ФОТОЗВІТ. ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ XXXIV НАУКОВОЇ СЕСІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА
ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ XXXIV НАУКОВОЇ СЕСІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА
25 березня 2023 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання XXXIV Наукової сесії Наукового товариства імені Шевченка (НТШ).
Засідання проходило у змішаному форматі з трансляцією на платформі Zoom.
Відкрив засідання голова НТШ в Україні, академік НАН України Роман Кушнір, який привітав усіх присутніх і наголосив на тому, що, незважаючи на складні часи, НТШ продовжує працювати й активно розвиватися.
«Цей рік особливий для нас – це рік 150-річчя Наукового товариства ім. Шевченка, тож всі наші події зараз звіряються саме з цією датою. На таких зібраннях, як сьогоднішнє, які впродовж багатьох років об’єднують нас, ми маємо змогу засвідчити, що наше Товариство продовжує працювати, поповнюється новими членами, відновлюють діяльність наші осередки. Звісно, є певні проблеми з тими осередками, які працювали у Донецьку, в Криму, в Луганську, непроста ситуація також у Харкові, але ми, незважаючи на це, розвиваємось й опираємося на нашу співпрацю з провідними університетами та Національною академією наук України. Приємно також, що останнім часом до нас долучається все більше молоді, і в цьому ми вбачаємо великі перспективи для подальшого розвитку», – наголосив Роман Кушнір.
Після вступного слова голова НТШ закликав усіх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять дійсних членів НТШ, які відійшли у вічність, – Романа Яремійчука, Олега Шаблія, Дмитра Павличка, Леонтія Войтовича, Ореста Поповича (президента НТШ в Америці в 2006-2012 рр.), Олександра Козаренка та Ореста Матковського, заступника директора Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ Тараса Лозинського, – а також усіх загиблих на війні проти російського агресора. Надалі Роман Кушнір ознайомив присутніх із порядком денним засідання та передав слово колегам для виголошення наукових доповідей.
Першим із доповіддю «Шевченкова візія Московщини» виступив директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України Євген Нахлік.
У представленому дослідженні він на основі поетичних творів Великого Кобзаря, його листів, записів зі «Щоденника» та спогадів сучасників ґрунтовно проаналізував різні аспекти Шевченкового бачення російської імперії та російського суспільства, зокрема, Шевченкове розрізнення і протиставлення українського та російського народів, мов, літератур, культур і менталітетів, зображення російського провінційного побуту, російської інтелігенції, відгуки про російських письменників, Шевченкові висловлювання про минуле, сучасне і майбутнє російської імперії, образи сучасної Шевченкові України як колонії і московщини як метрополії, розвінчання російсько-імперської пропаганди, ставлення до російського православ’я і Шевченкові пророцтва. Ця тема є особливо актуальною у світлі теперішніх подій в Україні.
Окреслюючи представлення російсько-українських відносин у поетичних творах Тараса Шевченка, Євген Нахлік наголосив на чіткій та непохитній позиції автора, яка, ґрунтуючись на славетному минулому нашого народу, водночас завжди була звернена у майбутнє й не втрачає своєї актуальності досі. ««Кобзар» наповнений далекосяжним метафоричним і символічним змістом і залишається священною книгою для українців. Та головне, що Шевченко, допускаючи навіть окремі фактичні неточності, завжди послідовно і безпомильно давав історичним подіям непохитне українське трактування, чітку й безкомпромісну українську оцінку. Він вибудовував свій поетичний світ, який ґрунтувався на героїчній козацькій минувшині, незнищенній історичній пам’яті, живій фольклорній стихії, народних традиціях і при цьому апелював до сучасних поколінь і був звернений у майбутнє», – зауважив доповідач.
Після цього народний депутат України IX скликання, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький представив доповідь на тему «Правове регулювання процесів гуманітарної деколонізації: український і зарубіжний досвід».
Проаналізувавши іноземну практику та сучасні механізми гуманітарної деколонізації, він наголосив на необхідності поєднання світових напрацювань з українськими регуляторними ініціативами та важливості запровадження власних підходів, які враховують особливості українських історичних і сучасних реалій. Микола Княжицький описав законодавчі механізми, що уможливили поступовий розрив усіх формальних та неформальних зв’язків між нашою країною і державою-агресором ще з початку війни у 2014 році, водночас підкресливши, що постімперський вплив досі відчутний у багатьох сферах суспільного життя, і науковці та представники громадських, культурних й освітніх організацій спільно з політиками повинні шукати найбільш ефективних шляхів усунення цього впливу.
