ЗАГАЛЬНІ ЗВІТНО-ВИБОРНІ ЗБОРИ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА В УКРАЇНІ

26 листопада 2011 р. в матірному НТШ України у Львові відбулися Загальні звітно-виборні збори. Згідно зі Статутом, вони проводяться щотри роки, цього разу за період із листопада 2009 р. по лис­топад 2011 р. Збори проходи­ли в актовій за лі Львівського національного університету ім. І. Франка. На велелюдне зібрання НТШівської спіль­ноти прибули не тільки львів’яни, але й чимало членів осередків НТШ з інших міст України та численні гості. Збори привітали президент Світової ради НТШ, проф. Леонід Рудницький, крайові товариства: НТШ Европи — голова Стефан Дуніковський, і заступ. голови, проф. Воло­димир Косик (Франція); НТШ Америки (США) — прези­дент, д-р Орест Попович, НТШ Польщі — голова, проф. Стефан Козак. У зборах взяла участь 191 осо ба, з-поміж яких 87 дійсних членів Товариства. Відкрив Загальні звітно-виборні збори корот­ким вступним словом голова Товариства в Україні Олег Купчинський. Він відзначив, що праця НТШ за звітний період досягла належних здобутків у науково-організаційному, науковому та видавничо­му аспектах, а Товариство знайшло власне облич­чя серед академічних і навчальних інституцій. Про це свідчать численні наукові проєкти, конференції, академії, а чи не найголовніше,— Товариство самостійно і з участю інших установ видало майже 750 різних наукових праць. Успішно працюють осеред­ки НТШ у багатьох містах України.

 Президія Загальних звітно-виборних зборів НТШ. Зліва направо: Олег Шаблій, Ярослав Довгий, Михайло Павловський, Борис Білинський, Володимир Пелих, Дмитро Федасюк, Олег Купчинський, Роман Кушнір, Зиновій Назарчук, Михайло Андрейчин, Роксолана Зорівчак, Феодосій Стеблій. 26 листопада 2011 р.

Голова назвав втрати, які спіткали НТШ 2011 р.: померли відомі дійсні члени Товариства в Україні — літературознавець Марія Вальо, фізик Ярослав Бурак та матеріялознавець і математик Василь Осадчук.

Програма Загальних звітно-виборних зборів складалася з двох частин — науково-теоретичних і звітних доповідей та виборів керівних і контроль­них органів Товариства: голови, Президії НТШ, Ревізійної комісії НТШ та нових в Україні дійсних членів НТШ за 2011 р.

З науковими доповідями виступили проф. Феодосій Стеблій („Маркіян Шашкевич — провісник незалежности і соборности України“), проф. Во­лодимир Пелих („Прискорене розширення Все­світу — шлях від відкриття до спроб пояснення“). Цей ряд продовжила звітна доповідь голови НТШ, проф. Олега Купчинського („Стан діяльности Нау­кового товариства ім. Шевченка і перспективи його розвитку“) та голови Ревізійної комісії проф. Бо­риса Білинського („Фінансово-господарська діяль­ність НТШ за 2009—2011 рр.“).

Центральне місце серед виступів посіла звітна доповідь Олега Купчинського про діяльність То­вариства за останні три роки. Вона складалась із шести частин*.

I. Насамперед голова Товариства виголосив загальні дані про НТШ в Україні на 2011 р., а саме кількість членів Товариства (1 596 чол. (з них близько 800 працює в осередках), 127 дійсних і 796 звичайних членів), структуру НТШ, склад адмі­ністрації і Президії НТШ, Ревізійної комісії, кіль­ кість осередків НТШ і їх голів.

II. Окремо представлена науково-організа­ційна та представницька діяльність НТШ. За три останні роки відбулось 17 засідань Президії та шість Загальних рад НТШ. Особливістю по­рядку денного останніх є обов’язкове обговорення поточних проблем Товариства та заслуховування наукових доповідей на різні теми гуманітарних і природничо-математичних наук: 2009 р.— „Но­вітня науково-технічна революція і нанонаука“ (проф. Євген Ковальчук); „Голодомор в Україні 1932—1933 рр.: проблеми дослідження“ (д. чл. Ана­толій Карась); 2010 р.— „Моніторинг національно­го біорізноманіття: проблеми і шляхи подолання“ (д. чл. Платон Третяк); „Мирон Зарицький — ви­датний український математик“ (д. чл. Богдан Пташник); 2011 р.— „Володимир Кубійович і Нау­кове товариство ім. Шевченка“ (Іван Ровенчак); „Нові властивості тяжіння у світі високих швидкостей“ (д. чл. Роман Пляцко).

За останні три роки в науково-організаційній діяльності НТШ головну увагу було зосереджено на реалізації видавничих проєктів, насамперед се­рійних видань і підготовки Енциклопедії „Наукове товариство ім. Шевченка“. Від 2009 р. налагоджено (хоч і не до кінця задовільно, бо деякі комісії й далі не реагують) надходження членських внесків від членів Товариства. Натомість у науково-орга­нізаційному плані не вирішене до кінця питання розсилання та обміну літератури в Україні (поза осередками НТШ в Україні, яким видання пере­даються безкоштовно), не кажучи про закордон­ні бібліотеки, крайові НТШ: ці заходи вимагають значних коштів, що для Товариства є болісним пи­танням.

