РОМАН ЯРЕМІЙЧУК. "Минуле нікуди не дівається"

Минуле нікуди не дівається.

З особистого щоденника

Роман Яремійчук – доктор технічних наук, професор, колишній радник Голови Правління ДАТ «Чорноморнафтагаз»

29 листопада 2013 року Янукович відмовився підписувати договір про асоціацію з ЄС. Слідом за цим почалося все те, що відбувається й дотепер. У мене збереглися багатоденні записи, в яких фіксувалися проблеми моєї роботи в «Чорноморнафтогазі», особисте життя та події, що розгорталися в цей час в Україні. Дещицю з цього пропоную вашій увазі.

27 листопада 2013 р.

Янукович, як колись, так і тепер, не збирається підписувати Угоду про Асоціацію з ЄС. Російська сторона в оточенні його прихвостнів перемогла. Росія притиснула їхній бізнес. А щоб пережити цей тиск в уряді Януковича-Азарова волі нема.

Кажуть, що сплеск молодіжного супротиву швидко спаде. Він дійсно не може бути тривалим. Але з цих десятків-сотень тисяч мітингувальників згуртується п’ять-шість відсотків, які будуть готові до боротьби. Зупинити їх буде дуже важко.

Що говоритиме Янукович у Вільнюсі? Напевно, буде ще раз повторювати свій блеф про необхідність півтори сотні мільярдів доларів для країни, говоритиме про те, що він не може порушувати закони, Конституцію, що не має права помилувати Юлю Тимошенко (його останній козир). Дуже тяжко дивитися виступи Олійника,Чечетова, Шуфрича у Верховні Раді. Думається, кого ви обдурюєте і для чого це робите? Ваша риторика — ми хочемо в ЄС, а Європа задля однієї людини Ю. Тимошенко нехтує бажаннями 45-ти мільйонного народу. А те, що вони не хочуть випустити з тюрми незаконно засуджену людину, створюючи бар’єрна шляху до асоціації з ЄС, — все ніби правильно і законно.

28 листопада 2013 р.

Вчора слухав інтерв’ю з Януковичем. Це суцільна маячня. При його владі Україна ніколи не стане асоційованим членом ЄС. Наша економіка буде зруйнована вщент. За рахунок корупції та відкатів оточення Януковича в рази збагатиться. Дороги стануть ще більш занедбаними, наша залежність від Росії та її капіталу стане безповоротною. Освіта стане ще гіршою. Люд буде вимирати. Молодь буде виїжджати «світ за очі». Старші люди залишаться без прихисту. Каральна система розгорне тотальний контроль за людьми та буде знищувати тих, хто не стане коритися. Юлію Тимошенко не випустять з в’язниці, зможуть тримати її там до смерті. Жодні вмовляння керівників європейських держав не допоможуть. А тим часом Медведчук з комуністами розгорнуть тотальну агітацію задля вступу до Митного союзу. І регіонали до цього приєднаються.

Стане можливим супротив режиму Януковича. Але країни ЄС не прийдуть нам на допомогу, бо їм самим сутужно. У них проблеми з Іраном, Сирією, Ліваном, ісламістами, Афганістаном, Центрально-Африканською Республікою. Кругом жевріє або палає вогонь. А тим часом Росія буде купляти фінансові клани, банкрутувати банки, шантажувати газом. І, врешті-решт, щоби «спасти младших братьев во Христе от буржуазных националистов и фашистов» введе свої війська на територію України. Такі мої сумні передбачення.

Так і хочеться крикнути:  «Люди! Де ви? Ау….» Люди є. Це видно з сотень тисяч людей на вулицях Києва та інших міст України. Люди є, але усім треба щоденно «кусать» самим, годувати і одягати дітей. Жертвувати чимось задля великої мрії, ідеї важко.

Сьогодні і завтра доведеться лише спостерігати за мітингами та засіданнями керівників країн ЄС. Янукович прилетить до Вільнюса і ганебно повернеться звідти. Він говоритиме нам, що хотів іти до Європи, але європейські країни не простягнули руки, бо їм байдужа доля України. Говорять, в Україні криза. Хіба цієї кризи в інших країнах нема? В європейських країнах дороги добрі, а у нас вони зруйновані до краю, бо розкрадають усе.

Так, «Бойко і Ко» накупили бурові установки за подвійну вартість. Сотні бюджетних мільйонів доларів розпилилися від нижнього до верхнього ешелонів влади. Все, що робиться нині в Україні, спрямоване на її знищення, на розкрадання усього, що тільки можливо, привласнення новоявленими магнатами. А тепер «Чорноморнафтогаз» в боргах як в шовках, справа йде до банкрутства.

Сьогодні у Вільнюсі починається зустріч головних урядовців Європейського Союзу. Стосовно України все вперлося в декілька законів — про вибори, прокуратуру, звільнення з в’язниці або про виїзд за кордон з метою лікування Юлії Тимошенко. Регіонали вперлися проти прийняття цих законів. Особливо, щодо Юлії Тимошенко. Все впиралося в очікування рішучого слова Януковича. Він та його клеврети твердили, що звільнити цю «шахрайку» неможливо, бо вона нанесла Україні шкоду на сотні мільйонів доларів, потім заговорили про мільярди, а ще пізніше відкрили судові провадження стосовно коштів Кіотського протоколу, стосовно закупівлі автомобілів для районних лікарень. Також йшла мова  про її причетність до вбивства Щербаня. Головна мета — хоч за щось зачепитися, щоб засудити її до довічного ув’язнення. Одні люди знають, що це неправда, проте, інші говорять: «Так їй і треба, бо вона злодійка».

В цьому полягає страх Януковича перед можливим своїм покаранням. Але це все може зійти йому з рук, бо за його плечима буде стояти «матушка Россия», яка не дасть знищити своїх васалів — людей, які перейшли на їхній бік.

