блог Yaroslav Hanitkevych

В статті описується 7 етапів або періодів історії Львівського медичного факультету/інституту/курсів/інституту/університету за влади   Австро-Угорщини, Польщі, СРСР, Німеччини, знову СРСР, незалежної України. Представлено наявність у ньому відомих в Європі та в Україні вчених-професорів, наукові досягнення, становище українських викладачів і студентів,  дані про їх репресії. Описано  підготовку вчених-галичан,  стан університетської автономії, наукові ступені, мови викладання, матеріальний стан.

29 жовтня – 2 листопада 2011 р. відбувся 16 світовий конрес  Міжнародного (Інтернаціонального) товариства кріохірургії (МТК) у Відні у Редутізалі великого цісарського палацу Гофбурга.

В статті описується встановлення у 2011 р. пам’ятника страченим гітлерівцями львівським вченим, приведені дані про українського професора Адама Соловія, про усіх вчених-медиків. Описуються обставини загибелі вчених, фальшиве звинувачення радянським режимом українців з батальону «Нахтігаль» у вбивстві вчених. Приводяться дані про відзначення пам’яті вчених в  Україні та в Польщі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: львівські професори медики, гітлерівські окупаційні злочини

Наближається видатна дата - 150  років від дня народження Євгена Озаркевича – видатного українського лікаря і науковця.

Представлені матеріали про формування історії медицини в Україні з давніх часів до сьогодні. Розглянуто медико-історичні праці інонаціональних лікарів за панування Російської та Австро-Угорської імперій, праці українських лікарів та істориків медицини в період «українського відродження», за радянської доби, в діаспорі та в незалежній Україні.

Нині в Україні повертаються в нашу історію імена видатних українців, заборонених в роки тоталітаризму – Ярослава і Теофіла Окуневських. Перші публікації про них з’явилися ще в 90-х роках, а у 2008 році на їх батьківщині в Городенці та в селі Яворові відбулися урочистості з нагоди 150-річчя Теофіла Окуневського. У тому ж році у Львові проведено конференцію, присвячену родині Окуневських. У цих заходах ішла мова і про Ярослава Окуневського. Київське видавництво «Темпора» перевидало книжку Я.Окуневського «Листи з чужини». Цього року широко відзначається 150-річчя від дня народження Ярослава Окуневського. Матеріали про видатного лікаря і патріота опубліковано в Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, у Городенці, Косові та ін., представлено в інтернеті. Перші урочистості відбулися ще весною в день народження Я.Окуневського (5 березня) в с. Яворові Косівського району.

На базі школи проведено вперше в Україні науково-практичну конференцію за участю гостей з Севастополя, Івано-Франківська, Городенки, Снятина, Косова. Відправлено панахиду на могилі батьків і сестри Адмірала. Нажаль церква, в якій Іполит Окуневський був парохом 33 роки, ще у 1923 р. згоріла разом з плебанією. Особливо цікавими та змістовними були відзначення річниці адмірала 1-5 жовтня ц.р. у Львові та на його батьківщині, оскільки в них взяв участь онук Я.Окуневського – доктор Егон Бальцар, лікар-педіатр з університетської клініки у Відні.

450 років тому:
1560– у великих містах Закарпаття з’явилися присяжні (службові) бабки-сповивальниці, які за невелику платню з міської каси надавали допомогу убогим жінкам при пологах.
400 років тому:
1610– у Кракові почали друкувати 5 томів зільника (гербарія) Симеона Сиреніуса (Сиренський, 1540–1611), який вчився в Краківському університеті, став доктором медицини в Падуї (Італія), деякий час працював у Львові, став професором Краківського університету; подавав польські, німецькі та латинські назви лікарських рослин, інші тогочасні ліки. Зільник становив енциклопедію фармації ХV1-ХV11 ст., якою користувалися і в Україні, містив доповнення, в яких згадується про лікарське зілля Покуття та Львівщини.
350 років тому:
1660 - французький історик Шерер після мандрівки по Україні писав: "У Малоросії при кожній церкві, без винятку, є лікарня або лазарет, де люди, справді бідні й не здатні себе забезпечити, доглянуті коштом церкви, залежно від її прибутків".
300 років тому:
1710 – населення Києва сильно потерпіло від епідемії чуми.
275 років тому:

Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві (1941-1942) Ярослав Ганіткевич Українська історіографія переглядає та об’єктивно висвітлює питання, які раніше розглядалися або з позицій російського царизму і великодержавного шовінізму, або з позицій комуністичної ідеології. До таких питань можемо віднести історію Київського медичного інституту (КМІ) в роки Великої Вітчизняної (або в ширшому плані Другої світової) війни.

