Склад Біохемічної комісії

Голова комісії

Гончар Михайло Васильович

Народився 02.02.1952 в с. Стриганці Бережанського р-ну Тернопільської обл. Кандидат хімічних наук (1978), доцент (1984), доктор біологічних наук (2001), професор (2005). Закінчив із відзнакою хімічний факультет Московського державного ун-ту ім. М.В. Ломоносова (1974) та аспірантуру цього ж університету за спеціальністю "біоорганічна хімія, хімія природних і фізіологічно активних сполук" (1977). Кандидатська дисертація ("Пепсини коня") присвячена вивченню первинної структури та фізико-хімічних властивостей множинних форм пепсину (наук. керівник - проф. В.М. Степанов). Докторська дисертація ("Шляхи енергозабезпечення і детоксикації у метилотрофних дріжджів та їх скерована модифікація з метою створення нових ферментативних і біосенсорних аналітичних систем", спеціальність - біохімія) присвячена дослідженню метаболізму метанолу у метилотрофних дріжджів та використанню клітин і ферментів цих мікроорганізмів у біосенсорному та ферментативному аналізі (науковий консультант - проф. А. А. Сибірний). Заступник директора з наукової роботи Інституту біології клітини НАН України (2000-2007) та завідувач відділу регуляторних систем клітини (2001-2007) , а згодом – аналітичної біотехнології (з 2008 р.) цього ж Інституту.

Основний напрям наукових досліджень - біохімія та біотехнологія неконвенційних дріжджів. Започаткував новий напрямок в науковій роботі Інституту - аналітичну біотехнологію, розробив підходи використання метаболічної інженерії у конструюванні клітинних біосенсорів. Проводить також роботи з біохімії білків та ензимології новітніх та рекомбінантних ферментів аналітичного призначення

Автор понад 410 наукових та методичних праць, включаючи 9 патентів, 2 підручники та 180 статей (із них 80 - у провідних міжнародних журналах, наприклад, Biochim. Biophys. Acta, Anal. Biochem., Biosens. Bioelectron., Anal. Chim. Acta, Appl. Microbiol. Biotechnol., Biotechnol. Bioeng., Sensors and Materials, J. Chem. Technol. Biotechnol., Food Technol. Biotechnol., J. Basic Microbiol., FEMS Yeast Research, Talanta, Electrochem. Commun. та ін. Сумарний імпакт-фактор публікацій – понад 160 (за останні 5 років – близько 63). Сумарний індекс Хірша - 12. Співавтор розділів 3-х англомовних монографій. Науковий керівник (або відповідальний виконавець) багатьох вітчизняних наукових проектів та 13 міжнародних грантів. Має впроваджені біотехнологічні розробки - аналітичні набори для ферментативного визначення глюкози, етанолу та холестеролу (“ДІАГЛЮК”, “ДІАГЛЮК-2”, “АЛКОТЕСТ”, “ХРОМОХОЛЕСТЕРОЛ”) та готові до впровадження біоаналітичні продукти – набір “ЛАКТАТЕСТ” і біосенсорний аналізатор “Форматест”. Учасник багатьох міжнародних конференцій. Стажувався у кількох західноєвропейських університетах (Флоренція, Відень, Лідс, Оксфорд, Ліон, Барселона). Представник України в міжнародної Комісії по дослідженню дріжджів (з 1998 р.).

Протягом 32 років бере участь у науково-педагогічному процесі, зокрема, Львівського національного університету ім. Івана Франка - як доцент кафедри біохімії (1980-1985 рр.), а згодом як доцент (за сумісництвом) кафедри генетики та біотехнології (з 1987 р.), професор цієї ж кафедри (з 2002 по 2006 рр.) та професор Жешівського університету в Польщі (2008-2016 рр.). Керівник 7-х захищених кандидатських дисертацій.

Гончар М.В. є членом редколегій 2 наукових вітчизняних журналів.

Нагороджений грамотою Президії НАН України (2002 р.) та Грамотою (2009 р.) і Почесною (2011 р.) Грамотами Верховної Ради України.

http://ntsh.org/sites/default/files/gonchar_m.v.jpg

роб. тел. 261-21-44
mykhailo1952@gmail.com
 

Секретар комісії

Прокопів Тетяна Маркіянівна

Народилась  04.11.1975у м. Львові. Кандидат біологічних наук (2013 р.). Закінчила із відзнакою біологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (1997 р.) та аспірантуру цього ж університету за спеціальністю "мікробіологія" (2001 р.). Кандидатська дисертація ("Взаємозв’язки асиміляції заліза, оксидативного стресу та надсинтезу рибофлавіну у флавіногенних дріжджів Pichiaguilliermondii") присвячена вивченню взаємозв’язків між асиміляцією заліза, оксидативним стресом та надсинтезом рибофлавіну у флавіногенних дріжджів Pichiaguilliermondii

(наук. керівник - проф. Д.В. Федорович). Інженер (1999-2013 рр.), молодший науковий співробітник (2013-2015 рр.), науковий співробітниквідділу аналітичної біотехнології Інституту біології клітини НАН України (2015 р.).

Основні наукові інтереси охоплюють такі напрямки: мікробіологія дріжджів та аналітична біотехнологія, зокрема – дослідження біокомплексів хрому (ІІІ) – позаклітинних продуктів редукції хромату дріжджами; механізми детоксикації та методи виявлення токсичних сполук, біодеградація полімерних плівок за участю дріжджів і бактерій; використання нанотехнологій у біоаналітичних цілях.

Протягом 2013-2015 рр. - учасник міжнародного багатостороннього (Франція-Україна-Туніс-Марокко-Єгипет-Італія-Угорщина) гранту NATO в рамках програми „ScienceforPeace” - ”Cучасні електрохімічні наносенсори для виявлення токсичних іонів” (NUKR.SFP 9841730) (2012-2016 рр.)