Сьогодні або завтра можуть відбутися великі мітинги у Києві та у західній частині Україні, але Янукович твердо вирішив, що йому «начхать». Путін припер його до стінки, перелічивши, можливо, усе вкрадене ним і його кланом, показав, що його може чекати  значно гірша доля,  ніж доля Юлії Тимошенко. А так він буде жити, керуючи хоча би у ролі губернатора України, і буде йому дозволено красти і красти.

День сумний. Вільнюс відкинув Януковича. Геннадій Москаль влучно висловився — «плили, плили, а на березі всралися». Нащо було дурити усіх нас, залишаючи надію на підписання Угоди про Асоціацію з ЄС? Навіщо було їздити Януковичу до Лондона, у Варшаву, Берлін, Вільнюс, Нью Йорк? Правда, з публічних виступів Азарова і Кожари у 2012—2013 р. було зрозуміло, що з цього нічого не вийде, але багатьом хотілося вірити в краще. Я був переконаний в тому, що Янукович не підпише Угоду, бо вона б перекривала Україні дорогу до Митного союзу з Росією. Для усіх «русскоговорящих» основним є — «снова к своимбратьям». В голови людей втовкмачується, що Росія, Білорусь та Україна — одне ціле, яке штучно розірвали. А хто говорить про те, що нас штучно з`єднали?

Знову сьогодні по телебаченню показують Семиноженка, Погребинського — цих, гидких до краю підлабузників, ненависників усього українського. Уявити, що подібні їм люди роблять погоду в Ізраїлі неможливо навіть у поганому сні. Видно наскільки українська держава, наша мова і звичаї чужі їм. Ці люди не можуть не бачити руйнації держави, занепаду освіти, безпорадності лікарів, вмираючих хворих, швидко зникаючих старших людей.

Молодь вийшла на вулиці. Можливо, їй доведеться братися за зброю, бо цю владу без неї не скинути, так як вона оточена беркутівцями, озброєними «тітушками», міліцією, прокурорами та суддями. Тими суддями, що за вбивства людей на дорогах дають умовний термін, а через рік шляхом помилування випускають на волю. А що говорити про корупцію, цю страшну систему злодійства, що піднімається знизу вверх і, мов ракові пухлини, знищує державний організм?

29 листопада 2013 р.

Великі сподівання так і не здійснились. Янукович зі своєю зграєю «грали варята», як говорять на Галичині. Нависла над нами якась кара Божа. Москалі ніяк не змиряться з тим, що ми — окремий народ, що ми — не «рускіє» і що ми — не «хохли», як нас називають «восточные братья». Нинішня влада буде проклята нашим народом «во векивеков». Уряд Азарова, якщо можна назвати його урядом, — суцільні злочинці перед нашим народом. Це зграя злодіїв, які навіть гадки не мають про народ, яким, буцімто, керують. Головним для них є ніщо інше як особисте збагачення.

2 грудня 2013 р.

Цілий день і ніч у мене був увімкнутий телевізор. На мітинг в столиці вийшло за різноманітними оцінками 250—500—700 тисяч людей. Виступ людей перетворюється у спротив владі. Захоплені приміщення КМДА, будинок профспілок, була спроба штурму Адміністрації Президента. Керівникам опозиції важко стримувати спроби застосування силових методів повалення влади. З партії регіонів вийшло чотири депутати. З`явилися провокатори «тітушки» та хлопці Корчинського.

Тим часом влада мовчить. Напевно, вони усвідомлюють, що немає простих рішень. Жорстоке побиття в ніч з п’ятниці на суботу мирних демонстрантів на Майдані перейшло межу «до» і «після». Не лише в західних областях а і в Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Донецьку, Чернігові, Сумах, Сімферополі, Полтаві виходять люди на демонстрації. Скрізь лунають заклики «Банду — геть!», «Слава Україні! Героям Слава!». Революція. Що далі? Можливе оголошення воєнного стану, введення російських військ в Україну, громадянська війна, сепарація України на дві-три частини. Без іноземного впливу це вже не спинити.

3 грудня 2013 р.

Як витримують люди, які стоять на столичному Майдані, витримують холод і мороз? Якесь безнадійне відчуття. А що далі? Саме цього лідери опозиції не знають. Януковича і Азарова необхідно відправити у відставку, але це не виходить. Тоді лишається бунт, який може спровокувати кровопролиття.

Україна показала світові, що ми — не «хохли», не кріпаки, не «послушне подданые». Бандитська влада ще не збагнула цього, колись їй прийде кінець, і судитимуть її будуть не «Киреевы», як судили Юлію Тимошенко, а судитиме народний трибунал, і не врятують їх награбовані мільярди, які вони вже вивезли та вивозять з України. Будуть судити за руйнування України, за знищення освіти, за дії Табачника, будуть засуджені «сраколизи», які крутяться навколо нього. Будуть судити і Юрія Бойка — відвертого москвофіла, для якого нема нічого рідного в Україні. Виженуть геть і Азарова.

На Майдані цієї ночі було приблизно п’ять тисяч людей.

Вдень Верховна Рада не проголосувала за відставку уряду Азарова. Сам Азаров пішов із зали з високо піднятою головою і закопиленою губою, він не здався. А Янукович полетів у Китай за грошима для «меліорації Криму та півдня України». Згодом відбудеться головне запроданство України Путінській Росії. Європа нічого не може вдіяти. Наші бандити, шулери і злочинці святкуватимуть чергову перемогу.

Щойно я розмовляв з двірничкою у нашому подвір`ї. «Сталіна нам треба»,— мовила вона. Ці слова я чув від багатьох інших. Це означає, що частина з них готова до розстрілу людей. Коли я говорю їм, що без Сталіна при демократичному правлінні у Польщі, Чехії, Угорщині та і в інших країнах існує нормальне життя, то мені відповідають — ми, мовляв, інакші люди. Це неправда. Ми, так як і вони, прагнемо до того, щоб не крали, не брехали, щоби знали, як реформувати країну. Треба лише крок за кроком впроваджувати у нас те, що є у них. Омелян Мартин, мій знайомий-земляк, який є прокурором у Сімферополі, говорив мені, що при владі в Україні знаходиться злочинне угрупування. І, як говорив з іншого приводу композитор Людкевич, «нема на це ради».

