Том 194 (CХCІV). 1978 р. Секція Історії України.

Записки товариства імені Шевченка. — Т. CХCIV: Секція Історії України. [Ми­хай­ло Гру­шев­ський. У 110-ті ро­ко­ви­ни на­род­жен­ня, 1876–1976. Стат­ті, спо­га­ди, до­ку­мен­ти і ко­мен­та­рі / [Редактори]: Мат­вій Ста­хів, директор; Ми­ко­ла Чи­ров­ський, науко­вий секретар. Зла­див до дру­ку Мат­вій Ста­хів. Мов­ний ред. Ле­о­нід Пол­та­ва]. — Нью Йорк; Па­риж; Сид­ней; То­рон­то, 1978. — 236 с.

_________________________

Зміст: 

[Наукові статті]

Ан­дру­сяк М. Ми­хай­ло Гру­шев­ський як іс­то­рик – на­род­ник і дер­жав­ник. — С. 7–20;

Ро­ма­нен­чук Б. Ми­хай­ло Гру­шев­ський як пись­­мен­ник, лі­те­ра­тур­ний кри­тик та іс­то­рик лі­те­ра­ту­ри. — С. 21–41;

Ко­ва­лів П. Ми­хай­ло Гру­шев­ський у бо­роть­бі за ук­ра­їн­ську мо­ву. — С. 42–55;

Мо­д­­рич-Вер­ган В. Ми­хай­ло Гру­шев­ський як пуб­лі­цист: [1.] Проф[е­сор] М. Гру­шев­ський – орга­ні­за­тор преси і видавництв; [2.] Публіцистика про­ф[е­сора] Ми­хай­ла Гру­шевського; [3.] Тема­ти­ка публіцистичних статтей про­ф[есора] М. Гру­шев­­сько­го; [4.] Заява М. Грушевського про кінець москов­ської орієнтації; [5.] За­по­вітна про­грама М. Грушевського, як го­ло­ви держа­ви. — С. 56–98;

Чи­ров­ський М. Ми­хай­ло Гру­шев­ський як дос­лід­ник ук­ра­­їн­сько­го гос­по­дар­ства. — С. 99–108;

Ста­хів М. Чо­му М. Гру­шев­ський по­вер­­нув­ся в 1924 ро­ці до Ки­є­ва? Жмут фак­тів і ури­вок із спо­га­дів: [I.] Поет Олесь про поворот Грушев­сько­го; [II.] Перша зустріч з Михайлом Грушевським; [III.] По­літичний рух серед студентства в Празі в 1920 р.; [IV.] Перелім в Україні; [V.] Виїзд Винниченка до Харкова; [VI.] Гру­шев­ський гостро крити­ку­вав тактику Винниченка; [VII.] Пог­ляд Гру­шев­ського на виїзд Винниченка до Москви і Харкова 1920 року; [VIII.] Москва у переговорах рахується не із слушною думкою, а тільки зі си­лою; [IX.] Гру­шев­ський розглядає справу повороту Винниченка з Харкова; [X.] Дискусія над проблемами виїзду до Харкова і повороту звідтіля; [XI.] Лис­то­­падове свято в Празі в 1920 році; [XII.] Старші діячі проти Гру­шев­ського; [XIII.] Гру­шев­ський про українські хори, військо, партії і отаманів; [XIV.] Доля еміґранта, як науковця і полі­тич­ного діяча; [XV.] Несподівана чутка про плян Гру­шев­ського повертатися до Киє­ва; [XVI.] Важлива місія переконати Гру­шев­ського залишити плян повер­нення; [XVII.] Нелеґальний перехід кордону; [XVIII.] Плян переходу кордону коло Братіслави; [XIX.] Стратегія нелеґального переходу; [XX.] Вдалий неле­ґаль­ний перехід через чесько-австрійський кордон; [XXI.] Мій приїзд до Гру­шев­ського; [XXII.] Гру­шев­ський заявляє, що він майже вже рішений їхати до Києва; [XXIII.] Дискусія над питанням: повертатись, чи ні? [XXIV.] Останній козир Грушевського щодо потреби повороту до Києва; [XXV.] Гру­шев­ський про свої передбачення революції в 1917 році; [XXVI.] Сус­пільний розвиток і роля провідної особи в ньому; [XXVII.] Війна і революція, як останній арґу­мент Гру­шев­ського; [XXVIII.] Гру­шев­ський захитується в заду­мі повертатися до Києва; [XXIX.] Гру­шев­ський таки вирішив не повертатися до Києва, а переїхати з Бадену до Праги; [XXX.] Мій звіт і підготова до прибуття Гру­шев­ського у Прагу; [XXXI.] Грім з ясного неба; [XXXII.] Заходи вплинути на Гру­шев­ського сильнішою пресією. — С. 109–147;

