25 листопада 2020 р. відійшов у вічність відомий український доктор-нефролог, дійсний член НТШ з 1998 р. — Богдан-Михайло Ковалів

Опубліковано Vladyslav Barto... Птн, 2020-11-27 17:03

Народився Б. Ковалів у Львові в родині Михайла Коваліва та Марії-Пелагії Осьмак.
У 1951 р.— закінчив (із відзнакою) лікувальний факультет Львівського державного медичного інституту (нині — Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького (ЛНМУ). Своя медичну діяльність розпочав у лікарській амбулаторії с. Скваряви Красненського р-ну на Львівщині (1951—1953), згодом працював ординатором терапевтичного відділу 8-ї міської лікарні у Львові, науковим співробітником Львівського науково-дослідного інституту туберкульозу (1953—1968). У 1968—2000 рр.— доцент і професор кафедр факультетської і шпитальної терапії ЛНМУ ім. Данила Галицького та керівник філії кафедри шпитальної терапії на базі 4-ї клінічної лікарні м. Львова.
1958 р. у ЛДМІ Б. Ковалів стає кандидатом медичних наук, а 1966 р.— доктором медичних наук у терапевтичній раді відділення клінічної медицини Академії медичних наук. Був організатором і керівником нефрологічної клініки ЛНМУ (1976—2003), головним нефрологом Львівського обл­здороввідділу (1975—1993), членом терапевтичної школи ЛНМУ.
Брав активну участь у громадському житті (член управи Українського лікарського товариства у Львові, голова Комісії лікарської етики та Статутної комісії УЛТ (1992—1996), співавтор і голова редакційної колегії Етичного кодексу лікаря). Як лікар-клініцист, практик і науковець, результати своїх багаторічних досліджень з пульмонології, фтизіатрії, нефрології та клінічної коагулології виголошував на численних реґіональних конференціях, наукових сесіях, національних з’їздах та конґресах в Україні, у багатьох республіках колишнього Союзу та за кордоном (1990—2006) — у 16 країнах Европи, в Канаді і Тайвані. Член Спеціялізованої вченої ради ЛНМУ з питань захисту кандидатських дисертацій: за безпосередньої участи і під керівництвом Б. Коваліва захищено 17 дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук.
Як член правління Всесоюзного наукового товариства нефрологів (1969—1990) організував Перший пленум правління цього товариства у Львові/Івано-Франківську (1970), Всесоюзну школу нефрологів у Трускавці (1972) та Моршині (1980), а також Всеукраїнську конференцію на тему „Гломерулонефрит“ у Львові (1976). Б. Ковалів — заступник голови правління і член правління Української асоціяції нефрологів, ревматологів, дійсний член Европейської асоціяції нефрологів (ERA/EDTA), Міжнародного товариства штучних органів (ISAO), наукового комітету Дунайської асоціяції нефрологів (DAN). Окрім того, Богдан Ковалів був визнаний інтерніст-нефролог в Україні та за кордоном, на його численні праці покликаються у багатьох монографіях, багатотомних посібниках з інтерністики, фтизіатрії, нефрології, в журнальних статтях та збірниках.
Богдан Ковалів — автор 234 наукових праць (40 із них — в авторитетних міжнародних журналах і матеріялах конґресів та симпозіумів), серед них вісім монографій (в т. ч. один підручник), три словники.
Ориґінальна монографія „Гепарин і гепариноїди у клінічній практиці“, опублікована 2003 р. в ЛНМУ та НТШ (у співавт. зі сином (медиком і філологом) та донькою — лікарем-науковцем),— це, власне, компендіум для клініцистів майже усіх спеціяльностей сучасної медицини, клінічних фармакологів та фармацевтів. У виданні всебічно висвітлено підходи до використання стандартного гепарину, всіх відомих фракціонованих гепаринів та гепариноїдів з урахуванням тромботичного і геморагічного ризиків пацієнта та функціонального стану нирок. Цю монографію високо оцінили українські і закордонні (США, Польща) нефрологи, фармакологи, гематологи та ангіохірурги; в такому контексті вона не має аналогів в українській та світовій спеціялізованій літературі.
Богдан Ковалів передав у фонд Бібліотеки НТШ 67 томів енциклопедичної (загальної і медичної) та історичної літератури.
Багаторічна праця в практиці охорони здоров’я, медичній науці і дидактиці Б. Коваліва відзначена грамотами МОЗ України, управління охорони здоров’я ЛОДА та Клінічного центру Західного оперативного командування і подяками адміністрації Львівського базового медичного училища, Львівського НДІ туберкульозу та ЛНМУ.

Наукова спільнота, медичне середовище Львова й України зазнало непоправної втрати. У серці кожного з нас, тих, хто знав Богдана Коваліва, назавжди залишиться світла пам’ять про нього — Людину, Вченого-медика, Патріота.