Як жити людям, маючим маленькі статки, коли нема що дати дітям їсти, нема для них теплого одягу, коли у хаті зимно, бо нема чим обігрівати житло?

Що чекатиме Україну у найближчі дні та місяці? Хаос? Розчарування багатьох людей? Люди не зможуть простити зрадництво своїх інтересів Януковичем і здачу нас Путінській Росії.

4 грудня 2013 р.

Азаров вистояв — у відставку його не відправили. Партії регіонів були висунуті страшні звинувачення від Кличка, Яценюка і Тягнибока. Люди ці слова чули. Слухали  і прибічники влади. Якщо Україну приєднають до Митного Союзу, то вона розколеться і може початися справжня громадянська війна, але ще страшніше знову увійти до складу Російської імперії. Це тривало б довго і безкінечно.

Янукович у Китаї вижебрує гроші (а швидше за все продає Україну). Ніхто не в змозі спрогнозувати майбутнє найближчих днів. Через відсутність чіткої програми розвитку України по телебаченню поширюється критика лідерів опозиції. Може, і так, але ж яке навантаження падає на їхні плечі.

Що коїться з Юлією Тимошенко у тюремній лікарні в Харкові?Вона замовкла. Доступу до неї немає. Можливо, влада чекає її смерті, щоб не довелось її звільняти для лікування у Німеччині?Сьогодні приїжджає велика делегація країн ЄС з метою розібратися з тим, що зараз відбувається в нашій країні і що можна зробити у цій ситуації.

Як спинити ескалацію ненависті та страху? Що готує нам влада? Вона мусить іти на дуже жорстокі заходи або на організацію протистояння людей зі сходу з людьми з центру та заходу, або піти на якісь поступки.

Тут, у Сімферополі, я чую, що треба стріляти. У кого? У людей, котрі на Майдані, у тих, хто проти Януковича? Коли я говорю, що на нас мчить кур’єрський потяг занепаду освіти, науки, охорони здоров`я, якості доріг, всієї економіки; коли говорю, що у нас немає сучасних технологій, то мені відповідають,що винні у цьому Кравчук, Єльцин, Шушкевич, ще називають прізвища інших,  яких треба розстріляти. Коли говорю, що в Європі ні в кого не стріляють, а їхня економіка розвивається — мені мовчать у відповідь. Адже реально жити без розстрілів,  без знищення людей, проте, цих людей так не влаштовує, їм подавай Сталіна. Ситуацією, в якій ми опинились,  може скористатися Путін, бо Україна тоді впаде прямо під ноги Росії. Щось мусить статися. Цей Азаров не міг не знати чим скінчиться їхня авантюра щодо псевдоасоціації з ЄС. Я відчував, що ніякого підписання договору про асоціацію не буде, бо нащо було так підло відмовляти у звільненні Юлії Тимошенко, хоч цього  і вимагали усі керівники держав ЄС та Президент США. Не думаю, що ці керівники стали б на захист злочинця. Всі знають про розгул корупції, так само як і про справжню ціну реформ Азарова, заснованих на блюзнірстві,шахрайстві та злодійстві.

5 грудня 2013 р.

Пшонка запланував покарання організаторам Майдану. Почалися перші арешти та суди. Лідери опозиції переоцінили свої можливості щодо відставки уряду Азарова, бо сил у Верховні Раді у них замало. Партія регіонів тримається щільно, над ними їхній вождь Янукович, є сила, може знищити кожного з них за непокору.

Думаю, нічого доброго нас у 2014 році не чекає. Буде інфляція, затримка виплати пенсій та зарплат, при владі залишаться Янукович і Азаров. Буде дискредитація лідерів опозиції. Почнуть насильно виводити з голодування Юлію Тимошенко. Будуть все робити задля того, щоб Україна стала частиною «Великой Российской Империи». Почнуться надпотужні кроки з деукраїнізації України.

6 грудня 2013 р.

Я сподівався, що повстала з неволі Україна і стане нормальною Європейською державою, але нині вона само знищується, опускається до найгіршого стану. Найбільше зло — це корупція, це непрофесійне керівництво, це відсутність патріотизму.

9 грудня 2013 р.

Київ мітингує і справа дійшла до найактивніших дій. Навколо будинку уряду і Верховної Ради поставлені барикади. Був знесений пам’ятник Леніну. Тисячі людей радіють цьому, але знесення пам’ятника ще нічого не змінює. Оговтається влада та почнуться масові репресії спрямовані навіть не на тих, хто скидав цей пам’ятник, а на тих, хто збирав уламки пам’ятника цього тирана. Людям, які щиро раділи руйнації пам’ятника, ця може обернутись великою трагедією, це може ще більше об’єднати «стойких ленинцев» з стійкішими виконавцями волі Януковича з партії регіоналів. Хоча саме руйнування пам’ятника Леніну дуже налякало партію влади.

Сьогодні в уряді можуть бути прийняті радикальні заходи або будуть гучні заяви. Генеральний прокурор Пшонка вже пообіцяв кару для людей Майдану. Вже заявлено про арешт людей, які збирали залишки пам’ятника Леніну. М. С. Тимофіїв — видатний російський вчений, колись мені говорив, що Ленін був одним з найстрашніших тиранів світу. Я читав у п’ятдесятитомному зібранні творів Леніна його резолюції — «расстрелять, расстрелять и чем больше, тем лучше». Вся система диктатури пролетаріату була заснована на масовому знищенні людей.

По обіді у Києві визріває бійня. Станції Хрещатик і Майдан Незалежності оточені внутрішніми військами. З КМДА та будинку профспілок вивели людей. Чекають якогось наказу, швидше всього надвечір, бо усі страшні речі робляться не вдень, а вночі бо так легше приховати побиття людей, каліцтво, кров.

