Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCLXIХ: Праці Філологічної секції [160-річчю від народження та 100-річчю від смерти Івана Франка присвячується] / Редактор тому Олег Купчинський. — Львів, 2016. — 560 с.
_________________________
Зміст:
СТАТТІ І ПОВІДОМЛЕННЯ
ЗАГАЛЬНА ІСТОРІОСОФІЯ
Богдан ТИХОЛОЗ. Націософія Івана Франка: поетична та публіцистична проекції. – С. 9.
Стефан КОЗАК. „Exegi monumentum“ Івана Франка. – С. 28.
Роман ГОЛОД. Схід чи Захід? (До проблеми еволюції геополітичного мислення Івана Франка). – С. 35.
Остап СЕРЕДА. Іван Франко про український народовецький рух у Галичині 60-х років ХІХ століття. – С. 44.
Андрій ПАШУК. Іван Франко про марксизм і соціал-демократизм у контексті критики. – С. 55.
Ігор МЕДВІДЬ. Іван Франко і духовенство: бунт покоління та дилеми українського соціалізму в Галичині. – С. 77.
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Микола ЛЕГКИЙ. Проза Івана Франка: сенсаційна повість і скандальний роман. – С. 86.
Роман ПІХМАНЕЦЬ. „Признаюся до гріха...“: драматичні колізії взаємин Івана Франка з Михайлом Драгомановим. – С. 102.
Оксана ДЗЕРА. Науково-критичне осмислення біблійної інтертекстуальности в працях Івана Франка. – С. 143.
Наталія ТИХОЛОЗ. Вишиванка як маркер національної ідентичности в родині Івана Франка. – С. 152.
Євген НАХЛІК. Іван Франко і Дмитро Дорошенко: зустрічі, взаємні відгуки, полемічні Моменти. – С. 162.
Володимир ПОЛІЩУК. Наукова спадщина Михайла Максимовича в оцінці Івана Франка. – С. 191.
Оксана МЕЛЬНИК. Явний і прихований діалог (наукові й особисті контакти Івана Франка та Михайла Пачовського). – С. 200.
Лариса КАНЕВСЬКА. „...Вся наша праця не загине марно і для України...“: Іван Франко і родина Комарових. – С. 220.
Наталія ОЩИПОК. Іван Франко та Корнило Устиянович: нез’ясовані питання взаємин. – С. 234.
Олена ЛУЦИШИН. Іван Франко та Одарка Романова. – С. 242.
Мар’яна КОМАРИЦЯ. П’ять років по смерті Івана Франка (Преса як фактор формування культу). – С. 253.
Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ. Історія однієї фальсифікації. – С. 262.
Степан ХОРОБ. Авторська стратегія художньої цілісности драми у творчості Івана Франка. – С. 270.
Алла ПАСЛАВСЬКА. Іван Франко та його „німецька одежа“. – С. 290.
Андрій ЯЦЕНКО, Галина ЯЦЕНКО. Візія розвитку національної літератури в публіцистиці Івана Франка кінця ХІХ — початку ХХ століть. – С. 297.
Богдан МЕЛЬНИЧУК. Франкова ідея „досліду історії літератури по територіях“ та її втілення на буковинських і прилеглих теренах. – С. 307.
Олеся СЕМЧИШИН-ГУЗНЕР. Прижиттєві портрети Івана. – С. 331.
Тетяна ТРАЧУК. Франкова концепція естетико-поетикальної функціональности кольору в художньому творі. – С. 345.
Уляна РОЙ. До історії постановки п’єси „Кам’яна душа“ Івана Франка на сцені Руського народного театру Товариства „Руська Бесіда“ 1895 року. – С. 356.
Марта ГОСОВСЬКА. Народознавча студія Івана Франка „Жіноча неволя в руських піснях народних“: феміністичні проблеми. – С. 364.
Борис БУНЧУК. Про можливі джерела поезії Івана Франка „Від’їзд гуцула“. – С. 369.
Ярема КРАВЕЦЬ. Французька літературна критика в оцінці Івана Франка. – С. 383.
Алла ШВЕЦЬ. „Один із найчесніших та найідеальніших людей, яких я стрічав у своїм житті...“ (Іван Франко у взаєминах з Миколою Ковалевським). – С. 391.
Наталія ТИХОЛОЗ. Українець та європеєць: два обличчя Тараса Франка. – С. 409.
МОВОЗНАВСТВО
Флорій БАЦЕВИЧ. Семантико-прагматичні аспекти комунікативної взаємодії в роман і Івана Франка „Перехресні стежки“. – С. 432.
Олена ТРУШ. Функціонування складносурядних двокомпонентних і багатокомпонентних речень у науковому мовленні Івана Франка. – С. 444.
Галина ТИМОШИК. Вшанування Богородиці в українському мовно-культурному вимірі (На матеріалі лексикографічного збірника Івана Франка „Галицько-руські народн і приповідки“). – С. 459.
Іван ЦІХОЦЬКИЙ. Лінґвістичний осередок франкознавства у Львові (наукові традиції та перспективи). – С. 492.
ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО
Роксолана ЗОРІВЧАК. Іван Франко — символ інтелектуальної України в англомовному Світі. – С. 499.
Андрій СОДОМОРА. У духовному просторі античности: перекладацькі принципи Івана Франка. – С. 512.
Юлія НАНЯК. „Фауст“ Йоганна-Вольфґанґа Ґете у перекладі Івана Франка: передумови та знаковість. – С. 524.
Ірина ОДРЕХІВСЬКА. Із 60-річної ретроспективи: перехресні стежки Івана Франка („Каменярі. Український текст і польський переклад. Дещо про штуку перекладання“, 1911) і Віктора Коптілова („Перекладознавство як окрема галузь філології“, 1971). – С. 530.
Оксана МОЛЬДЕРФ. „Ой летіла зозуленька по Вкраїні“: українська народна пісня у двох німецьких перекладах Івана Франка. – С. 542.
Тарас ШМІГЕР. Давня українська література в перекладах сучасною українською мовою: історично-бібліографічний огляд. – С. 552.
МАТЕРІАЛИ
Ярослав ГРИЦАК. Іван Франко і віденська демонстрація русько-української молоді влітку 1893 року. — С. 579.
Євген НАХЛІК. Хто уклав „Антологію руську“? — С. 595.
Лариса КУПЧИНСЬКА. Іван Франко та герої його творів в українському екслібрисі (за матеріалами колекції Степана Давимуки Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника).— С. 604.
Олег АНТОНОВИЧ [Олег КУПЧИНСЬКИЙ]. „На пам’ятник Іванові Франкові“ (Забутий проект документа Гната Хоткевича).— С. 619.
Наталія ТИХОЛОЗ. Діалог із двома академіками (листи Тараса Франка до Михайла Возняка й Олександра Білецького). — С. 627.
Список ілюстрацій. — С. 651.
Зміст українською мовою. — С. 653-655.
Зміст англійською мовою. — С. 656-658.
_________________________
Цей том можна придбати у книгарні НТШ (Львів, пр. Шевченка, 8) або замовити електронною поштою ntshoffice@gmail.com