Записки товариства імені Шевченка. — Т. CХCIV: Секція Історії України. [Михайло Грушевський. У 110-ті роковини народження, 1876–1976. Статті, спогади, документи і коментарі / [Редактори]: Матвій Стахів, директор; Микола Чировський, науковий секретар. Зладив до друку Матвій Стахів. Мовний ред. Леонід Полтава]. — Нью Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1978. — 236 с.
_________________________
Зміст:
[Наукові статті]
Андрусяк М. Михайло Грушевський як історик – народник і державник. — С. 7–20;
Романенчук Б. Михайло Грушевський як письменник, літературний критик та історик літератури. — С. 21–41;
Ковалів П. Михайло Грушевський у боротьбі за українську мову. — С. 42–55;
Модрич-Верган В. Михайло Грушевський як публіцист: [1.] Проф[есор] М. Грушевський – організатор преси і видавництв; [2.] Публіцистика проф[есора] Михайла Грушевського; [3.] Тематика публіцистичних статтей проф[есора] М. Грушевського; [4.] Заява М. Грушевського про кінець московської орієнтації; [5.] Заповітна програма М. Грушевського, як голови держави. — С. 56–98;
Чировський М. Михайло Грушевський як дослідник українського господарства. — С. 99–108;
Стахів М. Чому М. Грушевський повернувся в 1924 році до Києва? Жмут фактів і уривок із спогадів: [I.] Поет Олесь про поворот Грушевського; [II.] Перша зустріч з Михайлом Грушевським; [III.] Політичний рух серед студентства в Празі в 1920 р.; [IV.] Перелім в Україні; [V.] Виїзд Винниченка до Харкова; [VI.] Грушевський гостро критикував тактику Винниченка; [VII.] Погляд Грушевського на виїзд Винниченка до Москви і Харкова 1920 року; [VIII.] Москва у переговорах рахується не із слушною думкою, а тільки зі силою; [IX.] Грушевський розглядає справу повороту Винниченка з Харкова; [X.] Дискусія над проблемами виїзду до Харкова і повороту звідтіля; [XI.] Листопадове свято в Празі в 1920 році; [XII.] Старші діячі проти Грушевського; [XIII.] Грушевський про українські хори, військо, партії і отаманів; [XIV.] Доля еміґранта, як науковця і політичного діяча; [XV.] Несподівана чутка про плян Грушевського повертатися до Києва; [XVI.] Важлива місія переконати Грушевського залишити плян повернення; [XVII.] Нелеґальний перехід кордону; [XVIII.] Плян переходу кордону коло Братіслави; [XIX.] Стратегія нелеґального переходу; [XX.] Вдалий нелеґальний перехід через чесько-австрійський кордон; [XXI.] Мій приїзд до Грушевського; [XXII.] Грушевський заявляє, що він майже вже рішений їхати до Києва; [XXIII.] Дискусія над питанням: повертатись, чи ні? [XXIV.] Останній козир Грушевського щодо потреби повороту до Києва; [XXV.] Грушевський про свої передбачення революції в 1917 році; [XXVI.] Суспільний розвиток і роля провідної особи в ньому; [XXVII.] Війна і революція, як останній арґумент Грушевського; [XXVIII.] Грушевський захитується в задумі повертатися до Києва; [XXIX.] Грушевський таки вирішив не повертатися до Києва, а переїхати з Бадену до Праги; [XXX.] Мій звіт і підготова до прибуття Грушевського у Прагу; [XXXI.] Грім з ясного неба; [XXXII.] Заходи вплинути на Грушевського сильнішою пресією. — С. 109–147;
Стахів М. Деякі документи про діяльність Грушевського на еміграції: I. Грушевський про “нову національну політику” Москви; II. Великодня відозва Михайла Грушевського в 1923 році до українців ЗДА і Канади; III. “Братам в Америці”; IV. Лист Грушевського до українців у ЗДА безпосередньо перед своїм поворотом до Києва в 1924 р.; V. М. Грушевський називає совєтську владу окупацією; VI. Документальні дані, що Грушевський в 1917–1918 не був членом УПСР; VII. Політична позиція Грушевського в часі Директорії УНР; VIII. Активна праця Грушевського на користь визнання УНР Західньою Европою; IX. Успішна акція Грушевського на ґрунті Другого соціялістичного інтернаціоналу; X. Грушевський пояснює своє повернення до Києва в 1924 р.; XI. Публічна атака прем’єра Укр.ССР на Грушевського; XII. Панас Любченко продовжує партійну кампанію проти Михайла Грушевського. — С. 148–174;
Стахів М. Деякі матеріяли про большевицький наступ на Грушевського: I. Большевицьке оскарження проти Грушевського на ґрунті ВУАН; II. Академіки ухвалюють резолюцію з оскарженням Грушевського; III. Совєтизована Академія виклинає Грушевського і його історичну школу; IV. Академія УССР про М. Грушевського в шкільних книжках; V. Устійнення вигадок як фактів; VI. Вимушені свідчення ув’язнених громадян про УВО і її програму у культурній ділянці; VII. Російська комуністична партія большевиків і її агенти в Україні протів історичної школи М. Грушевського; VIII. Публічний комуністичний удар на Грушевського; IX. Наказана стара царська теорія про єдність “малоросів” і “великоросів”; X. Вплив Грушевського на економістів; XI. Концепція історії України Грушевського в світлі совєтської концепції в Академії УССР; XII. Етноґенеза українського народу; XIII. Оцінка історії визвольної війни гетьмана Богдана Хмельницького в насвітленні совєтської академічної критики; XIV. Михайло Грушевський у дзеркалі совєтської енциклопедії; XV. Характеристика Грушевського від 1960-их років; XVI. Академічний совєтський історик про зміст спогадів Матвія Стахова і совєтське промовчування; XVII. Література перед наукою; XVIII. Чого не може простити режим Грушевському як історикові?; XIX. Грушевський як ворог робітництва і селянства; XX. Напад на науку Грушевського про безбуржуазність українського народу. — С. 175–220;
Стахів М. Матеріяли про світогляд Грушевського: I. Розвиток політично-суспільних поглядів М. Грушевського під впливом В. Антоновича і М. Драгоманова; II. М. Грушевський 30 років пізніше згадує про цю публікацію; III. М. Грушевський і заснування Академії Наук у Києві; дві академічні установи до 1924 р.; IV. Заходи перетворити Українське Наукове Товариство в Києві на офіційну академію; V. Початок праці Української Академії Наук у Києві; VI. Грушевський про організацію Української Академії Наук у Києві; VII. Оцінка історіографічного досягнення Михайла Грушевського його найвизначнішим учнем Степаном Томашівським; VIII. Що таке “історик-державник”? — С. 221–236.
_________________________
Перегляд і завантаження тому: http://chtyvo.org.ua/authors/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_194_Mykhailo_Hrushevskyi_U_110-ti_rokovyny_narodzhennia_1866-1976_Statti_spohady_dokumenty_i_komentari/