На телебаченні з погрозами виступає Чечетов. Йому вже губити нічого, він один з руйнівників України. Голосно і крикливо шумить з екрану Шуфрич. З усіх каналів телебачення чути виступи Азарова,міністрів уряду, де вони говорять про велику роботу їхнього уряду. Кричать про те, що вони зробили багато доброго, а опозиція, коли була при владі, нічого зробити не змогла. Проте, ніхто не говорить про наше технічне відставання, про надвисоку енерговитратність. Не говорять про занепад освіти, жебрацький стан учителів, лікарів, не говорять про корупцію та її коріння, не чути серйозної критики на адресу міліції, автоінспекції. Ніхто не пропонує, як це зробив у Грузії Саакашвілі, зміни до діяльності суддів, прокуратури.

А кому у Європі потрібна загрузла у злодійському багні Україна?

10 грудня 2013 р.

Сьогодні Кравчук, Кучма і Ющенко вмовляли Януковича зробити хоч щось. Про що вони домовилися — невідомо. Обіцяють показати цю зустріч пізніше.

Зустріч ні до чого не привела. Янукович вже в страху прийняв рішення рятувати не все, що йому хочеться, а, як мінімум, частину своїх статків — статків сім’ї. Сьогодні — завтра можна очікувати найгіршого — людської крові, крові дітей і молодих батьків.

11 грудня 2013 р.

Сьогодні в маршрутці хтось голосно сказав: «Янукович, подібно до Кирпи і Кравченко,покінчив життя самогубством». Ніхто з пасажирів не зреагував на ці слова. Мабуть, це провокація.

На майдані всю ніч правлять службу Божу священики, співають гімн України, лунають заклики не провокувати сутичок з беркутом та міліцією. Тим часом йде захоплення будинку профспілок.

Вчора чотири Президенти обговорювали можливості примирення. Вночі я не вмикав телевізор, була надія на це примирення. Ранком о 6-тій годині мені подзвонила Рома(моя дружина)і повідомила про зачистку Майдану. Транслювали таку картину  - люди моляться разом з священиками, а з Майдану вивозять розібрані барикади та палатки. Напевно сьогодні будуть ще якісь заяви Януковича або його силовиків. Це варіант Путіна — зберегти владу Януковича на наступні роки.

Сьогодні мав розмову з Анатолієм Хачіяном. Він відверто зізнався у своїй зневазі до українців, яких,за його словами, підкоряли росіяни, мадяри, поляки,румуни. І навіть слово «незалежність», за його словами, походить від слова лежати. Я відповів йому тим, що наша «незалежність» означає «нельзя лежать», треба вставати і боротися. «Не счесть им числа» тих, хто ненавидить українців, але хоче жити на нашій землі та ще й правити нами.

Що відбувається в цей час у Києві (16.30)? Що буде, якщо піде стіною «брат на брата»?

Настрій дуже пригнічений. Сьогодні по телебаченню передали про зникнення 11 студентів з Майдану. Їх могли вбити та закопати у землю. Молоді хлопці стають повстанцями, але у них нема ні досвіду, ні коштів та зброї.

Цікаво, чим може допомогти Україні США та ЄС? Путін вчепився в горло України і буде душити до кінця.

Що робитиме влада у найближчі години? На вулицях Сімферополя щезли усмішки з облич людей. Всі обличчя зосереджені, похмурі. Що зараз діється на Майдані у Києві? Чим це все скінчиться? Чи зуміє Янукович подавити спротив народу? Чи прийде йому на допомогу Путін? На це останнє запитання сам собі відповідаю — прийде. Напевно проллється кров наших людей. Це трагедія України чи крок до заміни влади?    

У випадку якщо Януковичу все це зійде з рук, то в Україні запанує режим типу Путіна — Лукашенка. І буде він Президентом(або його діти)до «скончания века». Народ побачив, що король голий. Люди побачили злочинців, бандитів,злодіїв у краватках та у вишуканому вбранні. Це все — наша влада. Але ж їй таки вдалося розділити Україну на дві частини — 50 відсотків за Януковича(бо він любить Росію), 50 відсотків — проти(бо він зірвав підписання угоди про асоціацію з ЄС).

Цікаво чи західні країни, США та Канада заблокують кошти та маєтності нашої влади? Чи влада зуміє найти щілину,щоб зберегти награбоване у народу?

Пихатий,вгодований,самовпевнений Янукович, очевидно, з розмови з пані Ештон, з іншими представниками Євросоюзу усвідомлює свій неминучий кінець, як президента. А російський президент не зупиниться ні перед чим, щоби поставити Україну на коліна та приєднати її до «Великой священной Руси». За Путіним: «нет никакого украинского языка, нет украинского народа, украинский язык — это диалект русского, украинцы — «хохлы», а страна — «Малороссия».

12 грудня 2013 р.

У Сімферополі 13 градусів морозу. Холодно. Цікаво, як люди провели цю морозну ніч на Майдані у Києві? Очікуючи нальоту «беркутівців», це важко уявити. Банда Януковича-Азірова не випустить добровільно владу з рук. Зрозуміло, що вони гралися в гру про вступ України в Асоціацію з ЄС, а насправді розігрували російську карту. Вони  дійсно є «наперсточниками». Вчора було соромно слухати «спіч» Азарова, як він, бідний, калічить написаний йому текст українською мовою. Мені він нагадує «штубака». Як можна було такій людині довірити керувати урядом великої держави? Слухаючи промови багатьох лідерів західних країн, журналістів українською мовою, думаю, що їм значно важче вивчити нашу мову. Але ж вони говорять і досить непогано. Невже в Україні нема людей, які поєднують в собі розум та інтелект? А «господін Азіров» ганьбить нас на увесь світ.

13 грудня 2013 р.

Тисячі людей привозять до столиці на підтримку Януковича. Вони з Донбасу, з Криму, з Харкова. З іншого боку, їдуть тисячі людей з заходу України. У  неділю на вулицю можуть вийти сотні тисяч киян. Чи не перетвориться це у криваву бійню між сходом та заходом? До Києва їдуть «беркутівці», звідусюди звозять міліцію. Їх хочуть кинути для «усмирения бунтарей». Чим це все закінчиться? Західна Європа, США, Канада застерігають Януковича від скоєння зла. Але, я думаю, що він вже не приймає ухвали, усім цим керує його промосковське оточення.

