Ярослав Ганіткевич

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Реферат

Значні антропогенні зміни в біогеоценотичному покриві не лише окремих реґіонів, а й цілої планети, погіршення довкілля і потреба забезпечення людині сприятливих умов існування висувають на чільне місце наукові, а не прикладні екологічні проблеми. У складних взаємовідносинах складових довкілля доцільно визначити один із важливіших чинників, послаблення або посилення якого зумовлювало б значне реагування інших структурних систем.

Людина тисячоліттями працювала з тваринами, пристосовуючи їх до задоволення своїх потреб. Для виведення усієї розмаїтости свійських тварин біологи використали добір серед тієї варіябельности, що створена самою природою.

Тепер ми живемо в час змін та прискорення у справі створення усяких мутантів, причому не випадкових, а саме в потрібному нам місці геному. Добре це чи погано — існують різні думки, але це повинно було статися і сталося невідворотно, і вже ніколи не вдасться це заборонити. Як свого часу з атомною енергією, нам треба звикати жити з новими організмами, рукотворно і спрямовано змінюваними людиною. Робиться це з допомогою трансгенезу.

Тварин чи рослин, в яких здійснені зміни геномів унаслідок різних операцій, називають трансгенними, а методологію або ж ідеологію застосування трансгенних тварин, — трансгенезом. У найзагальнішому вигляді трансгенез можна визначити як перенесення генів з одного організму в інший через операції in vitro. Трьома критичними точками у трансгенезі є інтеґрація трансгену, його експресія і трансмісія, тобто передання через статеві клітини потомству.

Протягом значного часу минулого століття у монодомінантних ялинових насадженнях Карпат спостерігалося зменшення приросту, суховершинність і масове всихання ялини. Цей неґативний процес деґрадації ялинових лісів висвітлений в ряді робіт вчених-лісівників України, Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини ще у ХІХ—ХХ ст. (М. Czaskoczi, 1874; Е. Ноlowkievicz, 1877; І. Nowicki, 1884; V. Реrrina, 1960; С. Генсірук, 1964; М. Sziget, 1885; О. Vincent, 1936; А. Zlatnik, 1936 і ін.), коли ще не помічалося глобального потепління клімату, техногенного забруднення повітря і ґрунту полютантами.

До 750-річчя Львова
Українська медицина Львова до початку Другої світової війни

Ярослав Ганіткевич.
Доповідь на міжнародній конференції УЛТ у Львові, вересень 2006 року

Автор: Ярослав Ганіткевич
Доктор медичних наук, професор, дійсний член НТШ,
Лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка
Львівський національний медичний університет Імені Данила Галицького

Автор статті:
Ярослав Ганіткевич До відновлення в Україні університетської автономії

Розвиток і вдосконалення вищої освіти в Україні належать до найважливіших завдань розбудови держави.