ФІЛАДЕЛЬФІЙСЬКИЙ ОСЕРЕДОК НА УКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА АМЕРИКИ (США): ІСТОРІЯ, СУЧАСНІСТЬ

Дім Товариства „Свята Софія", у якому міститься бюро осередку НТШ А у Філядельфії. Фото Євгена ПартикиВід свого заснування в травні 1957 p., з ініціятивою Літературознавчої комісії НТШ А та за­ходами д-ра Володимира Дорошенка й д-ра Дани­ла Богачевського осередок НТШ А (США) активно працює у царині наукової і просвітницької діяльности. За той час осередок НТШ у Філядельфії очолювали д-р Данило Богачевський (1957-1967), проф. Микола Остап'як (1967-1969), д-р Роман Максимович (1969-1979), д-р Богдан Романенчук (1979-1989), проф. Мирослав Лабунька (1989-1992) та д-р Ярослав Заліпський (з 1992 р.).

За час своєї діяльности осередок організував чимало наукових конференцій: 1958 р.– з нагоди 120-ліття „Русалки Дністрової"; 40-ліття Листо­падового Чину; 1959 р.– 300-ліття української перемоги над московським військом у битві під Коно­топом 1659 р.; 1961 р.– 100- ліття від смерти Т. Шев­ченка; 1968 р.– 100-ліття від заснування Товарист­ва „Просвіта"; 1993 р.– 60-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. в Україні; 1994 р.– Ольжич як полі­тичний діяч (у 50-ті роко­вини); 1998 р.– 125-ліття НТШ з участю генераль­ного секретаря Світової ради НТШ Олега Романіва.

Філядельфійський осе­редок НТШ влаштовує зустрічі місцевої громади з видатними діячами культури та науки України, з-поміж яких проф. Анатолій Погрібний, який кілька разів виступав на форумі НТШ та проф. Олег Романів, а також проф. В'ячеслав Брюховецький, о. д-р Борис Ґудзяк, поет-драматург Олександр Ірванець та ін. Остання зустріч відбулася 8 грудня 2010 р. з учас­тю ректора Національного університету „Острозь­ка академія" проф. Ігоря Пасічника.

Осередок причинився до видання низки публі­кацій, серед яких на окрему увагу заслуговують такі праці: „Нарис Галицької Митрополії" о. д-ра Ізидора Нагаєвського (1958); „Історичні постаті Галичини ХІХ-XX ст." оо. Тита Войнаровського та Ізидора Сохоцького (1961); „Бібліотека НТШ у Львові" д-ра Володимира Дорошенка (1963); „Лі­тературні процеси після Другої світової війни" за редакцією д-ра Богдана Романенчука, д-ра Наталії Пазуняк та акад. Леоніда Рудницького (1982). За­ходами осередку 1984 р. вийшов фотоальбом Сер­гія Крашениннікова „Київ Шевченкових часів" за редакцією Богдана Романенчука та Леоніда Рудницького, а 1969 та 1973 рр.– два томи Енциклопедії української літератури під назвою „Азбуковник" авторства Богдана Романенчука. В серії видань НТШ „Бібліотека українознавства" 1962 р. вийшов збірник „У століття смерти Т. Шевченка", в якому вміщені статті Романа Смаль-Стоцького, Мечи­слава Ґерґелевича, Данила Богачевського і Григора Лужницького. Крім того, в праці осередку брали активну участь д-р Антін Княжинський, проф. Василь Ящун, д-р Марта Богачевська-Хом'як, д-р Володимир Безушко, проф. Олег Мазур, проф. Іван Олексишин, проф. Лев Шанковський, проф. Михайло Тершаковець та ін. Як відзначив Микола Остап'як у праці „Огляд праці Осередку Науково­го Товариства ім. Шевченка у Філядельфії за 15 років існування", „совісно й зразково виконував свої обов'язки секретаря і скарбника мґр. Тарас Печерський, жертвуючи при цьому на цілі Осе­редку значну грошеву допомогу. Дружньо і гар­монійно співпрацювали всі члени Управи та в міру своїх спроможнос­тей старалися сповнити ті благородні й шляхетні завдання, що стоять перед Науковим Товариством ім. Шевченка". Справді, незважаючи на скрутне фінансове становище, ці роки були свого роду „золотою добою" осередку НТШ у Філядельфії: подиву гідна жертовність української громади в США, яка уможливлювала наукову й громадсько-суспільну діяльність НТШ та його осередків на терені Америки.

Пропам'ятний вечір на честь Патріярха Мстислава Скрипника. Зліва направо: Петро Клюк, Олександер Лужницький, Леонід Рудницький, Ярослав Заліпський (голова Осередку НТШ А у Філядельфії), Юрій Криволап (доповідач), Петро Гурський. Травень 2010 р. Фото Євгена ПартикиВ осередку часто відбуваються презентації книжок: 2009 р.– праці Наталії Пазуняк „Леся Українка. Ідея свободи України у спектрі світової цивілізації", перекладу „Пекла" Данте Аліґ'єрі ав­торства проф. Богдана Лончини та збірника нау­кових праць на пошану Леоніда Рудницького з на­годи його 70-річчя „На перехресті культур".

При осередку діє Комісія Енциклопедії укра­їнської діяспори, яка, під головуванням Олександ­ра Лужницького і Ярослава Заліпського, впродовж 15 років наполегливо опрацьовує гасла до енци­клопедії і головним редактором якої є проф. Ва­силь Маркусь (Чикаго). Осередок тісно співпрацює з управою Крайового товариства НТШ А, зокрема з президентом Орестом Поповичем.

Від 1974 р. бюро Філядельфійського осередку НТШ розташоване в Домі Товариства українців-католиків „Свята Софія" (ТСС, Елкинс Парк, Па.). Слід зазначити, що там містяться також цінні архіви з життя української діяспори в США й Інститут ім. В'ячеслава Липинського. Відтак, ТСС та осередок плідно співпрацюють у галузі науки та культури. Це найкраще віддзеркалюють серії викладів на різноманітні теми, що їх започатко­вано ще в 1970-х рр. Так, наприклад, весняний та останній цикли викладів 2010 р. присвячені юві­леям видатних християнських та громадських діячів діяспори загалом та Філядельфії зокре­ма, серед яких спогади про Григора Лужницького (доповідач – Леонід Рудницький), Патріярха Мстислава Скрипника (д-р Юрій Криволап), Лева Жабко-Потаповича (Богуслава Бас), о. Іренея Назарка, ЧСВВ (д-р Олександер Лужницький). В осінньому семестрі цей список доповнили меце­нат Микола Ценко (доповідач – д-р Олесь Ценко), історик о. Ізидор Сохоцький (Олександер Луж­ницький), ботанік проф. Роман Максимович (Яро­слав Заліпський та Анна Максимович), польовий духовник о. Іван Лебедович (Леонід Рудницький) та науковець й католицький діяч проф. Петро Ісаїв (про ф. Всеволод Ісаїв). Координаторами викладів є Ярослав Заліпський, Леонід Рудницький та Олек­сандер Лужницький. Про всі ці події реґулярно повідомляє українська діяспорна преса; окремі звіти і повідомлення про діяльність осередку дру­куються у Бюлетені НТШ А та Бюлетені Товариства українців-католиків в США „Свята Софія".

Попри деякі публікації, діяльність осередку НТШ у Філядельфії заслуговує на окрему моно­графію: він, поряд із осередками у Вашингтоні, Детройті та Чикаго, відіграв важливу роль у пропаґуванні української науки в американському світі.

Ярослав ЗАЛІПСЬКИЙ, Леонід РУДНИЦЬКИЙ