16 грудня 2013 р.

Урядова делегація їде з візитом до Москви з метою підписання нових домовленостей Путіна з Януковичем. Вони ведуть Україну до Митного союзу. На нас чекає страшна доля, бо звільнитися від Росії можна буде лише громадянською війною або поділом України на дві-три частини. Думаю тільки про зраду Януковича-Азарова. Вони рятують свої шкури і довго нашому народові доведеться вибиратися з путінських пут.

Вчорашні і позавчорашні дні були дуже тривожними для всіх нас.  Коли і чим закінчиться протистояння  Майдану зурядом? А мусить чимось закінчитись. Є два варіанти: перший — силовий, коли вступить в силу домовленість Києва та Москви і коли за вказівкою Путіна будуть введені в Україну війська «братнього народу» , який прийде на допомогу «хохлам». Другий — це заміна уряду Азарова на технократичний уряд. Перший варіант дає змогу Януковичу бути президентом України, а вірніше — її губернатором, доки це влаштовуватиме Путіна. Другий — це рішучий злам корупційної системи. При цьому варіанті з’являться власні кошти і гроші з зарубіжних банків. Це міг би бути шанс для створення нормальної державної системи.

Серед людей поширюються розмови: «А хто очолить цей Уряд?»

Кличко — ні, бо його голова багато раз бита, бо його жінка німкеня, а його гроші працюють на Німеччину. Все це брехлива пропаганда, бо насправді дружина Кличка українка або росіянка, він нажив свої статки особистим талантом та важкою працею.

Тягнибок — також ні, бо він фашист, націоналіст і взагалі погана людина. Яценюк — ні, бо він  не достатньо серйозний, хоча досвідчена  людина, поліглот, дипломат і економіст.

З них трьох, на мою думку, він міг би бути хоч Президентом, хоч Прем’єр-міністром. Хоча йому закидають «єврейське коріння». Я читав книгу про видатних євреїв України, в якій Яценюка причислили до євреїв. Перед виборами до Верховної Ради цю книгу з величезним тиражем направили у всі села та міста України і роздавали її безкоштовно, як нині роздають безкоштовно газету «Вести». Це все справа рук «медведчуківців», тобто тих, що «крутять колеса», брешуть, кидають у натовп неправдиву інформацію.

Можливо, зараз лише Церква (об’єднана) може висунути особистість для керівництва державою.

18 грудня 2013 р.

Ніщо «за так» не робиться — це щодо вчорашніх домовленостей з Путіним. Чим закінчиться Майдан? Невже люди змиряться, когось це влаштує, хтось подумає про те, що Янукович-Азаров мали рацію.

19 грудня 2013 р.

Цієї ночі засинав, слухаючи передачі п’ятого каналу. Все, про що там говорилося, є правдою. Для Азарова це не зрада, а «выполнение свого долга перед Родиной — великой Россией». Він, як Табачник, Бойко та інші не вважають Україну своєю вітчизною. А западенці — це вуйки. Може, колись їх за це Бог покарає.

Відбулася зрада України кланом Януковича-Азарова.

 

Три тижні не вів жодних записів  у зв'якзку з перебуванням у лікарні.

16 січня 2014 р.

Сьогодні в Україні патова ситуація — опозиція і Майдан не мають жодного впливу на владу. Влада, суди зроблять все, що накажуть. Міліція буде робити так само. За нею або перед нею іде СБУ, прокурори, слідчі і ніхто з них не може бути хоча б частково чесним.

Зрушити клан Януковича буде дуже важко, бо за ним  стоїть могутній Путін. Європі і США може і хотілося приструнити Януковича, але вони не знають яким чином зробити це і що з цього може вийти.

17 січня 2014 р.

Вчора Україна перетворилася в КНДР — заборони, кара, суд, штрафи, в’язниці. Очевидно, що і бюджет складено з урахуванням усього цього. Чого очікувати? Ніхто з влади не стане зупинятися перед державним терором. Позавчора ще була надія на краще майбутнє України. Зараз лише чудо може виправити становище. Вчора з Сімферополя на Київ пішов поїзд з озброєними беркутівцями, яким буде доручено розгін демонстрантів, каліцтво і вбивство. А Чечетов зловтішно заявив — «мы их развели как котят».

Що станеться далі? Початок підпільної організації супротиву, військова допомога з боку Путіна, підписання угоди про Митний та Євразійський союзи.

Камінь на душі. Тим часом намагаюсь додзвонитись до Гончара, спроби закінчуються невдало.

20 січня 2014 р.

До нового року одна з прибиральниць сказала, що «Сталіна на них треба», а сьогодні при вході на роботу я почув розмову одного з охоронців: «бульдозерів на них треба, їх треба знищити в пень». «Вони» — це протестувальники. Влада думала і, напевно, продовжує думати, що цей протест буде задушено. Можливо, тимчасово їм це вдасться, але не назавжди. Крісла під владою вже хитаються. Межа перейдена. Кров не зупинити. Вчорашній похід до Верховної Ради і початок бійок з беркутівцями був потрібен не протестувальникам, а владі, щоб раз і назавжди поставити крапку на будь яких протестах. Тепер ця хвиля протесту може поширитися в усіх регіонах. Якщо вдасться залучити хоча б один відсоток молоді до збройного протесту, то це стане початком громадянської війни, у якій не буде переможців, а будуть вбиті та скалічені люди. Доля «Верховного головнокомандувача» дійсно може стати подібною до долі Чаушеску. Вчора Президент звільнив головнокомандувача сухопутних військ. Чи не тому, що той не дав згоди пустити війська на придушення Майдану?

Що буде через декілька годин? Кажуть — переможців не судять. Але ж судять, та ще й як, і як не при житті, то після нього. Навіщо було приймати закони за вказівкою президента? Закони, які перетворюють нас в неоБілорусь? За кожне невдале слово чи за протест на нас може чекати в'язниця. Вчені, по своїй суті, завжди знаходяться в опозиції до влади, бо багато знають, вміють аналізувати, тяжко переживають несправедливість та глупоту влади.

