Леонтій Войтович — український історик, генеалог, медієвіст, доктор історичних наук. Народився 16 травня 1951 року. У 1972 році закінчив механіко-машинобудівний факультет Львівського політехнічного інституту. Працював у Берегівській філії Всесоюзного інституту ремонту і експлуатації машинно-тракторного парку (на посадах від конструктора III категорії до провідного конструктора і завідувача сектором), головним механіком і головним інженером Берегівського меблевого комбінату, першим заступником голови Миколаївської районної державної адміністрації і заступником голови Миколаївської районної ради Львівської області.
Історичними дослідженнями почав займатися з 1981 році під керівництвом доктора історичних наук Ярослава Ісаєвича. У 1994 році захистив кандидатську дисертацію «Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ-ХVI століттях». У 2001 році захистив докторську дисертацію «Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок ХVI століття): склад, суспільна і політична роль».
У 1995 році став старшим науковим співробітником відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України. Також був завідувачем кафедри історії середніх віків і візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Автор понад 600 праць з військової та політичної історії, в тому числі 28 монографій.