Ста­хів М. Де­я­кі до­ку­мен­ти про ді­яль­ність Гру­шев­сько­го на еміг­ра­ції: I. Гру­шев­ський про “нову на­ціо­нальну полі­ти­­ку” Москви; II. Великодня відозва Михай­ла Гру­шевського в 1923 році до укра­­їн­ців ЗДА і Канади; III. “Братам в Америці”; IV. Лист Гру­шев­ського до укра­їн­ців у ЗДА безпосередньо перед своїм поворотом до Києва в 1924 р.; V. М. Гру­шевський називає совєтську владу окупацією; VI. До­ку­­мен­таль­ні дані, що Гру­шевський в 1917–1918 не був членом УПСР; VII. По­лі­тич­на по­зиція Грушев­сько­го в часі Директорії УНР; VIII. Активна праця Гру­шев­­сько­го на користь виз­нан­ня УНР Західньою Европою; IX. Успішна акція Грушев­сько­го на ґрун­ті Дру­гого соціялістичного інтернаціоналу; X. Грушев­ський пояс­нює своє по­­вер­­нен­ня до Києва в 1924 р.; XI. Публічна атака пре­м’є­ра Укр.ССР на Грушев­сько­го; XII. Панас Любченко продовжує партійну кампа­нію проти Михайла Гру­шев­­ського. — С. 148–174;

Ста­хів М. Де­я­кі ма­те­рі­я­ли про боль­ше­виць­кий нас­­туп на Гру­шев­сько­го: I. Большевицьке ос­кар­ження про­ти Грушев­сько­го на ґрунті ВУАН; II. Академіки ухвалюють ре­зо­люцію з оскар­жен­ням Гру­шев­­ського; III. Совєтизова­на Академія виклинає Гру­шевського і йо­го істо­рич­ну школу; IV. Академія УССР про М. Грушев­ського в шкільних книж­ках; V. Ус­тій­нення вигадок як фактів; VI. Ви­­­мушені свідчення ув’язнених гро­ма­дян про УВО і її програму у культурній ділян­ці; VII. Російська ко­муніс­тич­на пар­тія большевиків і її агенти в Україні протів істо­­рич­­­ної школи М. Гру­шев­сько­го; VIII. Публічний комуністичний удар на Грушев­сько­го; IX. Нака­за­на стара цар­ська теорія про єдність “малоросів” і “великоросів”; X. Вплив Гру­шев­­сько­го на економістів; XI. Концепція історії України Грушевсько­го в світлі со­вєт­ської концепції в Академії УССР; XII. Етноґенеза українського на­ро­ду; XIII. Оцін­ка історії визвольної війни геть­мана Богдана Хмельницького в на­світ­ленні со­вєт­ської академічної критики; XIV. Ми­хай­ло Гру­шев­ський у дзер­ка­лі со­вєт­ської енциклопедії; XV. Харак­те­ристика Грушевського від 1960-их ро­ків; XVI. Ака­де­мічний совєтський істо­рик про зміст спогадів Матвія Ста­хо­ва і совєт­ське про­­­мовчування; XVII. Лі­те­ра­тура перед наукою; XVIII. Чого не мо­же прости­ти ре­жим Грушевському як історикові?; XIX. Грушевський як ворог робітництва і се­лянства; XX. На­пад на науку Грушевського про безбур­жуаз­ність україн­сько­го на­роду. — С. 175–220;

Ста­хів М. Ма­те­рі­я­ли про сві­тог­ляд Гру­шев­сько­го: I. Роз­ви­ток по­лі­тично-суспільних поглядів М. Грушевського під впливом В. Ан­­­то­новича і М. Дра­гоманова; II. М. Грушевський 30 років пізніше згадує про цю публі­ка­цію; III. М. Грушевський і заснування Академії Наук у Києві; дві ака­демічні установи до 1924 р.; IV. Заходи перетворити Українське Нау­кове Това­риство в Києві на офіцій­ну академію; V. Початок праці Україн­ської Ака­де­мії Наук у Києві; VI. Грушев­ський про організацію Української Академії Наук у Києві; VII. Оцінка історіо­гра­фіч­­ного досягнення Михайла Грушевсько­­­го його най­ви­значнішим учнем Степа­ном То­машівським; VIII. Що таке “істо­­рик-дер­жав­ник”? — С. 221–236.

_________________________

Перегляд і завантаження тому: http://chtyvo.org.ua/authors/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_194_Mykhailo_Hrushevskyi_U_110-ti_rokovyny_narodzhennia_1866-1976_Statti_spohady_dokumenty_i_komentari/