СЕКЦІЯ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА

СЕКЦІЯ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА

Том 227 (CCXXVII). 1994 р. Праці Секції мистецтвознавства

Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXVII: Пра­ці Сек­ції мис­тец­твоз­нав­ства / Редактори тому Олег Куп­чин­ський, Во­ло­ди­мир Ов­сій­чук, Ан­дрій Руд­ниць­кий. — Львів, 1994. — 511 с., іл. картосхеми.

_________________________

Ілюстрування казок Івана Франка на західних землях України (1890-1939)

Усупереч поширеній думці про шкідливість ілюстрацій у дитячих виданнях („Що ж залишиться для самодіяльности дітей при читанні, якщо навіть за чужою думкою, за думкою автора, діти будуть йти не своїм умом, а умом художника, який вмішався в процес їх внутрішньої роботи?“[1]) українські видавництва взялися друкувати для дітей книжки з ілюстраціями, а серед них Івана Франка. Незважаючи на матеріяльні проблеми видавців, чимало книжок було багато оформлено вже наприкінці ХІХ ст. На початку ХХ ст.

Адольф Хибінський і львівська музикознавча школа

У квітні цього року минає 126 років від народження Адольфа Євстахія Хибінського (29. ІV. 1880, Краків, 31. X. 1952, Познань), — польського музиколога медієвіста, етнографа, педагога, музичного критика. „Нестор польської музично-історичної науки“, — як влучно назвав проф. Хибінського Ігор Белза, — він був одним з перших, хто стояв біля джерел формування музикології як наукової дисципліни у рамках прийнятої на Заході університетської освіти. Його зусиллями 1912 р. у Львівському університеті була заснована катедра музикології, перша в Галичині і, враховуючи тогочасний історико-політичний контекст, перша в Польщі.

Наслідком науково-педагогічної діяльности А. Хибінського на кафедрі музикології Львівського університету стало формування львівської музикологічної школи як цілісного науково-дослідного напряму в польському та українському музикознавстві. Його вихованців об’єднала спільність наукової традиції, що продовжила європейський напрям розвитку музикології кінця ХІХ — першої третини ХХ століття, оперта на філософсько-етичні принципи ідеї Гумбольдтівського університету. Характерними ознаками львівської школи Хибінського були широкий гуманітарний кругозір, бачення історичної перспективи у дослідженні музичних явищ, єдність методологічної позиції, досконале володіння науковими методами досліджень як суто музикологічними, так і притаманними цілому комплексу гуманітарних дисциплін, об’єктивність і критичність в опрацюванні матеріялу, прагнення до самоосвіти.

Археологія найдавнішого Львова

До 750-річчя першої писемної згадки про Львів

Кожне місто має початок відліку своєї історії. Так само і Львів — перша писемна згадка про місто відома під 1256 роком. Але це зовсім не означає, що люди саме з того часу почали обживати цю околицю. Чи археологія має докази, які свідчать про значно раніші часи заселення львівських узгір’їв, ніж це подають середньовічні хроністи?

Портрет незнайомки

Робочий кабінет письменника, усе, що його оточує у години творчої праці, без сумніву, має той чи інший вплив на творчість: книжки під рукою під час роботи, спосіб писання, речі на столі чи біля столу... А що вже казати про портрети людей, які прикрашають стіни робочого кабінету — усе це більшою чи меншою мірою позначається на творчому процесі, завжди становить інтерес для дослідника і криє у собі якусь таємницю.

Підписатися на RSS - СЕКЦІЯ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА