Том 169 (CLХIX). 1962 р. Праці Філологічної та Історично-філософічної секції.

Записки товариства імені Шевченка. — Т. CLХIX: Праці Філологічної та Історично-філософічної секції. [Збір­­ник на по­ша­ну Зе­но­на Ку­зе­лі / За ред. Во­ло­ди­ми­ра Яне­ва]. — Па­риж; Нью-Йорк; Мюн­хен; То­рон­то; Сід­­ней, 1962. — VII + 584 с., іл., карти.

_________________________

Зміст: 

[Вступ]

[б. п.]. Суп­ро­від­не сло­во. — С. V–VII.

Зе­нон Ку­зе­ля – гро­ма­дя­нин, вче­ний та лю­ди­на. Бі­ог­ра­фіч­ні ма­те­рі­а­ли й біб­лі­о­г­ра­фія пи­сань

[Янів В.]. Жит­тьо­вий шлях Зе­но­на Ку­зе­лі. — С. 3–14 + 3 іл.;

Чер­нець­кий А. Зе­нон Ку­зе­ля і “Мо­ло­да Ук­ра­ї­на”. — С. 15–21 + 1 іл.;

Ви­та­но­вич І. Чу­жин­ці-при­я­те­лі Ук­ра­ї­ни на шля­ху на­у­ко­вої й гро­мад­ської пра­ці Зе­но­на Ку­зе­лі. — С. 22–33;

Мар­кусь В. Сту­ден­тські ро­ки ве­ли­ко­го Дру­га й Опі­ку­на сту­­ден­тства. — С. 34–36;

Ку­зе­ле­ва О. З чер­ні­вець­ких і ві­ден­ських спо­ми­нів. — С. 37–43 + 1 іл.;

Смаль-Стоць­кий Р. Спо­га­ди про Зе­но­на Ку­зе­лю. — С. 44–51 + 1 іл.;

Мір­чук І. Зе­нон Ку­зе­ля в Бер­лі­ні. — С. 52–62 + 2 іл.;

Куль­чиць­кий О. Зе­нон Ку­зе­ля як ор­га­ні­за­тор і го­ло­ва ко­мі­сії допо­мо­ги ук­ра­їн­сько­му сту­ден­тству. — С. 63–68 + 2 іл.;

Ко­лес­са Ф. Ог­ляд праць проф[есора] д[окто]ра Зе­но­на Ку­зе­лі з об­ся­гу ет­­­ног­ра­фії й ет­но­ло­гії. До­по­відь, про­чи­та­на на спіль­но­му за­сі­дан­ні сек­цій НТШ, прис­вя­че­но­му від­зна­чен­ню трид­ця­т­літ­тя на­у­ко­вої ді­яль­нос­ти проф[есора] Ку­зе­лі. — С. 69–76;

Пе­лен­ський Є. Ю. Зе­нон Ку­зе­ля – ет­ног­раф. — С. 77–83; Руд­ниць­кий Я. Зе­нон Ку­зе­ля як лек­си­ког­раф. — С. 84–88;

До­ро­шен­ко В. Проф[есор] д[ок­то]р Зе­нон Ку­зе­ля як біб­лі­о­граф. — С. 89–93 + 1 іл.;

Яц­ків І., о. Пам’яті справ­жньої лю­ди­ни. — С. 94–99 + 1 іл.;

Ле­ве­нець М., о. Над­гроб­не сло­во у дні по­хо­ронів. — С. 100–103 + 1 іл.;

Янів В. Біб­лі­о­гра­­­фія на­у­ко­вих пи­сань Зе­но­на Ку­зе­лі. — С. 104–114.

