Наукове товариство імені Шевченка Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Інститут української археографії НЛН України імені М. Грушсвського Всеукраїнське товариство Івана Огієнка Львівське відділення Українське лікарське товариство у Львові запрошують Вас до участі у вшануванні 80-річчя видатного українського вченого Ярослава ГАНІТКЕВИЧА Дійсного члена НТШ, доктора медичних наук, професора, Лауреата премії імені Івана Огієнка, стипендіата Президента України та презентації книги «Лікарський збірник до 80-річчя з дня народження Ярослава Ганіткевича.Вибрані праці», Львів, 2009 Основні лати життя і діяльності 1929,9 липня - народився в м. Радехові на Львівщині 1946 – вступив до Львівського медінституту 1949 – перша доповідь на ІV конференції СНО 1951 – аспірантура при кафедрі нормальної фізіології Львівського медінституту 1954 – публікація першої наукової праці 1955 – захист кандидатської дисертації 1956 – звільнений з Львівського медінституту, асистент Івано-Франківського медінституту 1959 – доцент кафедри норм. фізіології ІФМІ 1968 – захист докторської дисертації (Донецьк) 1970 – професор, завідувач кафедри фізіології людини і тварин Чернівецького університету 1980 - участь у ХХVІІІ міжнародному конгресі фізіологічних наук (м. Будапешт) 1981 – повернення до Львова, науковий співробітник інститутів АН УРСР 1989 – переведений до Львівського медінститутту, організація з проф. М.П.Павловським лабораторії жовчокам’яної хвороби 1989 – участь у відновленні НТШ у Львові, голова Лікарської комісії НТШ 1991 – відновлення “Лікарського збірника” НТШ, заснованого Є.Озаркевичем 1898 р. 1992 – обрання дійсним членом НТШ 1992, 1994, 1996 – участь в Фальк-симпозіумах з проблем патології печінки (Базель, Берлін, Фрайбург) 1997 – участь у 34-ій науковій конференції УЛТПА (Лейк Таго, США) 1998 – участь в Фальк-симпозіумі «Базельський тиждень печінки» (Швейцарія) 2000 – участь в міжнародному Фальк-симпозіумі з холелітіазу (м. Клуж-Напока, Румунія) 2001 – доповідь про автономію університетів на міжнародному симпозіумі в Севастополі 2003 – доповідь про формування української історії медицини на ІІ Міжнар. конгресі укр. істориків ( Кам`янець-Подільський) 2003 – премія імені Івана Огієнка за сукупність праць з історії української медицини 2003 – за рекомендацією Вченої ради ЛНМУ призначено стипендію Президента України 2004 – організація Львівського осередка Всеукраїнського товариства Івана Огієнка, заходів до 125-річчя від дня його народження 2004 – участь в першій Всеукраїнській конференції «Актуальні проблеми історії медицини України» (Тернопіль) 2004 – став членом Міжнародного товариства історії медицини в Лондоні 2005 – опублікував у Лондоні в міжнародному журналі «Vesalius» першу з України статтю з історії української медицини 2006 – відвідини Відня, знайомство з Віденським медичним університетом, його Інститутом історії медицини 2007 – заснування в м. Радехові благодійного учнівського стипендійного фонду для допомоги дітям інвалідам та сиротам 2007 - участь з доповіддю у Міжнародному конгресі істориків медицини (Італія) 2009 - опублікував всього понад 400 наукових праць, в т.ч. - 160 статей з історії медицини, понад 180 авторських біографічних матеріалів 2009 – за цикл праць з історії медицини висунутий на здобуття Державної премії України Видані книги Фізіологічна роль поверхневоактивних речовин. Тез.доп. Всесоюз. симпоз. (відпов. ред. Я.Г.). АН СРСР, Відділення фізіології. – Чернівці 1975. Роль жовчі та жовчевих кислот у фізіології й патології організму. К.: Наукова думка, 1980. Дослідження жовчі. Біохімічні та біофізичні мето¬ди. (Співавт. Я.І.Карбач). – К.: Вища школа, 1985. Рекреація (відпочинок та оздоровлення трудящих): покажчик літератури за 1971-1985 роки : (Наук. ред. Я.Г.) АН УРСР. – Львів, 1986. Лікарський збірник. Нова серія. (Гол. редкол.Я.Г.): НТШ. 1991-1996. – Т. 1 – V. Українські лікарі: Біобібліографічний довідник. Кн. 1: Естафета поколінь національного відродження / Пундій Павло (Гол. ред., автор матеріалів Я.Г.) Львів,Чикаґо, 1994. Словник русизмів у мові медиків. 1995. Українські лікарі: Біобібліографічний довідник. Кн. 2: Лікарі діяспори та їх діяльність для рідного краю / Павло Пундій. (Гол. ред. Я.Г.).– Львів, Чикаґо, 1996. Д-р Євген Озаркевич. Праці / (Редактор і упорядник Я.Г.). – Львів : Каменяр, 1999. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи. Біографічні нариси та бібліографія. - Львів, 2002. Історія української медицини в датах та іменах. НТШ та ін. – Львів, 2004. Історія медицини: підручник для студентів вищих медичних закладів (Співавт. О.М.Голяченко). – Тернопіль, 2004. Фізіологія травлення в запитаннях і відповідях: навчальний посібник. – Львів, 2005. Родовід Ганіткевичів та споріднених родин. (Співавт. Марія Ганіткевич) – Дрогобич, 2007. Українські лікарі: Біобібліографічний довідник. Кн. 3. Учасники національно-визвольної боротьби. (Співавтор П.Пундій). Львів. НТШ. 2008. Із рецензій: Книга «Українські лікарі-вчені..» це не лише винятково кваліфікована праця з історії української медицини. Це ще й безпощадно об’єктивний аналіз проклятих для України і українців десятиліть ХХ століття, наслідки яких так гостро відчуваємо нині і відчуватимемо ще довго. Проф. Я.Радевич-Винницький Праці Я.Ганіткевича значною мірою заповнюють прогалини в історії нашого бездержавного народу, виправляють зумисні перекручення. Проф. Олександр Кіцера Унікальність підручника полягає саме в підкресленні особливостей історичного розвитку української медицини, в національній ідентифікації багатьох українських вчених і лікарів… Д.м.н. Ціборовський О.М. В книзі представлені лікарі та медики-науковці – члени українських лікарських організацій, а також українські лікарі-митці, письменники, поети, композитори і виконавці, що відроджують та розвивають українську культуру, мистецтво. Молодим поколінням українських лікарів є з кого брати приклад, є що продовжувати і примножувати на благо України і найблагороднішої справи на Землі – медицини. Догузов В. Зібрані матеріали є дуже важлиивими і потрібними, представляють великий інтерес для історії медицини, історії України. Книга матиме не тільки історичне значення, але й послужить вагомим посібником для виховання у національному молодих лікарів – патріотів Україним. Акад. Павловський М.П