20-го січня після обіду. Закрутилася завірюха навколо Майдану. Йде рукопашний бій, є біля двохсот поранених. Це вже повстання. Чим воно скінчиться-ніхто не скаже. Уже пролита кров і її зупинити буде важко. Чому треба було йти на штурм будівлі Верховної Ради? — Не знаю. Починати бійку можна лише тоді, коли є надія на перемогу. А якою може бути перемога у беззбройних людей проти озброєних беркутівців? Бути «Матросовими», кидаючись на кулеметну зброю,  немає сенсу, хіба лише стати запальничкою для великого вогню. А велике полум’я ще не готове палати на всю Україну. Влада спочатку проштовхнула у Верховну Раду зловісні закони, що дають їм право карати людей, судити, штрафувати, запихати у в'язниці. Скоро стане відомо принесе їм перемогу їхній проект. Щойно подзвонив Степану Пушику, і він сказав, що вже розпочались переговори, які ведуть з протестувальниками Клюєв, Пшонка та ще хтось.

21 січня 2014 р.

Тривожно і страшно. Відчуття великої небезпеки. У Києві йдуть сутички, є поранені та покалічені люди. Янукович не піде на жодні поступки, поки за його плечима велика озброєна сила. А європейські країни і США не наважаться на рішучі кроки стосовно представників влади. Складається враження, що  вони викинули нас, як непотріб.

22 січня 2014р.

День Злуки. Цей день почався кривавими втратами. Вночі Азаров давав інтерв’ю російському телебаченню, в якому зауважив, що влада застосує силовий варіант, якщо не буде «мирної» розв’язки. Це вже розпочалось. З одного боку стоять грабіжники, з іншого ті, які не хочуть, щоб їх грабували. А є ще велика частина тих, які не хочуть бути на чиємусь боці, бо вони звикли бути бідними або яким втовкмачили в голову, що «західняки», «бандерівці», «націоналісти» хочуть їх поневолити. Ця частина є небезпечною для України. Головне для них бути разом з «Великой и неделимой». У Києві пішла коса на камінь, іскри вже розпалили багаття. Мені страшно за, поки що беззбройних людей, які готові віддати своє  життя задля повалення нинішньої влади. На разі в уряді немає жодної людини, яка б викликала до себе повагу. Олійники, єфремови, чечетови та решта ПР-тійців — це гидотне сміття, позбутися якого буде дуже тяжко. Ці люди готові вбивати людей і робити все, щоб не втратити владу, бо втрата влади — це наступна відповідальність за вчинені ними злочини.

Янукович зробив ставку на «яструбів». На це його підштовхнула заява керівників східних регіонів та Криму, що прямо призвала його розігнати «Майдан». А потім посадити до в'язниці лідерів опозиції і сотні та тисячі людей, які не в змозі змиритись з всеукраїнським злом, яке уособлює собою Янукович-Азаров та їхня кліка.

25 січня 2014 р.

У Києві кипить повстання. На вулицях молодь, яка має вищу освіту, та ті, що встигли побачити, як живуть люди у світі. Ті, яким обридло жити в корумповано-злочинній ситуації і які хочуть нормального життя. Так все швидко змінилося — Азаров оголосив про зупинення на шляху до асоціації з ЄС, потім в знак протесту вийшло на Майдан багато студентів, молоді, потім стався нічний розгін Майдану і всю жорстокість цього розгону показали по телебаченню. Очевидно, що команду на розгін давав сам Янукович, зваливши відповідальність на Попова та ще двох можновладців. Мовчання Президента впродовж наступних п’яти днів означало, що нічого екстраординарного не сталося. А далі пішло і пішло. На одному боці стоять беркутівці, на іншому люди на Майдані.

27 січня 2014 р.

Не знаю що чекає на нас сьогодні, але в найближчі дні може початися кривава бійня з загибеллю сотень, а то й тисяч людей. Це вже нова трагічна сторінка історії, яку ніхто не очікував. Напевно, сьогодні або завтра буде введено військовий стан. Влада догралася з народом. Корупція, насилля силовиків і податківців, повне знищення хоч якоїсь свободи-це диктатура. А для чого це все? Чому в Європі, в тій же Польщі йдуть важливі зміни без диктатури, а у нас без неї ніби-то нічого досягнути не можливо. Вся біда полягає в тому, що керують Україною не люди,для яких наше життя щось вартує,а ті,для яких ми є джерелом збагачення.

Можливо, ми хочемо скинути на когось свою провину за байдужість,за «моя хата з краю»,за «три гетьмани» чи ще за щось. Можливо, наша лінь є провиною.

Чи візьме верх розум?

Жахливу розправу над людьми здійснили в Черкасах — ще більш страшну, ніж у ніч з 29 на 30 листопада у Києві. Там уже не жаліли нікого.

28 січня 2014 р.

Цієї ночі я майже не спав. Дивився телевізор, чекав новин з перемовин Януковича з лідерами опозиції. Початком примирення чи терором — чим закінчиться сьогоднішній день? Вчорашні перемовини знайшли певну спробу знайти порозуміння, але невідомо як вчинить клан Януковича (Єфремов, Чечетов, Лук’янов, Царьов, Левченко, Ківалов, Колісниченко, Олійник) на сьогоднішній сесії Верховної Ради. Верховна Рада або відмінить, прийняті перед тим закони або відкриє дорогу до терору. Україна кипить. Кипить в основному молодь, віком від 20—35років, яка не хоче миритися з кланом Януковича. Мерзотно виглядають Азаров, а ще пані Анна Герман. Вчора ввечері  я слухав передачу «Діалог», де пані Герман та Скорик надривалися у захисті Януковича і партії регіонів.

Сьогодні може закипіти Крим. О 12 годині збираються на мітинг кримські татари. З ранку на вулицях повно автоінспекторів,які попереджують водіїв не їхати в центр міста.