Пра­ці Фі­ло­ло­гіч­ної сек­ції

А. Ет­ног­ра­фія:

Ку­зе­ля З. Іван Фран­ко як ет­ног­раф. — С. 117–121;

Одар­чен­ко П. Ле­ся Ук­ра­їн­ка і ук­ра­їн­ська на­род­на твор­чість: Вступ; 1. Укра­їн­ський фолк­льор в житті Лесі Українки; 2. Ле­ся Ук­ра­їн­ка як фолкльористка. — С. 122–134;

Руд­ниць­кий Я. До пи­тан­ня сис­те­ма­ти­ки ук­ра­їн­сько-ка­над­сько­го фол­к­льо­ру. — С. 135–139;

Гор­бач А. Г. Особ­ли­вос­ті епіч­но­го сти­лю ук­ра­їн­ських народ­них дум. — С. 140–149;

Зва­рич П. До пи­тан­ня роз­вит­ку й пос­ту­пу в ма­теріяль­ній куль­ту­рі ук­ра­їн­ських по­се­лен­ців у Ка­на­ді. — С. 150–155 + 8 іл.;

Бе­рест О. Лі­ку­валь­ні за­со­би в ук­ра­їн­ській на­род­ній ме­ди­ци­ні: I. Вступні заува­жен­ня; II. Народні лі­­ку­валь­ні за­со­би найчастіших недуг в Укра­їні; III. Психо­ло­гіч­на аналіза по­ши­рен­ня лі­ку­валь­них за­со­бів на­род­ної ме­­ди­ци­ни. — С. 156–163;

Ки­­лим­ник С. Об­ли­ва­ний по­не­ді­лок. — С. 164–169;

Онаць­кий Є. Культ і сим­во­лі­ка сон­ця у ві­ру­ван­нях ук­ра­їн­сько­го на­ро­ду. — С. 170–176;

Си­до­рук І. По­лісь­ке ве­сіл­ля се­ла Лю­бязь (“Льбєзь”) над При­пят­тю. — С. 177–195;

Лев В. Ко­ля­ди й ко­ляд­ки в се­лі Ста­рий Яжів, Яво­рів­сько­го по­ві­ту. [Додаток]: Тексти дея­ких коляд і колядок. — С. 196–207;

Ку­зе­ля З. По­бут ук­ра­їн­сько­го се­ла й змі­ни в по­бу­ті за ос­тан­ніх 25 літ, 1917–1942. Прог­ра­ма для зби­ран­ня ві­до­мос­тей про ро­дин­ні зви­чаї й об­ря­ди: А. Загальні відомості; Б. Родини; В. Діти; Г. Від статевої зрілости до весілля; Ґ. Весілля; Д. Хвороби; Е. Похорони. — С. 208–216.

Б. Мо­воз­нав­ство:

Ку­зе­ля З. Іс­то­рич­ний роз­ви­ток і су­час­ний стан ук­ра­їн­сько­­го слов­ниц­тва: [1.] Про значення словників і їх ролю в культурному жит­ті; [2.] Слов­ники старої й церковно-слов’янської книжної мови до Кот­ля­­рев­­сько­го; [3.] Словники кінця XVII-ого до початку XIX-го сторіччя; [4.] Під­го­­тов­чі Слов­ни­ко­ві Матеріяли; [5.] Словарі – попередники словника Грін­чен­ка; [6.] Словник Бо­ри­са Грінченка; [7.] Визвольна боротьба й часи неза­леж­нос­ти; [8.] Повоєнні часи; [9.] Праця на еміґрації. — С. 217–235;

Ко­ва­лів П. До проб­ле­ми фор­му­ван­ня ук­ра­їн­ської мо­ви та ін­ших схід­ньос­лов’ян­ських мов. — С. 236–243;

Kos­chmieder E. Die al­trus­sischen Kir­chen­ge­sän­ge als spra­chwissen­schaft­liches Ma­­teri­al. — С. 244–251 + ноти: С. 248;

Ше­ве­льов Ю. Чер­ні­гів­щи­на в фор­му­ван­ні но­вої ук­ра­їн­ської лі­те­ра­тур­ної мо­ви. До постави питання. — С. 252–264;

Гор­бач О. Лі­те­ра­тур­на мо­ва бач­ван­сько-срім­ських ук­ра­їн­ців (“ру­си­нів”). — С. 265–282;

Ки­сі­лев­ський К. Мов­ні особ­ли­вос­ті над­дніс­трян­сько­го гніз­­да: I. Вступні зауваження; II. Межі над­дні­с­трян­сько­го говору; III. Ізоглоси над­­дніс­трян­сько­го говору; IV. Висновки. — С. 283–297 + 1 кар­та.