«Масштабне вторгнення 24 лютого 2022 року викликало гостру необхідність остаточно позбавити Україну постімперського колоніального символізму. Він і досі масово залишається в топоніміці, монументах, найменуваннях культурних й освітніх установ. Очевидно, що такий стан є неприйнятним, при цьому відсутнє відповідне законодавче регулювання. Ширяться численні суперечки між громадянським суспільством, яке гостро реагує на російську війну проти українців, і місцевою владою, керівництвом навчальних та культурних закладів, які навіть в часи російської навали намагаються зберегти імперський символізм. Треба розуміти, що пам’ятник Катерині в Одесі, якого вже немає, Петро І у Полтаві, пам’ятник якому ще стоїть, чи Максим Горький ще десь – це маркери, якими росія позначає межі своєї присутності в нашій країні, а отже, і межі готовності «забрать свое историческое»», – підкреслив Микола Княжицький. Крім того, детальніше доповідач розповів про зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт «Про деколонізацію гуманітарної сфери України», метою якого є встановлення уніфікованих правил позбавлення України від імперського, постімперського радянського символізму, інших символів російської імперської гегемонії в українському публічному просторі, культурі, освіті, архітектурі, ЗМІ, топоніміці.
Наступним виступив голова Західного наукового центру НАН України і МОН України, директор Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, академік НАН України Зіновій Назарчук із доповіддю на тему «СНАК – ефект та його застосування у технічній діагностиці».
Він представив результати наукового відкриття, авторами якого є він спільно із завідувачем кафедри механіки механіко-математичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, членом-кореспондентом НАН України Олександром Андрейківим, заступником директора з наукової роботи Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, членом-кореспондентом НАН України Валентином Скальським та старшим науковим співробітником Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України Богданом Климом.
Зіновій Назарчук розповів про методику проведеного експерименту та результати дослідження, озвучивши основний висновок, якого дійшли вчені та який і становить суть наукового відкриття: «Адсорбований феромагнетиком рухливий атомарний водень сприяє стрибкоподібному переміщенню доменних стінок, спричиняючи зростання магнетопружної акустичної емісії. Зі збільшення концентрації водню амплітуди і кількість стрибкоподібних переміщень доменних стінок спочатку зростає, а за досягнення характерного для даного значення водневої концентрації – спадає». Обґрунтовуючи актуальність та практичне значення цього відкриття, доповідач зауважив, що воно дозволить по-новому підходити до технічного діагностування важливих конструкцій. «Акустична емісія та дистанційні засоби зв’язку дозволяють діагностувати різні об’єкти на віддалі. Це, наприклад, корисно для діагностування атомних реакторів, які має Україна. До того ж, діагностування стану таких об’єктів може мати значний економічний ефект. Тому немає сумнівів, що застосування цього наукового відкриття є надзвичайно широким, зокрема й у перспективі, якщо говорити про водневу енергетику», – зазначив він.
Надалі на пленарному засіданні виступив завідувач кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, професор Андрій Зіменковський із доповіддю на тему «Лікова психологія та поведінка».
Проаналізувавши дані Всесвітньої організації здоров’я та результати численних іноземних та українських досліджень, що стосуються ефективності та розповсюдженості медикаментозного лікування і ставлення пацієнтів до прийому фармацевтичних засобів, доповідач акцентував на необхідності виокремлення нової науки, яка б відповідала на питання, що і як впливає на наш вибір ліків, якими є закономірності цього вибору і як ми лікуємося поза шпиталем. Такою наукою, за його словами, повинна стати лікова психологія – наука про закономірності, механізми та факти психічного життя людини в контакті з ліками та іншими складовими фармацевтичного середовища. Більш глибоке вивчення лікової психології та поведінки, на думку науковця, не тільки призведе до підвищення рівня дотримання фармакотерапії, а й позитивно вплине на економіку та розвиток системи охорони здоров’я загалом.
Останнім на пленарному засіданні виступив провідний науковий співробітник Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, професор Григорій Никифорчин із доповіддю на тему «Олег Романів: життя, прожите в сродній праці».