Добкін і Кернес в Харкові лякають людей розправою над мітингувальниками, погрозливо демонструють свою зневагу до України і українців. А потім питають звідки береться антисемітизм?

До Президента звертаються настоятелі церков України з проханням, вимогою почати перемови. До цього долучаються і три попередні Президенти. Звертається до Президента від інтелігенції організація «Перше грудня». Мовчать лише ректори університетів та Президія Національної Академії наук.

Сьогодні 28 грудня збирається Верховна Рада, щоб відмінити паскудні закони Колісниченко-Олійника.

Люди побачили нечувані маєтки Януковича, Пшонки, Азарова, Медведчука. Звідки вони взялися у цих людей?

Повстанці, як правило, не бідні люди, не люмпен. Це люди, які не хочуть бути бідними. На майданах не побачиш людей без освіти.

На майданах вже офіційно загинуло шість людей, багато пропало, серед них і керівник Автомайдану Булатов. А тисячі вже сидять по в’язницях або чекають рішення судів стосовно їхнього  покарання.

29 січня 2014 р.

Тривожний і кривавий січень увійде в історію України як вибух протесту проти лицемірства,дворушництва влади Януковича, що привела до виходу людей,в основному молоді,на Майдан Незалежності у Києві,побиття цих людей беркутівцями, безжальне побиття з однією метою — розігнати Майдан, налякати людей, показати, що влада може робити з нами що завгодно. А далі було довготривале мовчання Януковича, бо нібито він був на полюванні. Лякають людей Пшонка та міністр внутрішніх справ. А далі наступає відверта брехня Януковича перед страшними подіями 10 грудня,арешти людей,спроба ще раз розігнати Майдан. Опозиція скликає щотижневі віче у Києві, на які виходять сотні тисяч людей (близько мільйона) з закликом до супротиву. Влада мовчить. Янукович робить вигляд ніби нічого не відбувається. Супротив поширюється на Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Тернопіль а далі до Рівного, Хмельницького, Вінниці. На ці мітинги збирається тисячі людей. Після Різдва починаються захоплення обласних адміністрацій,обласних рад, формуються з порушенням Конституції Народні Ради, виганяють (або самі тікають) керівники адміністрацій. Верховна Рада приймає диктаторські закони для покарання людей та переходу до диктатури Президента. Верховна Рада йде у відпустку. Супротив поширюється на сході України — Полтаву, Черкаси, Суми, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Харків. Влада цього не чекала.

По телебаченню людям з провідних телеканалів говорять,що це все видумки галичан, вуйків (Добкін і Кернес). Верховної Рада Криму звертається до Президента з проханням навести в Україні лад, ввести надзвичайний стан.

Але супротив з вибухом ненависті поширюється повсюди.

Країни ЄС поволі починають усвідомлювати, що цей вибух — повстання, яке є дуже небезпечним для усього світу. Азаров пішов у відставку. Своїми діями, заявами, виступами він лише більше підігрівав багаття повстання. Воно не є локальним, «вуйківським» (за Добкіним), а стає загальноукраїнським. Саме тому Янукович змушений був піти на відміну законів, що вели до диктатури. Він вважав, що його влада буде вічною і не міг собі уявити, що так багато людей повстане проти його режиму. Людям не так важливо хто стоїть біля керма,як важливо,щоб був закон один для всіх,а не закон для можновладців один, а для плебсу інший. Суди над Луценко і Тимошенко були політичною розправою над своїми супротивниками. Здавалося — така сильна влада, всі «донецькі», всі «вірнопіддані». Ну і що? Може настати час, коли вони, мов щурі, будуть покидати «корабель».

Кажуть люди, що з аеропорту біля Севастополя масово вилітають родини багатіїв через те, що бояться розправи над собою-революційної чи судової. Але тікати можуть лише люди, у яких є гроші, і є права на проживання в інших країнах. У цих людей нема Батьківщини. Вони були такими собі «гражданами, проживающими не «в», а «на» Украине».

Кравчук в своїй промові у Верховні Раді сьогодні казав, що громадянська війна в Україні вже почалася і активно розгорається. Сказав, що має оговтатися провладна більшість, бо нагнути опозицію їм не вдасться. Але зауважив, що треба і владі, і опозиції йти на певні поступки. Але як іти, коли влада забрехалася-говорить одне, а робить інше і це раз за разом. Говорить, що ніякого розгону Майдану не було, а ми бачили, як по-звірячому били людей, що законом не дозволяється, коли президент каже, що розгону не буде, а на Майдані йде рукопашна. Коли президент 5 чи 7 днів після розгону Майдану не звертається до людей, а замість нього говорять Пшонка та Захарченко. А це коментують Чечетов і Ко. Хіба це не підпал людського спротиву? Тепер сили ще не помірялися, але уже є багато вбитих, поранених, зниклих, багато людей заарештовано. Вчора Верховна Рада відмінила ці зловісні закони, проте, арешти людей продовжуються. Де розумні дії влади щодо найбільш важливих державних справ? Їх немає. Скільки років Табачник був міністром освіти та науки, не зважаючи на те, що всі знають його українофобські погляди. Як можна терпіти Добкіна і Кернеса, губернатора Донеччини Шишацького або Колесніченка з Криму?

На душі тягар. Страшно. Страшно,бо сьогодні Кравчук заявив про розвал держави,про її поділ на частини,про початок громадянської війни. Хто винен? Хто говорив про «папередников»? хто зупинив підписання договору України з ЄС про асоціацію, хто пішов у прийми до Путіна? Це ті ж Янукович і Азаров.

Звичайно, йде порушення Конституції. Але хто почав ці порушення? Сам Янукович доручив Конституційному Суду узаконити ним узурпацію влади. І що це дало? Чи привело це до успіху економіки — ні, заможного життя — ні, вільного демократичного суспільства — ні, кроку до кращої освіти — ні. Проте, настало зубожіння всіх — це дійсно, девальвація валюти — так, деградація освіти — так, погані дороги — так, високі ціни на продукти харчування — так.