Упродовж трьох останніх років НТШ було організатором, співорганізатором і учасником низки наукових конференцій та академій. 2009 р.: 27 січня — академія товариства „Просвіта“ з на­годи його 140-річчя; 10 лютого — презентація книжки проф. Міхаеля Мозера „Тарас Шевчен­ко і сучасна українська мова — спроба оцінки“; 12 березня — міждисциплінарний семінар „Собор св. Юра у Львові: історична, архітектурна та мис­тецька традиція (ХІІІ—ХVІІІ ст.)“; 19 березня — семінар, присвячений Т. Шевченкові і його ролі в українській дійсності та шевченкознавстві; 21 і 31 травня — конференції у Львові та Новому Селі (остання організована Тернопільським осередком) на честь 120-річч я видатного українського матема­тика Мирона Зарицького; 5-6 червня — святку­вання 25-х роковин смерти Патріярха Йосипа Слі­пого; 9 жовтня — Всеукраїнська конференція, присвячена 100-м роковинам Еммануїла Чекалюка (організована Івано-Франківським осередком); 15-17 жовтня — у Львові та Жовкві дві науко­ві конференції, присвячені 300-літтю від смерти гетьмана Івана Мазепи та ін. 2010 р. : 24 червня — конференція з нагоди 124-ї річниці від народження акад. Івана Крип’якевича; 14-15 вересня — нау­ковий семінар „Василь Доманицький: особистість і науково-творча спадщина“; 5 жовтня — науко­вий семінар „Початки міста Львова: факти та гіпотези“; 13-15 жовтня — конференція „Стан і перспективи сучасної геологічної освіти та науки“; 16 грудня — „Культурна спадщина західноукра­їнського регіону. Пам’яті д. чл. НТШ В. Вуйцика“. 2011 р.: 27 січня — конференція „Львівська нау­кова кристало-хемічна школа. Постаті“; 11-12 лютого — „Всеукраїнська науково-практична конференція „Художньо-смислові координати творчости Леся Мартовича“ (Івано-Франківськ); 12 квітня — „Історичне картознавство в неза­лежній Україні. Пам’яті М. Вавричин“; 18 квіт­ня — засідання на честь Віри Річ; 30 травня - 1 червня — „Львівські хемічні читання 2011“; 1 червня — нарада в Інституті енциклопедичних досліджень НАН України „Про стан підготов­ки видання Енциклопедії „Наукове товариство ім. Шевченка“; 29 червня — мітинг-реквієм біля пам’ятника Кирилу Студинському; 15-18 верес­ня — „Свято книжки — XVIII форум видавців у Львові“; конференції, присвячені 40-річчю Захід­ного наукового центру, 350-річчю Львівського на­ціонального університету ім. І. Франка; конферен­ції з нагоди 200-річчя Маркіяна Шашкевича та ін.

НТШ організовує щорічні наукові Шевченків­ські сесії протягом березня і є учасником щорічних вшанувань пам’яти М. Грушевського, організова­них Музеєм М. Грушевського, річниць І. Франка. Осередки НТШ в Івано-Франківську, Черкасах, Сумах, Дрогобичі, крім вказаних конференцій, проводили чимало своїх наукових та культурних заходів.

Упродовж звітного періоду відбулася представ­ницька робота, яка пов’язана в НТШ з науковим та культурним життям краю, його контактами з адміністрацією міста та области й науковими та навчальними інституціями.

Окрема організаційна праця стосується згада­них бібліотеки, друкарні та архіву НТШ. На кінець 2011 р. кількість книжок і періодики біб ліотеки становила близько 50 тисяч. Особливо популярна у читачів література з-за кордону. Не всі книж­ки бібліотеки НТШ ще скомп’ютеризовані (робота проводиться  з  перервами,  лімітована фондами), найбільші труднощі з обслуговуванням читачів. Упродовж 2009—2011 рр. у бібліотеку надійшло 783 книжки: з них 50 — куплено, 381 — подарува-но авторами, членами НТШ та установами, 118 — надійшло з осередків, 116 — отримано по обміну. В архіві впродовж 22 років нагромаджуються доку­менти Товариства (вони потребують професійного опрацювання): діловодні папери, фондоутворюва-чем яких є НТШ, та меморіяльні архіви, передані різними особами на збереження. У друкарні, де нині працює чотири особи (раніше п’ять), протягом 2009—2011 рр. надруковано 75 книжок, брошур, авторефератів, у тому числі замовні (комерційні, інакше касові) — 55.

III. Наукова та науково-видавнича діяльність така: згадана участь у наукових заходах (конфе­ренціях, симпозіюмах, академіях) та реалізація науково-видавничих проєктів. Пропоновані чл. та д. чл. НТШ наукові праці засвідчують різні типи та форми продукції — від статей, повідомлень, оглядів і рецензій до великих колективних збір­ників і монографічних досліджень. Останніми ро­ками поважною формою наукової співпраці в То­варистві стала Енциклопедія НТШ. Це великий колективний проєкт, у якому бере участь понад 30 науковців з України та закордону і який викону­ється за фінансової підтримки Національної ака­демії наук України. Нині закінчується робота над першим томом видання (понад 580 с.), що охоплює літери „А“ і „Б“ (148 і 100 статей); правдоподібно, побачить світ 2012 р.