Доповідь була приурочена до 95-річчя з дня народження довголітнього голови Наукового товариства ім. Шевченка, члена-кореспондента НАН України Олега Романіва, який очолював НТШ з 1989 по 2005 рік. Григорій Никифорчин розповів про основні віхи життя та науково-дослідницької праці Олега Романіва, а також його діяльності як голови НТШ, детально зупинившись на багатому науковому доробку вченого, який становить понад 1000 наукових і науково-популярних публікацій, у тому числі 10 монографій, 2 довідники та 40 винаходів.
Доповіді завершилися спільним обговоренням, у якому взяли участь заступник голови НТШ з науково-організаційних питань, професор Степан Гелей, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, професор Василь Шендеровський та директор Інституту української мови НАН України, професор Павло Гриценко.
Після короткої перерви розпочалося друге засідання ХХХIV Наукової сесії НТШ. До слова запросили настоятеля Архикатедрального собору Святого Юра отця Романа Кравчика, який, звертаючись до присутніх, закликав нести свою місію науковців, не забуваючи про Божі настанови. «Я дуже горджуся, що я сьогодні між вами. Бог нагородив вас глибиною мудрості. Може, ви й не оцінюєте того, як Бог прихильно вибрав саме вас бути науковцями, але саме Ви своєю наукою, своїм розвитком входите в історію. Піднімаючи ті насущні питання, про які йшлося сьогодні в доповідях, ви залишаєте добрий слід майбутньому поколінню, і це дуже важливо. Бог дарує вам велику місію. Тож я бажаю вам плідної праці й закликаю до того, щоб у вашому житті завжди були Бог і наука», – побажав отець.
Надалі відбулося урочисте вручення дипломів Почесних членів НТШ. Цієї нагороди удостоїли лікаря-онколога, доктора медичних наук, професора, академіка Академії вищої школи України Бориса Білинського,
доктора філологічних наук, професора кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка, члена-кореспондента НАН України, Заслуженого професора ЛНУ ім. Івана Франка Миколу Ільницького та доктора історичних наук, Заслуженого професора ЛНУ ім. Івана Франка Миколу Крикуна.
Після вручення всі присутні мали нагоду прослухати твори на слова Тараса Шевченка у виконанні вокального ансамблю «Евфонія» факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка під керівництвом Василя Чучмана.
На завершення голова НТШ Роман Кушнір підсумував роботу комісій та осередків Наукового товариства ім. Шевченка в Україні. Так, він зазначив, що відбулися засідання 33 комісій, зокрема 2 з них – у рамках Секцій етнографії та фольклористики у Львові. Відбулися засідання в 9 обласних осередках НТШ. Практично на всіх засіданнях обговорювалися питання, пов’язані з відзначенням 150-річчя НТШ. Крім того, було проведено низку засідань та урочистих академій на пошану видатних науковців, ювілейних дат та резонансних подій.
Після цього про свою діяльність прозвітували голови регіональних осередків та комісій НТШ: голова Івано-Франківського осередку НТШ, професор Василь Мойсишин, голова Дніпровського осередку НТШ, професор Сергій Світленко, голова Черкаського осередку, професор НТШ Віталій Масненко, голова Лікарської комісії НТШ, професор Валентина Чоп’як, голова Економічної комісії, професор Петро Куцик, голова Рівненського осередку НТШ, професор Андрій Бомба, голова Дрогобицького осередку НТШ, професор Леонід Тимошенко, заст. голови Київського осередку НТШ, д.е.н Богдан Кияк, професорка Варшавського університету Валентина Соболь, голова Тернопільського осередку НТШ, академік НАМН України Михайло Андрейчин, голова секції природознавства і медицини, член-кореспондент НАН України Ростислав Стойка та інші. У своєму завершальному слові академік НАН України Роман Кушнір висловив щиру подяку керівництву ЛНУ ім. Івана Франка в особі проректора з наукової роботи, академіка НАН України Романа Гладишевського за створені добрі умови для проведення Пленарного засідання. Він закликав членів НТШ провести у цьому році активну науково-організаційну роботу з підготовки низки заходів щодо відзначення 150-річчя НТШ, а саме Ювілейної сесії Загальних зборів НАН України (8 грудня) у Києві, а також низки круглих столів та Урочистої Академії (14-16 грудня ц.р.) у Львові.
За матеріалами Пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка
