ФОТОЗВІТ. ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ XXXIV НАУКОВОЇ СЕСІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ XXXIV НАУКОВОЇ СЕСІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА

25 березня 2023 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання XXXIV Наукової сесії Наукового товариства імені Шевченка (НТШ).

Засідання проходило у змішаному форматі з трансляцією на платформі Zoom.
Відкрив засідання голова НТШ в Україні, академік НАН України Роман Кушнір, який привітав усіх присутніх і наголосив на тому, що, незважаючи на складні часи, НТШ продовжує працювати й активно розвиватися.

«Цей рік особливий для нас – це рік 150-річчя Наукового товариства ім. Шевченка, тож всі наші події зараз звіряються саме з цією датою. На таких зібраннях, як сьогоднішнє, які впродовж багатьох років об’єднують нас, ми маємо змогу засвідчити, що наше Товариство продовжує працювати, поповнюється новими членами, відновлюють діяльність наші осередки. Звісно, є певні проблеми з тими осередками, які працювали у Донецьку, в Криму, в Луганську, непроста ситуація також у Харкові, але ми, незважаючи на це, розвиваємось й опираємося на нашу співпрацю з провідними університетами та Національною академією наук України. Приємно також, що останнім часом до нас долучається все більше молоді, і в цьому ми вбачаємо великі перспективи для подальшого розвитку», – наголосив Роман Кушнір.
Після вступного слова голова НТШ закликав усіх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять дійсних членів НТШ, які відійшли у вічність, – Романа Яремійчука, Олега Шаблія, Дмитра Павличка, Леонтія Войтовича, Ореста Поповича (президента НТШ в Америці в 2006-2012 рр.), Олександра Козаренка та Ореста Матковського, заступника директора Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ Тараса Лозинського, – а також усіх загиблих на війні проти російського агресора. Надалі Роман Кушнір ознайомив присутніх із порядком денним засідання та передав слово колегам для виголошення наукових доповідей.

Першим із доповіддю «Шевченкова візія Московщини» виступив директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України Євген Нахлік.

У представленому дослідженні він на основі поетичних творів Великого Кобзаря, його листів, записів зі «Щоденника» та спогадів сучасників ґрунтовно проаналізував різні аспекти Шевченкового бачення російської імперії та російського суспільства, зокрема, Шевченкове розрізнення і протиставлення українського та російського народів, мов, літератур, культур і менталітетів, зображення російського провінційного побуту, російської інтелігенції, відгуки про російських письменників, Шевченкові висловлювання про минуле, сучасне і майбутнє російської імперії, образи сучасної Шевченкові України як колонії і московщини як метрополії, розвінчання російсько-імперської пропаганди, ставлення до російського православ’я і Шевченкові пророцтва. Ця тема є особливо актуальною у світлі теперішніх подій в Україні.
Окреслюючи представлення російсько-українських відносин у поетичних творах Тараса Шевченка, Євген Нахлік наголосив на чіткій та непохитній позиції автора, яка, ґрунтуючись на славетному минулому нашого народу, водночас завжди була звернена у майбутнє й не втрачає своєї актуальності досі. ««Кобзар» наповнений далекосяжним метафоричним і символічним змістом і залишається священною книгою для українців. Та головне, що Шевченко, допускаючи навіть окремі фактичні неточності, завжди послідовно і безпомильно давав історичним подіям непохитне українське трактування, чітку й безкомпромісну українську оцінку. Він вибудовував свій поетичний світ, який ґрунтувався  на героїчній козацькій минувшині, незнищенній історичній пам’яті, живій фольклорній стихії, народних традиціях і при цьому апелював до сучасних поколінь і був звернений у майбутнє», – зауважив доповідач.

Після цього народний депутат України IX скликання, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький представив доповідь на тему «Правове регулювання процесів гуманітарної деколонізації: український і зарубіжний досвід».