Великого значення НТШ в Україні надає ви­давнича праця, і її відносимо до пріоритетних на­прямів роботи. Видання, які з’явилися в НТШ за звітний період, поділяємо на п’ять категорій: 1) са­мостійно підготовлені і видані в НТШ; 2) підготовлені та видані в ДВЦ НТШ спільно з іншими науковими інституціями та на­вчальними закладами; 3) ви­дані під титром НТШ, але поза Товариством у Львові та інших містах (останніх з’являється що­разу більше); 4) видані осередка­ми Товариства по всій Україні і Кубані; 5) видані в НТШ, але без зазначення назви Товариства у грифі (їх умовно називаємо ко­мерційними або касовими ви­даннями).

Протягом 2009—2011 рр. ви­йшли друком такі видання.

Серія „Записки Наукового товариства ім. Шев ченка“:

  • Т. CCLVII. Праці Філоло­гічної секції.— Львів, 2009.— 776 с.
  • T. CCLVIII. Праці Му­зикознавчої комісії.— Львів, 2009.— 591 с.
  • Т. ССLІХ. Праці Секції ет­нографії та фольклористики.— Львів, 2010.— 816 с.
  • Т. ССLХ. Праці Комісії спеціальних (допо­міжних) історичних дисциплін.— Львів, 2010.— Кн. 1.— 492 с.; Кн. 2.— 516 с.
  • T. CCLXI. Праці Комісії образотворчого й ужиткового мистецтва.— Львів, 2011.— 728 с.
  • T. CCLXII. Праці Театрознавчої комісії.— Львів, 2011.— 552 с.

Серія „Праці НТШ“:

  • T. ХХІІ. Студії з поля історії української науки і техніки.— Львів, 2009.— 205 с.
  • Т. ХХІІІ. Екологічний збірник — 4. Дослі­дження біотичної і ландшафтної розмаїтости та її збереження.— Львів, 2008.— 364 с.
  • Т. XXIV. Лікарський збірник. Медицина і біологія.— Львів, 2009.— 292 с.
  • Т. ХХV. Хемія і біохемія.— Львів, 2010.— 268 с.
  • Т. ХХVI. Лікарський збірник. Медицина і біологія.— Львів, 2010.— 633 с.

Уже підготовлені й здані до друку „Фізичний збірник“, „Збірник Хемічної комісії“ (нині друку­ється), „Лікарський збірник“, завершується робота над „Геологічним збірником“.

Серія „Мала бібліотека НТШ“:

Ч. 2. Свідзинський А. Мої спогади про Миколу Миколайовича Боголюбова (до 100-ліття від наро­дження).— Львів, 2009.— 40 с., іл.

Серія „Науково-інформаційні видання“:

  • Вісник НТШ: Ч. 41.— Львів, 2009.— 68 с.
  • Вісник НТШ: Ч. 42.— Львів, 2009.— 84 с.
  • Вісник НТШ: Ч. 43.— Львів, 2010.— 84 с.
  • Вісник НТШ: Ч. 44.— Львів, 2010.— 80 с.
  • Вісник НТШ: Ч. 45.— Львів, 2011.— 88 с.
  • Вісник НТШ: Ч. 46.— Львів, 2011.— 92 с.

Чотири книжки „Хроніки НТШ“ чекають на видавничі кошти, подібно як і вже підготовлені біб ліографії „Хроніки НТШ“ (за всі роки) та „Збір­ника Математично-природописно-лікарської сек-ції“ (1897—1938, т. 1—32).

Серія „Українознавча  нау кова бібліотека НТШ“:

  • Ч. 25. Яремко Роман. Образ автора в романах Макса Фріша.— Львів, 2009.— 272 с.
  • Ч. 26. Шанковський Лев. Українська Галицька Армія. Друге видання в НТШ.— Львів, 2010.— 397 с.
  • Ч. 27. Супрун-Яремко Надія. Музикознавчі праці.— Рівне, 2010.— 574 с.
  • Ч. 30. Крикун Микола. Подільське воєводство у XV— XVIII століттях.— Львів, 2011.— 733 с.

Серія „Навчальні посібни­ки та підручники“:

  • Ч. 4. Письменна Оксана. Хорова музика Лесі Дичко.— Львів, 2010.— 268 с., 8 стор. іл.

У серії „Історичні джерела“ як 10-й том вийшов „Лі­топис польський, литовський, жмудський і всієї Руси“ Мацея Стрийковського (Львів, 2011.— 1075 с.) — значне для Товариства досягнення в редакційно-науко­вому аспекті. Більша частина видань НТШ в Україні вихо­дить завдяки фінансовій підтримці НТШ в Аме­риці, за що перед усіма зборами висловлюємо сердечну подяку. Це свідчить про його традиції і єдність завдань Товариства у світовому масштабі.

Велика сторінка у видавничій діяльності То­вариства на сучасному етапі — це видання осе­редків НТШ, з-поміж яких традиційно найбільш продуктивні Донецький, Івано-Франківський, Черкаський, Тернопільський осередки*.

IV. Діяльність секцій, комісій та осередків НТШ. Характерною рисою діяльности секцій і комісій як виконавчих структур Товариства є проведення усієї роботи протягом останнього часу лише на рівні комісій, тоді як секції залишалися майже номінальною структурою.