Марія Ганіткевич, Ярослав Ганіткевич. Родовід Ганіткевичів та споріднених родин. Товариство “Просвіта”, Секція “Український родовід”. Львів, 2007. – 127 с., 11 табл., 48 с.іл.

Степан Зощук – доктор медицини, спортивний лікар, науковець і хірург в Європі, в країнах Азії та Африки, український громадський діяч, публіцист

(До 100 – річчя від дня народження)

Минає 100 років від народження доктора медицини Степана Зощука - надзвичайно цікавої та вартісної людини, відомого у світі знаменитого лікаря, визначного українського діяча і патріота.

Степан Зощук народився 9 серпня 1909 року в Кракові в українській сім’ї. Батько був поштовим урядником, раніше служив старшиною в австрійській армії. В родині були брати – Роман та Іван, сестра Варвара. Багато уваги приділяла малому Степану мати Марія Зощук. Після розпаду Австро-Угорської монархії батьки повернулися в рідні краї, оселилися в Коломиї. Степан спочатку навчався в народній школі, опісля в Коломийській українській гімназії, яку закінчив 1928 року. Почавши з 1931 року він та його брат Іван були в складі дружини копаного м’яча (футболу) «Сокіл», брали участь в роботі Українського спортового союзу в Коломиї.

Наукове товариство імені Шевченка Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Інститут української археографії НЛН України імені М.

Ярослав Окуневський – військовий лікар, контр-адмірал Австро-Угорського флоту, мандрівник, публіцист, меценат, національно-просвітницький діяч, учасник Української національної революції 1917-1921 рр. (до 150-річчя від дня народження) У 2010 році виповнюється 150 років від дня народження і 81 рік від дня смерті одного з видатних українців кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ярослава Окуневського. Його постать – одного з представників роду українських інтелігентів Окуневських – в добу тоталітаризму була викреслена з історії нашої культури, літератури, медицини, В УРСР його ім’я і діяльність замовчували, публікації, заховані в спецхранах, не перевидавали. Тільки в українській діаспорі зберігали пам'ять про нього, згадували у своїх виданнях.  У 2010 році виповнюється 150 років від дня народження і 81 рік від дня смерті одного з видатних українців кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ярослава Окуневського. Його постать – одного з представників роду українських інтелігентів Окуневських – в добу тоталітаризму була викреслена з історії нашої культури, літератури, медицини, В УРСР його ім’я і діяльність замовчували, публікації, заховані в спецхранах, не перевидавали. Тільки в українській діаспорі зберігали пам'ять про нього, згадували у своїх виданнях. Ярослав Окуневський, доктор медицини, керівник медичної служби у військово-морському флоті Австро-Угорщини, контр-адмірал, осягнув високий пост у Австро-Угорщині. Мандрівник, автор публіцистичних праць, мемуарів та спогадів, меценат, громадсько-політичний діяч, засновник і керівник Української Санітарної Місії ЗУНР у Відні, він належить до тих численних українців, яким в умовах поневолення українських земель сусідніми державами довелося працювати на чужині, здобувати визнання у інших народів, подібно як Івану Горбачевському, Івану Пулюю та багатьом іншим.

Ключові слова: українські лікарі, медицина світу

Резюме. Вперше наводяться короткі дані про 55 українських лікарів (лікарів України), які збагатили світову медицину. Описується внесок лікарів – уродженців України та лікарів інших національностей, які працювали на українських землях, що були під владою Росії, Польщі, Австро-Угорщини, Румунії

Ганіткевич Я., Пундій П. Українські лікарі. Біобібліографічний довідник. Книга 3. Учасники національно-визвольної боротьби і українського державотворення, репресовані та реабілітовані лікарі України. Науковий редактор: Любомир Пиріг. Львів, 2008. – 428 с., 168 іл.

Ярослав Ганіткевич