КОЦЬ-ГРИГОРЧУК ЛІДІЯ МИХАЙЛІВНА
(24.11.1926 – 14.01.2018)
Лідія Михайлівна Коць-Григорчук – видатний український мовознавець, лінгвогеограф, діалектолог, палеограф, мистецтвознавець, професор, доктор філологічних наук. Дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка обрана ще 28 березня 1992 року. У 2005 році була нагороджена почесною відзнакою «За досягнення в розвитку культури і мистецтв», у 2006 – Лауреат Державної премії України.
Лідія Коць-Григорчук відіграла визначну роль і в створенні «Атласу української мови» (1988), особливо його другого тому, де опубліковано 86 її карт. Слід також відзначити, що Лідія Михайлівна була редактором цього тому, проте у зв’язку з репресіями її прізвище викреслено. Вона була усунута від подальшого укладання лінгвістичних карт, її ім’я було вилучене зі складу редакційної колегії другого тому «Атласу української мови», були залишені лише відомості про авторство карт.
Царина лінгвогеографії – це сфера найґрунтовніших досліджень Лідії Михайлівни. У 2002 році опублікувала монографію «Лінгвістично-географічне дослідження українського діялектного простору».
Започаткувала в Україні системне вивчення написів (дипінті) на творах українського середньовічного малярства (станкового). Важливим є те, що праця над творами українського малярства дозволила Ліді Коць-Григорчук змінити в бік давнини датування ймовірного написання окремих ікон, а також завдяки методу лінгвогеографічного атрибутування встановити місця походження іконописців та доповнити відомості про деякі малярські осередки. Окрім того, Лідія Коць-Григорчук проаналізувала часовий зв’язок між особливостями зображення і способами накреслювання літер, визначила специфіку українського типу в’язі. У 2011 році результатом довголітньої сумлінної пошукової праці стало видання монографії «Дипінті українських середньовічних ікон»
У 2013 році проф. Лідія Коць-Григорчук опублікувала монографію «Рельєф українського мовного простору (континуальні студії)», яка доповнює її наукову концепцію лінгвогеографічного дослідження українського діалектного простору. Важливим є питання про еволюцію української мови в діалектному просторі, про структуру діалектних ареалів, зону вібрацій на українсько-польському мовному пограниччі, про межі української етнічної території – мовну ситуацію на берестейсько-пинському обширі.
Нагадуємо, що 14 січня 2018 року на 92 році життя відійшла у вічність Лідія Михайлівна Коць-Григорчук.
Вічна пам’ять надзвичайно сердечній, світлій людині!