Мовознавча комісія (голова Наталія Хобзей). Протягом 2009—2011 рр. комісія провела вісім зі­брань. У рамках ХХ—ХХІІ Наукових сесій НТШ виголошено понад 20 доповідей. 4—9 липня 2010 р. організована конференція „Актуальні пробле­ми української діалектології“ (разом із відді­лом української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ). Традиційно щороку в жовтні Комісія виступає одним з організаторів „Тимченківських читань“. Проведено діялектоло-гічну експедицію під гаслом „Тексти: мовно-куль­турний аспект“. Члени комісії опублікували у різ­них виданнях понад 35 статей. 2009 р. з участю комісії вийшли „Записки НТШ“ (т. CCLVII). 2011 р. члени комісії започаткували серію „Історія мови“ (вийшло дві книжки).

Літературознавча комісія (голова Ярослава Мельник). Члени комісії організували або брали участь у конференціях ХХ—ХХІІ Березневої наукової сесії, які були присвячені актуальним проблемам літературознавства, зокрема шевчен­кознавства; в XXIV щорічній науковій франківській конференції (7—8 жовтня 2010 р.); у науковій конференції „Михайло Возняк і йо го філологічна школа“ (25 листо пада 2010 р.); у трьох Всеукраїнських конференціях: „Тарас Шевченко в естетиці культурології та націософії“, „Карбівничий чистого металу“ (до 140-річчя від народження В. Стефаника), „Лісова пісня“ Лесі Українки: текст і контекст (до 100-річчя написання драми-феєрії) та ін. Д. чл. М. Ільницький видав монографії „Поети празької школи“, „Три форму­ли мого пізнання Антонича“, д. чл. Т. Салига — „Екслібриси Евтерпи“, члени комісії Л. Бон­дар, Р. Крохмальний, В. Працьо­витий — посібники й методичні вказівки, П. Салевич — твір ми­трополита Іларіона „Слово про закон і благодать“. Комісія брала участь у підготовці згаданого 257-го тому і зараз працює над 263-м томом „Записок НТШ“, присвяченим М. Шашкевичеві та Т. Шевченкові, також над Ен­циклопедією НТШ тощо.

Комісія всесвітньої літератури ім. Мико­ли Лукаша (голова Роксолана Зорівчак) спрямо­вувала свою діяльність на вивчення міжнародного контексту української мови й літератури, на розширення контактів львівських філологів з науковцями інших міст і держав, на вишкіл мо­лодих професійних перекладачів. Члени комісії стали учасниками шести конференцій, в тому числі ХХ—ХХІІ Наукових сесії НТШ, підготува­ли до друку листування Г. Кочура, М. Лукаша та Є. Дейч. Вийшов збірник „Творчість Григорія Кочура в контексті української культури ХХІ віку“, бібліографія праць „Роксолана Зорівчак“, готуєть­ся глосарій на основі тижневика „The Ukrainian Weekly“. Д. чл. НТШ Андрій Содомора 2010 р. та Роксолана Зорівчак 2011 р. стали лауреатами літе­ратурної премії ім. Г. Кочура. Проведено засідан­ня, присвячені Вірі Річ, Григорію Кочурові, опу­бліковано понад 25 статей, серед них із проблем англомовної шевченкіяни.

Історична комісія (голови спершу Ігор Скочиляс, відтак Андрій Фелонюк) у звітний період провела ряд конференцій, зокрема „Іван Мазепа“ (2009), „Українське козацтво другої половини XVI — початку XVIІІ століть“, „Українська домодерна урбаністика з перспективи останніх досліджень“, „Початки міста Львова: факти та гіпотези“ (2010), „Екзарх некозацької України: харизма владики Йосифа Шумлянського з антропологічної перспективи“, „Історичне картознавство в неза­лежній Україні“. Окремі члени комісії брали ак­тивну участь у підготовці видання творів М. Грушевського. Вийшов друком збірник „Іван Мазепа і мазепинці: історія та культура України останньої третини XVII — початку XVIII ст.“ (у ньому умі­щено 13 статей чл. НТШ).

Проводила засідання Археологічна комісія, зокрема на увагу заслуговують її археологічні розкопки. Члени комісії брали участь у заходах з недопущення так званої чорної археології на території Львів­ської области.

Досить потужно працюють Філософська комісія (голова Андрій Пашук), Комісія семіо­тики соціяльно-культурних процесів НТШ (голова Анато­лій Карась). Вони організували самостійно та з участю відпо­відних кафедр ЛНУ ім. Івана Франка ряд наукових заходів, присвячених проблемам історії філософії, а також таким питан­ням, як філософський зміст сучасности, контексти й практики національної і громадської свідомости та ін. Члени комісій — автори бл. 40 публікацій у різ­них наукових виданнях, беруть участь у написанні статей до Енциклопедії НТШ.

У цьому ж контексті пра­цювали Археографічна (голова Іван Сварник) та Соціологічна (голова Галина Щерба) комісії. Комісія спеціяльних (допоміжних) історичних дисциплін, яка 2010 р. видала 260-й том (у двох книгах) „Записок НТШ“. Її члени — автори бл. 40 публікацій.

