Огляди нових книжок, рецензії. Литовська метрика
Литовська метрика. Книга 561.
Ревізії українських замків 1545 року / Підготував В. Кравченко.— К., 2005.— 600 с.
Як зазначає упорядник цього видання, „Литовська Метрика є різноманітною за складом колекцією документальних джерел до історії соціяльно-економічної, внутрішньої та міжнародної політики, що склалася в процесі діяльности центральних органів влади та місцевих установ Великого князівства Литовського“. Унікальність колекції привертала увагу дослідників ще з XIX ст. і тоді ж почалися перші публікації документів з цієї збірки. З кінця 70-х — початку 80-х рр. XX ст., розпочалися консультації істориків і архівістів СРСР та Республіки Польща про необхідність видання цього важливого комплексу документів. З розпадом Радянського Союзу справою видання книг „Литовської Метрики“ найплідніше зайнялися литовські історики. Ще 1989 р. в Інституті історії Литви було створено відділ археографії, головним завданням якого стали підготовка та видання „Литовської Метрики“. З 1993 р. у литовській столиці побачили світ 24 томи зазначеної серії. П’ять томів „Литовської Метрики“ опубліковано в Польщі та чотири — у Білорусі. В Україні наразі видано лише один том т. зв. „Руської (Волинської) Метрики“ (упорядник П. Кулаковський, 1999 р.). У 2002 р. опубліковано великий том реґестів 29 книг „Руської (Волинської) Метрики“.
І ось побачив світ давно очікуваний том, цілком присвячений українській тематиці. Упорядник — відомий київський історик, архівіст та археограф Володимир Кравченко — ретельно готував це видання, яке стало підсумком його багаторічної праці. Можна без перебільшення сказати, що це — академічне видання, супроводжене ґрунтовною передмовою та необхідними коментарями і покажчиками.
У передмові В. Кравченко детально зупиняється на історіографії питання та джерелознавчому аналізі ревізії українських замків 1545 р. Досить широко висвітлено історичні передумови ревізії та її підготовчий етап — з’ясовано, коли, за яких обставин і чому виникла ідея провести ревізію українських замків. Надзвичайно скрупульозно описано хід ревізійної акції, розкрито завдання, поставлені перед ревізорами, яких очолив Лев Потієвич Тишкевич (батько майбутнього єпископа Адама-Іпатія Потія), й причини шляхетського спротиву ревізійній акції.
Пильну увагу у виданні приділено реконструкції складу ревізорської документації, що, як встановив упорядник, складалася з чотирьох документів: розпорядження короля, ревізорів та повітової адміністрації; усні реляції і скарги, записані ревізорами; протоколи особистих обстежень ревізорів; документи, надані ревізорам. Значну увагу В. Кравченко зосередив на перебігу створення книги-копії ревізій 1545 р. у кінці XVI ст. Уважне вивчення палеографічних особливостей тексту дало упоряднику можливість встановити щонайменше двох переписувачів книги: Адама Пашкевича та Ольбрахта Дрожецького. Досить детально прослідковано долю книги ревізій від часу їх створення і до сьогодні. Упорядник ретельно проаналізував усі попередні публікації цього важливого джерела, давши їм джерелознавчу оцінку. Велика увага приділена кодикологічному описові книги та особливостям мови й правопису текстів.
Окрім вступної частини, до публікації включено археографічну передмову, в якій викладено принципи публікації пам’ятки. Текст відтворено критично-дипломатичним методом з мінімальним втручанням у нього. Необхідні виправлення, поправки, доповнення та посилання подано у підрядкових примітках. Посилює вартість видання і те, що після метаграфованого тексту надруковано в повному обсязі фототипічне його відтворення.
На окрему увагу заслуговує розлогий, добре продуманий науково-довідковий апарат, до якого увійшли покажчики: предметний, іменний, географічний; словник старих слів і значень, а також скорочення, вживані в текстах, слова під титлами, умовні скорочення.
Незважаючи на те, що матеріяли ревізії українських замків 1545 р. публікувалися ще в XIX ст., нове їх видання мовою ориґіналу, що зроблено вперше, було на часі, з огляду на недосконалість попередніх друків та на їх бібліографічну рідкість. Нова публікація зазначених ревізій знадобиться як науковцям — історикам та мовознавцям, так і студентам. Одномоментний часовий зріз (1545 р.) великої території дає добре уявлення не лише про обороноздатність тогочасних українських замків, а й про багато інших, не менш важливих, речей та явищ — ці матеріяли незамінні при вивченні ранньомодерної української архітектури та містобудування, міжстанових стосунків, внутрішньої політики уряду Великого князівства Литовського, повинностей міщан та замкових селян, митної і торгової політики, реконструкції шляхів сполучення, розвитку української мови і письма. Все це в комплексі дає підстави вважати опубліковану пам’ятку надзвичайно важливим джерелом до української історії.
Упорядник планує невдовзі видати подальший том „Литовської Метрики“, присвячений ревізії українських замків 1552 р. Ця повторна ревізія, проведена за короткий час після першої, дає чудову нагоду для широких порівнянь і зіставлень. Вихід у світ чергового тому „української“ серії „Литовської Метрики“ — важливий чин у формуванні опублікованого корпусу джерел з української історії.
Вона вийшла завдяки підтримці Наукового товариства ім. Шевченка Америки та України
Андрій Заяць