30 січня 2014 р.

Верховна Рада прийняла закон про амністію при умові звільнення адмінбудівель. Це означає, що миру або замирення швидше за все не буде, а буде реалізовано план введення надзвичайного стану, розгрому протестуючих та кривавої бійні. Кажуть, що навколо Януковича згруповані «яструби» на чолі з Клюєвим. Чи знайдеться якийсь вихід з цього стану? Ніхто не знає. Янукович не підписав відміну зловісних шести законів від 16 січня, та ще і цей закон про амністію(хоча правильно було би відпустити всіх заарештованих). Додаток про звільнення адмінбудівель дасть змогу Януковичу ввести надзвичайний стан. І ніякі заходи країн ЄС, США та Канади на Януковича не подіють. Він знає межу прийняття заходів країнами ЄС.

Уже не знаю що і думати, бо бачу, що ніякого примирення не буде. Олігархи разом з Президентом. Тимчасово припинити зло можна лише шляхом примирення з боку влади, а вона не реагує на спроби західних країн посприяти цьому. Владі чужої крові не шкода. Вчора пішов за власним бажанням з посади голови уряду Азаров. Захарченко на засіданні уряду не буває. Він готує якусь пастку для країни. Цей сценарій добре готувався російською стороною, бо відпустити Україну у вільне плавання для Росії є завеликою втратою.

В ніч з 29 на 30 січня у Києві спалили 24 авто, з них 20 з номерами Львівського реєстру. Таке масштабне спалення машин не може відбуватися без якогось центру. Де він? Чи не в МВД? Звідки беруться «тітушки», які чинять безлад та провокують беркутівців. Хто їх «кришує»?Чи не в Центрі Медведчука?

Наш президент захворів на ОРВЗ. До нього вже не можуть додзвонитися Меркель, Обама. Дозволено розмовляти лише з Захарченком, міністром оборони, Клюєвим і Портновим та коли покличуть — з Рибаком…

3 лютого 2014 р.

На всіх каналах телебачення засуджувалися виступи Порошенка, Кличка, Яценюка, Тягнибока. Шукали у їхніх виступах антидержавний зміст, підбурювання народу. В Росії Глазьєв прямо сказав, що Янукович мусить придушити виступи протестувальників. Щось подібне кричав у мікрофон Жириновський.

5 лютого 2014 р.

Один з авторитетних міліцейських начальників твердить, що ніякого катування Булатова не було. Його покарали за те, що він показував у яких палацах живуть Янукович, Азаров, Медведчук, Пшонка. Люди побачили на екранах телевізорів їхні палаци. Анна Герман на телебаченні сказала,що Янукович не буде приймати ніяких рішень поки не зустрінеться у Сочі з Путіним.

6 лютого 2014 р.

Загальна ненависть поширилася на регіони-схід-південь-центр-захід. Там «бандерівці» (вороги), там «тітушки», які винаймаються міліцією чи СБУ, там захищають Януковича-Азарова, там його люто ненавидять. Ні Ештон, ні Фюлєне вплинуть на Януковича. На нього має жорсткий вплив Путін. Невже Україна стане підлеглою колонією та буде роками,десятиліттями виборювати собі волю? Сподіватися, що Європа нас не покине, очевидно не варто, бо у кожній країні є свої проблеми.

Чому росіяни вперто говорять «живу на Україні», «їду на Україну» а не «живу в Україні», «їду в Україну». У світі повсюди говорять — «я живу в Англії/Німеччині/США», а для нас відведено словосполучення «на».

Якось вдень, їдучи в тролейбусі, я по мобільному телефону заговорив українською, а жінка, яка сиділа поряд зі мною, сахнулася, мов від прокаженого.

У зв’язку з тим, що я лежав в лікарні, до 20 лютого не мав змоги вести записи. Події в Україні стрімко загострювалися. До 20 лютого загинуло більше ста молодих хлопців, їх тепер називають Небесною Сотнею. 22 лютого втік разом зі своїм найближчим оточенням з президентського палацу Янукович. Втік спочатку в Харків, потім на Донбас і через Крим у Росію. Владу перебирає в свої руки опозиція. Головою Верховної Ради обирають Турчинова, Прем’єр-Міністром призначають Яценюка, призначається дата нових виборів Президента України. Починається нова сторінка історії.

26 лютого 2014 р.

У Криму День гніву — десятки тисяч кримських татар оточили Верховну Раду Криму, щоб вона не приймала рішення про приєднання Криму до Росії. Разом з татарами сотні українців. Лунають гасла: «Україна!», «Слава Україні!— Героям слава!», «Крим — Україна», «Крим — не Росія!», «Аллах Акбар!». Після обіду до Верховної Ради підтягуються тисячі росіян, що скандують «Родіна — Росія!», «Крим — Путін — Росія!», з гучномовців лунають пісні типу «Вставай страна огромная, вставай на смертный бой». Серед стягів на майдані більшістю стають російські триколори. Люди, як з одного, так і з іншого боку до краю. Перед самим входом до Верховної Ради натовп затоптав до смерті жінку. На лавці помирає якийсь старший чоловік, який перед тим кричав «Крим — Росія».

Рефат Чубаров з мікрофоном в руках звертається до мітингувальників зі словами про те, що він домовився з Константиновим, що Верховна Рада Криму сьогодні ніякого рішення приймати не буде. Він також попросив людей розійтися з мітингу до завтра. А тим часом на в'їзді до Сімферополя появляється багато БТРів.

27 лютого 2014 р.

О п’ятій годині ранку мені зателефонував професор Вольвач і сказав, що будівлю Верховної Ради Криму захопили «зелені чоловічки» з автоматами, кулеметами, гранатометами. Я їду на роботу, але центр Сімферополя оточений міліцією. Наступають ще більш тривожні дні.

3 березня мені вдається купити квиток на потяг до Львова і я виїжджаю з Сімферополя. З цього часу я записів не вів.

Літературне редагування

Катерина Гончар