Етнографічна комісія (голова Ярослав Тарас). Її найбільшим досягненням — разом з Комісією фольклористики (голова Михайло Чорнопиский) — став вихід у 2010 р. 259-го тому „Записок НТШ“. Також чл. комісії видали ряд монографій, статей (лише за 2011 р. — понад 57), неоднора­зово репрезентували дослідження з етнографії та фольклору. Заслуговує на увагу участь у конфе­ренціях „Лемки, бойки, гуцули, закарпатці-русини“, „Феномен дерев’яної церкви“, „Геноцид Украї­ни у ХХ столітті“, „Володимир Гнатюк у контексті розвитку культури України“, „Маркіян Шашкевич і українське національне відродження“.

Протягом останніх трьох звітних років успішно працювала Комісія архітектури та місто­будування. Крім важливого її внеску в організа­цію різних конференцій (особливо з істориками та мистецтвознавцями), нині підготовляє (здає через півроку) черговий том „Записок НТШ“.

Комісія образотворчого та ужиткового мистецтва (голова Роман Яців) за звітний період проводила науково-дослідну діяльність, унаслі­док чого з’явилось дев’ять монографічних видань: „Павло Ковжун (1896—1939). Творча спадщина художника: матеріали, бібліографічний довідник“ (упоряд. І. Мельник, Р. Яців), альбом-монографія „Любомир-Роман Кузьма (1913—2004). Маляр­ська і публіцистична спадщина“ (упоряд. Р. Яців), „Українські мистецькі виставки у Львові. 1919— 1939“ (упоряд. Р. Яців), монографія Л. Купчинської „Українські меценати Іванна і Мар’ян Коці: колек­ція творів мистецтва XVIII—XX ст.“, „Альбом-ка­талог. Іван Северин (1881—1964)“ (упоряд. О. Семчишин-Гузнер). Крім того, комісія підготувала і надрукувала у різних фахових виданнях близь­ко 45 різнотематичних розвідок, брала участь у 26 конференціях, симпозіюмах, академіях (до­повіді О. Сидора, О. Жеплинської, М. Левицької, О. Козакевич, О. Семчишин-Гузнер, Л. Купчин-ської, С. Король, Р. Яціва, А. Колупаєвої та ін.). До Звітних зборів комісія підготувала й видрукувала 261-й том „Записок НТШ“.

У 2010 р. Інститут колекціонерства при НТШ видав два об’ємні альбоми: „М. Бойчук. Ка­талог збережених творів“ та „Дерев’яна скульпту­ра Галичини XVII—XIX ст.“, а в 2011 р. — 4-й том із серії „Українське народне мистецтво“, а саме „Гуцульські художні вироби з металу“.

Протягом останніх років активно працювали Музикознавча комісія (голова Олександр Козаренко) і Театрознавча комісія (голова Майя Гарбузюк). З їх участю відбулося дев’ять конфе­ренцій і симпозіюмів, опубліковано низку важ­ливих досліджень, а серед них і монографічних (праці Оксани Письменної, Богдана Козака та ін.). Члени Театрознавчої комісії входять до складу експертних рад та журі дев’ятьох міжнародних і все українських театральних фестивалів. Му­зикознавча комісія проводила наукові читання „Родина Лисенків в історії та культурі України“, академії, присвячені Стефанії Павлишин і Мирос­лавові Антоновичу, „Треті Колессівські читання“ тощо. Вийшли з друку 2011 р. монографії Ю. Ясіновського „Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу“, Н. Кашкадамової „Любка Колесса — укра­їнська піаністка“. Чл. Музикознавчої комісії публікують статті у відновленому журналі „Українська музика“, що є продовженням заснованої до Другої світової війни в НТШ періодики.

Праця Комісії книгознавства та бібліогра­фії (голова Луїза Ільницька) була сконцентрована на підготовці доповідей, виголошених на наукових конференціях і „круглих столах“, які були присвя­чені українській книжці. До важливих конферен­цій, підготовлених з учас­тю комісії, треба віднести: „Українознавча бібліогра­фія в Науковому товари­стві ім. Шевченка“ (2009), „Книгознавство та книжко­ва справа у соціокультурному просторі“ (2010), „Біб­ліографія і книгознавство у ХХІ столітті: традиції і інновації“. Члени комісії брали участь у Шашкевичівських читаннях, вони ж автори статей до Енцикло­педії НТШ. Підготовлено збірник статей „Бібліогра­фічна комісія НТШ (1909— 1939): напрями діяльності та постаті“.

Видавничо-поліграфіч­на комісія (голова Степан Гунько) протягом 2010 р. досліджувала проб леми ви­давничої справи на сучас­ному етапі, узагальнювала досвід виробництва та роз­повсюдження видавничої продукції в Україні. З цього приводу відбулось два за­сідання комісії (березень і жовтень 2011 р.), а рані­ше (лютий 2010 р.) науково-технічна конференція (разом із науковим відділом Української акаде­мії друкарства). Підготовила комісія ряд цінних публікацій, за ініціятиви її голови відновлено пропам’ятну таблицю на честь Є. Чикаленка.

Лікарська комісія (голова Зиновія Служинська), згідно зі звітом, провела дев’ять засідань, у тому числі два в контексті конференцій з Укра­їнським лікарським товариством. Видано чергові томи „Лікарського збірника“ у серії „Праці НТШ“ (т. 19). Частими є редакційні засідання, на яких обговорюються і рецензуються наукові праці. Члени Комісії виступають по радіо і телебаченню, видали чотири монографії (автори Б. Білинський, А. Кра­вець, Л. Гоцко, З. Служинська), а також статті й реферати в колективних працях і „Народному здоров’ї“. Лікарська комісія сама розсилає свої пу­блікації, видані в НТШ, допомагає поповнювати медичні бібліотеки України і за кордоном, ретель­но комплектує свій архів.