3. Пра­ці Іс­то­рич­но-фі­ло­со­фіч­ної сек­ції:

Ан­то­но­вич М. Ук­ра­їн­ські спі­­­ва­ки на Мос­ков­щи­ні в 17 ст. — С. 301–315;

Бор­щак І. Пи­лип Ор­лик – лю­ди­на. — С. 316–326;

Га­лай­чук Б. Цар­ські ком­пе­тен­ції на ос­но­ві Пе­ре­яс­лав­­сько­го до­го­во­­ру. — С. 327–335;

Дом­бров­ський О. Вплив ран­ньої грець­кої ду­хо­вос­ти на роз­ви­ток по­нят­тя ан­тич­ної Ук­ра­ї­ни. — С. 336–344;

Кох Г. Про пе­ре­кла­ди і пе­рек­ла­да­ча. За­міт­ки до мо­їх пе­рек­ла­дів ук­ра­їн­ської лі­ри­ки з 1955 ро­ку: [Вступ]; [1.] Мотиви підбору поезій; [2.] Різниця підходу; [3.] Наукове опрацювання мате­ріялу. Шевченко. “Бюджет” життя; [4.] Перевага епічно-фолкльористичних еле­ментів над метафізичними у перекладачів та коментаторів Шевченка; [5.] Про­блема зрозуміння Шевченка для чужої людини; [6.] Брак “середнього мірила”; [7.] Катарзис – очищення; [8.] Слов’янський панкосмізм; [9.] Відзеркалення пос­ту­пового росту української національної свідомости в українській ліриці; [10.] Дотеперішні переклади; [11.] Речеві труднощі перекладу; [12.] Технічні труд­нощі; [13.] Вибір творів і джерел. — С. 345–357;

Круп­ниць­кий Б. З Ма­зе­пи­ної проб­ле­ма­ти­ки. Про па­дін­ня Ба­ту­ри­на. — С. 358–363;

Куль­чиць­кий О. Проб­­ле­ма­ти­ка “опе­ра­тив­ної схе­ми” у вив­чен­ні ук­ра­їн­ської еміґра­ції: [1.] Понят­тя “опе­ра­тив­ної схе­ми”; [2.] Про­­бле­ма­ти­ка поняття “опе­ра­­тив­ної схе­ми”; [3.] Кри­тичні зауваження до “опе­ра­тив­­ної схе­ми” Ґурвіча та про­бле­ми її пристосування до соціяльної дій­снос­ти ук­ра­­їн­ської емі­ґра­ції; [4.] Загальна про­блематика со­ціяль­ного явища емі­ґрації; [5.] Спе­­­цифічна проблематика соціяль­ної ук­ра­їн­ської еміґра­ції у Франції в “опе­ра­тив­них рам­ках” пропонованої схеми; [6.] Проб­ле­ма­ти­ка мето­ди вив­чен­ня емі­ґра­ційної со­ціяль­ної дійсности. — С. 364–384;

Мар­кусь В. Ни­щен­ня гре­ко-ка­­то­лиць­кої цер­­кви в Му­ка­чів­ській єпар­хії в 1945–1950 рр.: [Вступ]; [1.] Ре­лігійний стан на Закарпатті до совєтської окупації; [2.] Ситуація Му­ка­чів­ської єпар­хії під час совєтської окупації; [3.] Православна Цер­­­ква і новий ре­жим; [4.] Засоби і форми боротьби проти греко-католиків; [5.] Дру­­­гий етап нас­ту­пу проти Гре­ко-ка­то­лиць­кої Цер­кви; [6.] Підготовка і проведен­ня цер­ков­ного “возз’єд­нан­ня”. — С. 385–405;

