютий -травень)
Теоретичні заняття відбуваються у СЗШ №55 (вул. С.Бандери, 91) два рази в тиждень: вівторок і четвер (з 18 до 19:30) та навчальні екскурсії вулицями міста - у вихідні дні.
Слухачі курсів вивчають вісім предметів, що несуть різносторонню інформацію про Львів.
Викладачі курсів – відомі львівські науковці-краєзнавці.
1. Архітектура та історія забудови міста. –
Архітектор, доц. Алла Мартинюк-Медведько.
2. Прадавня історія Львова. –
Археолог, к.і.н Микола Бандрівський.
3. Історія Церкви. – Релігієзнавець, доц. Олександра Киричук.
4. Суспільно-політична історія Львова. –
Історик, доц. Андрій Козицький.
5. Львівська мистецька культура. –
Мистецтвознавець, теолог-магістр Наталія Сеньківська.
6. Львів літературний. –
Філолог, Марія Мицан.
7. Львів музичний. –
Завідуюча науковим відділом муз. С. Крушельницької Данута Білавич.
8. Національні дільниці середньовічного Львова. Личаківський цвинтар. Янівський цвинтар. Методика ведення екскурсій. Бібліографія львовознавства. –
Доц. Олександр Шишка,
Таку фразу можна почути від багатьох львів‘ян, особливо молодих. Та чи так воно є насправді? Чи можемо пояснити хоча б назви львівських вулиць? Чи можемо описати визначні львівські будівлі та чи знаємо з якими історичними подіями вони пов‘язані? Хто з славетних людей бував у Львові, який слід залишився тут по них? Чи знаємо музеї і театри Львова? Хто, де, коли, чому пов‘язані зі Львовом кожен зацікавлений львів‘янин може вияснити для себе з різних джерел: відвідання музеїв, вивчення літератури, вичитування інтернету.
Опубліковано Anonymous (не перевірено) Втр, 2010-03-23 18:29
Дашкевич Ярослав Романович – народився у Львові 13 грудня 1926 р. у сім’ї відомих українських суспільно-політичних діячів Романа Дашкевича та Олени Степанів. У 1944 р. закінчив українську, т.зв. академічну гімназію у Львові та склав іспити на атестат зрілості (екстерном) у 4 середній школі м. Львова. У цьому ж році навчався у Львівському медичному інституті (Medizinische Fachkurse). З 1944 по 1949 р. навчався у Львівському державному університеті ім. І.Франка (філологічний факультет, спеціальність українська мова і література), спершу заочне, потім стаціонарне відділення. 1944-1949 рр. – бібліотекар рукописного відділу, старший бібліотекар та бібліограф Кабінету І.Франка, в.о. завідуючого бібліографічним відділом Львівської бібліотеки Академії наук УРСР. У 1949 р. навчався у Нафтовому інституті ім. І.Губкіна в Москві (економічний факультет), заочне відділення. 10 грудня 1949 р. заарештований органами МДБ, у 1950 р. згідно з заочним рішенням Особливої наради при МДБ у Москві відправлений - за статтею 54, пункт 10, частина 1 та статтями 20/54, пункт 1а; 54, пункт 11 – на десять років до виправно-трудових таборів. Протягом 1949-1956 рр. відбував ув'язнення у в'язниці МДБ у Львові, у в'язниці МВС у Золочеві, в пересильних в'язницях у Львові, Києві, Харкові, Петропавловську, пересильному таборі в Карабасі; у виправно-трудових таборах – у спеціальному Піщаному таборі (Песчлаг) в Спаську, у Караганді, знов у Спаську, у Карагандинському таборі (Карлаг) у Спаську. 1 червня 1956 р. звільнений з ув’язнення Комісією Верховної Ради СРСР зі зняттям судимості та втрати прав. 1957-1966 рр. – бібліограф відділу історії України Інституту суспільних наук УРСР. Звільнений з роботи у зв’язку зі скороченням посади. 15 березня 1963 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему “Вірменські колонії на Україні в джерелах та літературі XV-XIX ст.” (за монографією) в Інституті історії Академії наук Вірменської РСР у Єревані. У 1967-1972 рр. старший науковий співробітник, в.о. завідуючого відділом Музею етнографії та художніх промислів Академії наук УРСР.
У четвер 18 березня 2010 р. о 16:00 по вул. Кармелюка, 3 відбудеться засідання Лікарської комісії НТШ .
Програма:
1. «Діяльність Ярослава Окуневського».
Доповідач – Олександр Кіцера.
2. «Діяльність УЛТ до 1939 року».
Доповідач – Любов Гоцко-Ней.
3. «УЛТ в Західній Німеччині».
Доповідач – Стас Нетак.
4. «УЛТ в Австралії».
Доповідач – Богдан Ткач.
Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві (1941-1942) Ярослав Ганіткевич Українська історіографія переглядає та об’єктивно висвітлює питання, які раніше розглядалися або з позицій російського царизму і великодержавного шовінізму, або з позицій комуністичної ідеології. До таких питань можемо віднести історію Київського медичного інституту (КМІ) в роки Великої Вітчизняної (або в ширшому плані Другої світової) війни.
У березні 2010 року відбудеться чергова сесія НТШ. Звертаємося до членів Лікарської комісії з проханням подати до 01.03.10 тему доповіді.
Членам які не пройшли перереєстрацію прохання звертатися до Богдана Ткача секретаря ЛК НТШ. ntsh.med@gmail.com
Вища атестаційна комісія України
Марія Ганіткевич, Ярослав Ганіткевич. Родовід Ганіткевичів та споріднених родин. Товариство “Просвіта”, Секція “Український родовід”. Львів, 2007. – 127 с., 11 табл., 48 с.іл.
Опубліковано Anonymous (не перевірено) Срд, 2009-11-25 18:59
Загальні звітні збори Наукового товариства ім. Шевченка відбудуться 28 листопада (субота) 2009 р. у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за адресою: м.Львів, вул.Університетська, 1, актова зала
Початок роботи о 10 год. Реєстрація учасників та гостей від 9.30 до 10.00 у фойє Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Степан Зощук – доктор медицини, спортивний лікар, науковець і хірург в Європі, в країнах Азії та Африки, український громадський діяч, публіцист
(До 100 – річчя від дня народження)
Минає 100 років від народження доктора медицини Степана Зощука - надзвичайно цікавої та вартісної людини, відомого у світі знаменитого лікаря, визначного українського діяча і патріота.
Степан Зощук народився 9 серпня 1909 року в Кракові в українській сім’ї. Батько був поштовим урядником, раніше служив старшиною в австрійській армії. В родині були брати – Роман та Іван, сестра Варвара. Багато уваги приділяла малому Степану мати Марія Зощук. Після розпаду Австро-Угорської монархії батьки повернулися в рідні краї, оселилися в Коломиї. Степан спочатку навчався в народній школі, опісля в Коломийській українській гімназії, яку закінчив 1928 року. Почавши з 1931 року він та його брат Іван були в складі дружини копаного м’яча (футболу) «Сокіл», брали участь в роботі Українського спортового союзу в Коломиї.
Сторінки
|