Економічна комісія (голова Андрій Стасишин) підготувала дві колективні монографії: І. Назаркевич, О. Стефанишин, О. Кічурчак „Економіка України: національна стратегія розвитку“; І. Назаркевич та ін. „Інтелектуально-інноваційний розвиток регіону“; три навчальні посібники і близько 20 наукових розвідок і статей.

Чимало нових наукових заходів провели протя­гом 2009—2011 рр. Географічна (голова Олег Шаблій) та Геологічна (голова Орест Матковський) ко­місії. Це насамперед стосується засідань комісій та участи в різних конференціях, симпозіюмах. У першій комісії налічується участь у п’ятьох (вони присвячувались В. Кубійовичу, С. Рудницькому, Ю. Полянському та іншим визначним українським географам), у другій — вісім. Члени Географічної комісії опублікували чимало статей у фахових ви­даннях і монографій, серед яких слід відзначити краєзнавчу монографію д. чл. НТШ Олега Шаблія „Село на золотому Поділлі: земля і люди“. Геогра­фічна комісія під титром НТШ підготовляє і дру­кує всеукраїнський часопис „Історія української географії“ (2011 р. вийшли 24-те і 25-те числа), видала також монографію „Мінерали Українських Карпат“. Геологічна комісія є одним із співорганізаторів симпозіюму, присвяченого 65-річчю геоло­гічного факультету (13—15 жовтня 2010 р.), актив­но працює зі студентською молоддю.

Свій внесок протягом 2009—2011 рр. зробили Екологічна комісія (голова Платон Третяк), Ко­місія фізики (голова Ярослав Довгий) та Комі­сія фізики Землі (голова Валентин Максимчук). Члени Комісії фізики брали участь аж у 24 засі­даннях і конференціях у Львові, Києві, Тернополі, Харкові, Івано-Франківську, надрукували понад 20 наукових розвідок. Вийшли чергові числа жур­налів „Світ фізики“ (ред. І. Вакарчук), „Світогляд“ (Я. Яцків). Я. Довгий, І. Стасюк та ін. підготували до друку черговий номер „Фізичного збірника НТШ“ (вийде у світ 2012 р.). Протягом звітного періоду комісія видала 19 монографій, брошур і об’ємних статей у журналах. Комісія фізики Землі, крім численних публікацій, активно представляла на­ціональні дослідження на міжнародних наукових форумах в Італії і Польщі.

У такому ж напрямку протягом 2009—2011 рр. працювали Хемічна комісія (голова Євген Гладишевський), Біохемічна комісія (голова Іван Головацький). Члени Хемічної комісії рік у рік проводять наукові конференції „Львівські хемічні читання“ (2011 р. відбулася десята). Під керів­ництвом Романа Гладишевського проведено IV Українську конференцію „Домбровські хемічні читання, 2010“, конференцію „Львівська наукова кристалохемічна школа. Постаті“. Сформовано том „Праць НТШ“ (серія „хемія та біохемія“), який вже в друці.

Слід підкреслити роботу Комісії проблем лісівництва (голова Степан Генсірук) і Комісії математики (голова Микола Притула). Члени останньої стали учасниками різних українських, міжнародних конференцій і симпозіюмів, що їх лише 2011 р. відбулось 11. Комісія підготовила нові збірники праць, вийшло друком бл. 30 наукових розвідок, матеріялів конференцій, навчальних по­сібників, щорічно видає „Математичний вісник НТШ“.

Свій порівняно значний внесок у діяльність НТШ і загалом у національну науку зробили Ко­місія механіки (голова Василь Осадчук, тепер Богдан Кіндратський), Комісія матеріялознавства (голова Григорій Никифорчин), Комісія інформатики  та  кібернетики (голова Роман Базилевич), яка 2011 р. провела VI Міжнарод­ну наукову конференцію з питань комп’ютерної науки та інформаційних технологій, Комісія екотехнологій (голова Нестор Библюк), яка, крім власних наукових засідань і публікацій, тісно спів­працює з Косівським осередком (нині підготовляє „Праці Косівського осередку і Комісії екотехнологій НТШ“, т. 1—3).

Поряд із діяльністю ко­місій успішно працюють осередки Товариства в об­ласних та деяких районних центрах. Вони здебільшого вже є сформованими науко­вими одиницями зі своєю внутрішньою структурою і конкретними завданнями, окремі з них видають чи­мало наукової продукції, мають власні приміщення, логотипи, бібліотеки й ар­хіви.

Найпотужнішим осеред­ком НТШ у науковому, гро­мадсько-організаційному, представницькому і насам­перед видавничому аспек­ті є Донецький осередок (голова Володимир Білецький), який, застосовуючи академічну термінологію, іменується відділенням або Південно-Східним центром НТШ. На 2010 р. до його складу входить 70 членів, виходять „Донецький віс­ник НТШ“ (матеріяли кон­ференцій, наукові статті з хемії, технічних наук, іс­торії, філософії, мовознав­ства, літературознавства та ін.), „Хроніка Донецького відділення НТШ“, видано 20 книжок різного характе­ру і тематики (монографії, курси лекцій). Відділення є партнером аналітично-ін­формаційного журналу „Схід“ (статті з економіки, історії, філософії).

