ІСТОРИЧНО-ФІЛОСОФСЬКА СЕКЦІЯ

ІСТОРИЧНО-ФІЛОСОФСЬКА СЕКЦІЯ

Том 138-140 (CXXXVIIІ-CXL). 1925 р. Праці Історично-фільософічної секції.

Записки товариства імені Шевченка. — Т. CXXXVІІІ-CXL: Праці Історично-фільософічної секції / Під ред. Івана Крипякевича; [Юви­лей­ний Збір­ник На­у­ко­во­го То­ва­рис­тва іме­­­ни Шев­чен­ка у Льво­ві в пять­де­ся­ти­літ­тя ос­но­ван­ня, 1873–1923]. — Львів, 1925. — [3]+335 с., іл., карта.

_________________________

Том 134-135 (CXXXIV-CXXXV). 1924 р. Праці Історично-фільософічної секції.

Записки товариства імені Шевченка. — Т. CXXXIV-CXXXV: Праці Історично-фільософічної секції / Під ред. Івана Крипякевича. — Львів, 1924. — [3]+248 с., іл.

_________________________

Зміст: 

Члени Наукового товариства ім. Шевченка в Україні сердечно вітають нашого колегу Ігоря Козловського зі звільненням із полону

Том 233 (CCXXXIII). 1997 р. Праці Історично-філософської секції

Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXХХІІІ: Праці Історично-філософської секції / Редактор то­му Олег Куп­чин­ський. — Львів, 1997. — 631 с., іл.

_________________________

Том 228 (ССХХVIII). 1994 р. Праці Історично-філософської секції

Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXVIII: Пра­ці Іс­то­рич­но-фі­ло­соф­ської сек­ції / Редактор то­му Олег Куп­чин­ський. — Львів, 1994. — 559 с., іл.

_________________________

Том 225 (CCXXV). 1993 р. Праці Історично-філософської секції

Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXV: Пра­ці Іс­то­рич­но-фі­ло­соф­ської сек­ції / Редактор тому Олег Куп­чин­ський. — Львів, 1993. — 487 с., іл., картосхеми.

_________________________

Том 222 (CCXXII). 1991 р. Праці Історико-філософської секції

Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXІІ: Пра­ці Іс­то­ри­ко-фі­ло­соф­ської сек­ції / Редактор тому Олег Куп­чин­ський. — Львів, 1991. — 471 с., іл.

_________________________

Львів і святість

Сакральна архітектура та сакральний ландшафт Львова — відображення у священних місцях і спорудах тисячолітньої історії пошуку шляху до Бога на нашій землі від язичництва до християнства в розмаїтті віровизнань сучасности, це — багатобарв’я стилів, найкращі імена українських та чужоземних зодчих, що споруджували храми упродовж віків, пам’ять і традиція місця. Львів, будучи на перехресті європейських шляхів, віддавна відзначався багатонаціональним характером свого населення, відтак — культури і віровизнань.

Відлуння голодомору-ґеноциду 1932—33. Етнокультурні наслідки голодомор

„Етнографічний матеріял буде змінений“ — з такими жорстокими словами, сповненими безпрецедентного цинізму й чорної завзятости, пророкували чиновники ҐПУ тотальну смерть українському етносові. На щастя, українці вже вкотре зуміли вистояти в цій нерівній боротьбі й відродити себе та власну культуру.

Не так далеко відійшли в минуле ті страшні й трагічні роки голодомору 1932—1933 — найжорстокішого злочину ХХ ст. супроти України, котрий, за скромними підрахунками місцевих і зарубіжних учених, забрав від семи до десяти, а то й більше мільйонів життів. І нехай ця цифра нікого не шокує! Доповідаючи своєму урядові про поточну політичну ситуацію та голод в Україні 31 травня 1933 року, консул Італії у Харкові Серджіо Ґраденіґо наголосив, що заздалегідь спланована політика Кремля ставить собі за мету „зліквідувати українську проблему протягом кількох місяців з жертвою від 10 до 15 мільйонів осіб. Нехай ця цифра не здається перебільшеною,— з гіркотою констатував консул.— Я тієї думки, що її перевищили й що, мабуть, уже її досягли...“ Що саме розумів під „українською проблемою“ у даному контексті цей проникливий дипломат? Передусім — намагання імперського режиму фізично зламати волелюбність і нескореність українського духу, ліквідувавши в такий спосіб небезпеку майбутніх політичних ускладнень на шляху до зміцнення Російської імперії. Отже, голодом окупанти знищували свідоме українське селянство, а також інтеліґенцію, які складали велику частку всіх українців і активно противились засиллю колгоспів. Таким чином звільнялася велика територія для завезення етнічних росіян в українські міста і села — замінювався „етнографічний матеріял“.

Сторінки

Підписатися на RSS - ІСТОРИЧНО-ФІЛОСОФСЬКА СЕКЦІЯ