Мит­ро­вич К. Пи­тан­ня й по­нят­тя бут­­тя у Кар­ла Яс­пер­са: [Вступ]; [1.] Питання про буття; [2.] Поняття буття; [3.] Бут­тя й ні­що; [4.] Іс­то­ти й трансцендентне буття; [5.] Трансцендентне буття й шифри; [6.] Де­­­кілька кри­тич­них зауважень. — С. 406–415;

Міл­лер М. Сло­в’ян­­ське міс­то Бі­ла Ве­жа над До­ном. — С. 416–426;

Ог­лоб­лин О. Ево­лю­ція ста­ро­го ук­ра­їн­сько­го руд­ниц­тва в світ­лі то­по­ні­мі­ки. — С. 427–435;

Пас­тер­нак Я. Ет­но­ге­не­за слов’ян у но­вій ар­хе­о­ло­гіч­ній лі­те­ра­ту­рі. — С. 436–448;

По­лон­ська-Ва­си­лен­ко Н. “Со­­ро­чин­ська Тра­ге­дія” та ук­ра­їн­ська “Ду­ма” Ко­ро­лен­ка. [Додаток]: Королен­ко. Чорна неділя у Сорочинцях, про Барабаша. — С. 449–456;

Се­ню­то­вич-Бе­реж­ний В. Пол­тав­ський пол­ков­ник – Фе­дір Жу­­чен­ко. — С. 457–464;

Чу­ба­тий М. Ки­їв­ська Русь в но­вих со­вєт­ських та поль­ських дос­лі­дах. — С. 465–478;

Шуль­гин О. По­теб­ня і на­ці­о­наль­не пи­тан­ня. — С. 479–489;

Якем­чук Рн. Ук­ра­ї­на як під­мет між­на­род­но­го пра­ва: [Вступ]; 1. Іс­­­торична пло­­­щи­на; 2. Кон­сти­­ту­цій­ний аспект; 3. Міжнародно-правна пло­­-щи­­­­на; 4. Ук­ра­­ї­на як під­­мет Між­на­род­но­го Пра­­ва; 5. Висновки. — С. 490–505;

Янів В. Ук­ра­їн­ська ду­хов­ість у по­е­тич­ній ві­зії Шев­чен­ка: I. Постав­­­лен­­ня проб­ле­ми й методо­ло­гічні прийоми; II. Соці­яль­ні прямування українця в світлі ана­лі­зи поетичної творчости Шев­чен­ка; III. Вис­нов­ки й спро­ба підсумо­­вую­­­­чої за­гальної схеми. — С. 506–537;

Ку­бі­йо­вич В. На­ці­о­наль­ний склад на­­­­се­лен­ня Ра­дян­ської Ук­ра­ї­ни в світ­лі со­­вєт­ських пе­ре­пи­сів з 17.12.1926 і 15.1.1959: Вступні зауважен­ня; [1.] Наці­о­наль­ний склад на­се­лен­ня Укра­їн­ської РСР в ціло­­му; [2.] Геогра­фічне розмі­щен­ня національностей і змін в їх­­ньому стані по­сі­дання; [3.] На­ці­о­наль­ний склад люд­ности за історично-гео­гра­фіч­ними края­ми. — С. 538–553 + 3 кар­ти + табл.

[До­дат­ок]

Бі­ог­ра­фіч­ні нот­ки ав­то­рів. — С. 554–576.

_________________________

Перегляд і завантаження тому:   http://chtyvo.org.ua/authors/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_169_Zbirnyk_na_poshanu_Zenona_Kuzeli/