Чимраз активнішу роботу проводить Слобо­жанський осередок (голова Юрій Кисельов). Ве­ликий поступ за останній рік зробив Сумський осередок (голова Сергій П’ятаченко), який вже провів понад 10 заходів, а 2010 р. видав „Альманах молодих літераторів Сумщини, Орфей“.

Традиційно багато працює Черкаський осе­редок (голова Віталій Масненко), який охоплює 65 осіб. В осередку налагоджена чітка структура, визначені напрями праці. Звіти за 2009—2010 рр. інформують про широку організаційну та науко­во-дослідну роботу. На 2011 р. в осередку успішно працюють Секція комп’ютерних наук та управ­ління проєктами; Історична комісія Історико-філософської секції; Математична комісія Фізико-математичної секції; Археологічна та Економічна секції. Нові форми роботи були реалізовані Сту­дентським науковим товариством при осередку НТШ у Черкасах. Осередок багато уваги приділяє науковим заходам, громадському життю, контак­там з академічними та громадськими інституція­ми.

Великий поступ спостерігаємо у діяльнос­ті Тернопільського осередку НТШ (голова Ми­хайло Андрейчин), найголовніше — у видавничій праці. 2010 р. вийшов друком 5-й том „Збірника праць“ осередку, три нові монографії і журнал „Археологія Правобережної України“, присвяче­ний пам’яті першого голови осередку Ігоря Герети. У співавторстві з іншими установами підготовлена книжка „Туризм України: економічні та організа­ційні механізми розвитку“ (2010). 2011 р. в осеред­ку створено Археологічну комісію.

В осередку НТШ в Рівному (голова Андрій Бомба) протягом 2010 р. активно працюють секції: Літературознавства, Фольклористики та етногра­фії, Історична, Математичного моделювання та об­числювальних методів. Кожна з них репрезентує участь у наукових конференціях і численні публі­кації.

Помітними є здобутки Харківського осеред­ку (голова Юрій Ранюк), який опублікував чоти­ри книжки і підготував до друку п’яту. У березні у Харківському літературному музеї проходила Наукова сесія НТШ (зачитано 10 доповідей), під­готовлено збірник архівних документів про участь вчених Харківського фізико-технічного інституту у створенні атомної бомби.

Позитивні зміни в 2009—2011 рр. відбулися в Івано-Франківському осередку НТШ (голова Василь Мойсишин), головно завдяки цілеспрямо­ваній, послідовній та енергійній праці його голови. В осередку діють 12 комісій, що об’єднують 150 вчених різних фахів.

Свою працю в НТШ відобра­зили Слобожанський осередок (голова Юрій Кисельов), Закар­патський осередок (голова Олена Шимко). Подібно до об­ласних осередків, успішно пра­цюють осередки у Дрогобичі, Косовому, Коломиї.

V. Фінансово-господарські справи НТШ набули характеру системних проблем, що, зреш­тою, є „хронічною хворобою“ усіх громадських (перед усім наукових) організацій в Україні. Щомісячна платня 14-ти співро­бітників становить 32 тис. грн. (це без державних оплат і податків, друкарських витрат (на папір і фарбу) для видань і коштів на щоденні поточні ремонти будин­ків, машин і т. д.). Проте сума прибутків на кожний рік не за­безпечує навіть половини потреб Товариства — решта покрива­лася з грошового фонду. Але в НТШ вичерпується резервний депозит, який свого часу склав д-р Я. Падох від імени НТШ Америки, а, отже, перестає існувати грошовий фонд НТШ. Сподівання на Американське НТШ і його підтримку Україні нині щораз, то більше марніють, захиталася навіть угода щодо спільних видань.

Якщо НТШ не буде займатись наукою, найпер­ше — припинить видавати, то перестане існува­ти, бо номінальне функціонування не має сенсу. У цьому контексті виникає моральне питання. То­вариству — першій українській Академії наук — скоро виповниться 140 років. Як бути з її наукови­ми традиціями? Як ми цінуємо імена й досягнення наших великих предків — Антоновича, Кониського, Грушевського, Франка, Пулюя, Горбачевського, Озаркевича, Левицького і багатьох інших?

Відтак вихід, очевидно, один: створення влас­ного стабілізаційного фонду НТШ (до Другої сві­тової війни такі фонди існували поіменно). Пре­зидія пропонує заснувати фонд підтримки НТШ в Україні, який би очолював окремий комітет.

Не можливо, очевидно, обійтися без одноразо­вих фінансових вливань, які можуть надходити через збільшення членських внесків (у розмірах: звич. чл. — 50 грн., д. чл. — 100 грн.); закупівлю книжок членами НТШ у книгарні НТШ на певну суму (принаймні на 100—150 грн.); індивідуальних внесків осіб, зацікавлених у розвитку національ­ної науки, одноразових допомог у різних формах від установ, організацій і т. д.; можливої оплати за друк статей у серійних виданнях Товариства.

VI. Актуальні проблеми та завдання НТШ на най ближчий рік. Зміни, які відбуваються в укра­їнському суспільстві та державі, вима га ю ть більш дійових вчинків НТШівської спільноти для подо­лання різних труднощів Товариства і подальшого його розвитку. Це стосується як дослідницьких, так і видавничих і, зокрема, як було сказано, фінансо­во-господарських проблем НТШ. Їх розв’язанню, подоланню перешкод і дальшої реалізації пла­нованих програм та проєктів мають сприяти дії новообраної омолодженої управи Товариства й спільна воля усіх його членів НТШ. 2013 р. Наукове товари­ство ім. Шевченка святкуватиме своє 140-річчя, надходять й інші видатні дати для Товариства. Для реалізації цього потрібно:

у науково-організаційній діяльності: 1) розробити і зреа­лізувати впродовж 2012 р. нову стратегію праці НТШ, зокре­ма його фінансово-господарсь­кої діяльности; 2) забезпечити цілеспрямовану працю НТШ в дослідницькому та видавничо­му напрямах; 3) завершити ді­лові контакти з ВАКом у спра­ві надання статусу „фахових“ найважливішим (принаймні се­рійним) виданням Товариства, остаточно знявши це питання з порядку денного; 4) врегулювати протягом 2012 р. питання спис­ків номерів ISBN, ISSN для ви­дань НТШ; 5) здійснити науко­ве описування й кодифікацію книжкових та архівних фондів бібліотеки; 6) налагодити постійний обмін літера­турою і систематично розсилати видання НТШ по Україні та закордон.

у науковій діяльності: 1) поглиблювати контакти з національними та закордонними науковими й навчальними установами, насамперед НАН України і різного рівня навчальними закла­дами України та інших країн; 2) проводити і брати участь у різних конференціях, симпозіюмах, ака­деміях, присвячених питанням гуманітарних, при­родничо-математичних і медичних наук; 3) зосе­редити окрему увагу на співпраці з осередками НТШ, поглиблювати контакти з крайовими Това­риствами різних країн Европи й Америки в науковому та науково-видавничому аспектах; 4) продов­жити розширення тих форм і заходів співпраці НТШ, які діяли досі і цілком оправдали себе (сто­сується як праці в середині Товариства, так і під­готовки проєктів із крайовими товариствами, що діють в Европі та Америці).

у видавничих справах: продовжувати ви­давати „Записки НТШ“, „Хроніку“, „Вісник НТШ“ та серії „Українознавча наукова бібліотека“, „Ви­значні діячі НТШ“ та ін., підготовляти далі 2-й, 3-й і наступні томи Енциклопедії НТШ.

у фінансово-господарській діяльності: 1) підготовити лист-обіжник до різних українських і закордонних установ про стан праці та потреби НТШ; 2) Президії Товариства сприяти організа­ції Комітету зі створення стабілізаційного фонду НТШ; 3) для наповнення бюджету НТШ залучити внутрішні ресурси Товариства.

у конкретних господарських справах: провести ремонтні роботи будинку на вул. Ген. Чу­принки, 21, і огорожі довкола нього.

*      *      *

Друга половина Загальних звітно-виборних зборів була присвячена обранню керівних і кон­трольних органів Товариства на наступні три роки (згідно зі Статутом), а саме — голови НТШ, членів Президії і Ревізійної комісії. У процесі цього за­ходу проходило висунення і обговорення кандидатур на названі посади. Головою НТШ на наступні три роки одноголосно обрано Олега Купчинського, головою Ревізійної комісії — Бориса Білинського, членами — Мирославу Ковбуз та Наталію Щер­бину. До Президіїї НТШ на 2011—2014 рр. увійшли 23 особи: Петро Білоніжка, Лідія Бойчишин, Іван Вакарчук, Степан Гелей, Михайло Глушко, Юрій Диба, Ігор Завалій, Роксолана Зорівчак, Анатолій Карась, Богдан Кіндрацький, Олександр Козаренко, Олег Купчинський, Роман Кушнір, Василь Мойсишин (Івано-Франківськ), Ігор Мриглод, Зи­новій Назарчук, Роман Пляцко, Ігор Стасюк, Рос­тислав Стойка, Платон Третяк, Дмитро Федасюк, Наталія Хобзей, Олег Шаблій.

Крім керівних і контрольних органів Товари­ства, у цій частині зборів обрано дійсними чле­нами НТШ за 2011 р. Андрія Бомбу (Рівненський осередок НТШ), Григорія Возняка (Тернопільський осередок НТШ), Олександра Гачкевича (Львів, Ко­місія механіки), Богдана Головина (Тернопільський осередок НТШ), Анатолія Загнітка (Донецький осередок НТШ), Олександру Матешук-Вацебу (Львів, Лікарська комісія НТШ), Міхаеля Мозера (Австрія), Ігоря Мриглода (Львів, Фізична комісія НТШ), Володимира Пелиха (Львів, Математична і Фізична комісії), Степана Позняка (Львів, Геогра­фічна комісія), Богдана Посацького (Львів, Комісія архітектури і містобудування).

Крім названих осіб, Загальні Звітно-виборні збори НТШ в Україні на пропозицію крайового НТШ в Словаччині додатково апробувати це зван­ня чотирьом членам НТШ Словаччини, а саме: Юрію Бачі, Михайлові Данилаку, Мирославові Сополизі та Миколі Штецю.

Наприкінці зборів учасники хвилиною мовчан­ня вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932—1933 рр. в Україні.

Редакція