З березня 2015 р. виконує обов’язки вченого секретаря спеціалізованої ради Д 35.246.01 Інституту біології клітини НАН України для захисту докторських та кандидатських дисертацій.

Автор понад 50 наукових праць, включаючи  статті у провідних міжнародних журналах, наприклад, Microbiology, CurrentMicrobiology , JournalofBasicMicrobiologyта ін.). Співавтор розділу англомовної монографії"Living Organisms and Bioanalytical Approaches for Detoxification and Monitoring of Toxic Compounds".

http://ntsh.org/sites/default/files/prokopiv_t.m
роб.тел. 261-21-44
tetyanaprokopiv@gmail.com

Про наукову, науково-організаційну і педагогічну діяльність дійсного члена НТШ, завідувача відділу регуляції проліферації клітин та апоптозу Інституту біології клітини НАН України, доктора біологічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України

СТОЙКИ Ростислава Стефановича

Стойка Ростислав Стефанович, народився 23 травня 1950 р. в селі Горяни Ужгородського району Закарпатської області. З 1956 р. проживає в місті Львові, де в 1967 р. закінчив зі срібною медаллю СШ №4, а в 1972 р. закінчив з відзнакою біологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка за спеціальністю “біохімія”. У 1975-1978 р. був у заочній аспірантурф при Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна АН України за цією ж спеціальністю. У 1979 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1993 р. – докторську в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна АН України за спеціальністю “біохімія”. У 1996 р. йому присуджено наукове звання професора за спеціальністю “біохімія”. З 1972 р. працював у Львівському відділенні Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна АН України на посадах інженера, молодшого, старшого, провідного наукового співробітника. З 1987 по 1995 рр. – заступник директора Відділення регуляторних систем клітини Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна АН України, а з 1995 по 2000 рр. – директор цього Відділення. З 1993 до теперішнього часу займає посаду завідувача відділу регуляції проліферації клітин та апоптозу спочатку цього Відділення, а з 2000 р. – Інституту біології клітини НАН України.

Лауреат премії імені О.В. Палладіна з біохімії АН України (1987 р.), лауреат премії імені Р.Є. Кавецького з експериментальної онкології НАН України (2007 р.), Соросівський професор з 1997 р., іноземний член Польської академії наук і мистецтв з 2002 р., член-кореспондент з біохімії НАН України (2006 р.). Дійсний член НТШ.

Стойка Р.С. – відомий фахівець у галузі біохімії, клітинної та молекулярної фізіології. Основний напрямок його наукових досліджень – вивчення молекулярних і клітинних механізмів регуляції проліферації та відмирання нормальних і пухлинних клітин тварин і людини. Одержані в його відділі результати дозволили з’ясувати молекулярні механізми ряду фізіологічних (видалення з організму відмираючих, старіючих і пошкоджених клітин) і патологічних процесів, таких як розвиток автоімунних процесів і злоякісного переродження внаслідок порушення процесів видалення з організму відмираючих клітин.

Стойка Р.С. є автором понад 600 наукових публікацій, у тому числі понад 300 журнальних статей, серед яких близько 100 статей опубліковано у престижних міжнародних виданнях із сумарним імпакт-фактором понад 200. Його індекс Гірша становить 17. Він є співавтором 5-ти монографій, розділів у 10-ти монографіях, у т.ч. у 7-ти монографіях міжнародних видавництв, відповідальний редактор 1-ї монографії, видав 3 методичні посібники, співавтор 15-ти патентів України на винаходи і корисні моделі, 2-х заявок на патенти США і PCT. Засновник міжнародних Парнасівських конференцій з проблем біохімії клітинних процесів і співголова оргкомітету 3-ох таких конференцій (Львів, 1996 і 2000 р.р., Гданськ (Польща), 1998 р.). Член Президії Українського біохімічного товариства.

Працював у відомих наукових центрах США, таких як Каліфорнійський університет Лос-Анджелеса (1994 р., кафедра нейроендокринології) і Дослідницький інститут при Медичному центрі Синайський Кедр (Лос-Анджелес, 1999-2000 рр., відділ ендокринології, метаболізму і діабету).

З 1989 р. Стойка Р.С. викладає на кафедрі біохімії Львівського національного університету ім. Івана Франка, зараз є професором кафедри біохімії. Під його керівництвом захищено 19 кандидатських дисертацій і 2 докторські дисертації.
роб. тел. 261-22-87
stoika.rostyslav@gmail.com

КРАСНЕВИЧ Андрій Ярославович кандидат біологічних наук , доцент кафедри біохімії та загальної хімії, дійсний член Наукового товариства ім.. Шевченка, науковець в галузі біохімії    

Народився Андрій Красневич 09 березня 1940 року у місті Добромилі Старосамбірського району Львівської області у вчительській родині. Середню освіту здобув у Добромильській СШ №1. У 1959 році поступив до Львівського зооветеринарного інституту. Закінчив його з відзнакою в 1964 році. Під час навчання в інституті почав займатися науковою роботою при кафедрі органічної і біологічної хімії під керівництвом проф.. Гжицького С.З. і доктора біол.. наук Головацького І.Д. Завершуючим етапом цієї праці була дипломна робота на присудження кваліфікації ветеринарного лікаря.

Після закінчення інституту в 1965 році однорічна служба у війську. На протязі 1966 року викладач спеціальних дисциплін у Судововишнянському зооветеринарному технікумі. Продовження наукової роботи стало можливим з вступом до аспірантури при кафедрі органічної і біологічної хімії впродовж 1967-1970 рр. у Львівському зооветеринарному інституті під керівництвом проф.. Головацького І.Д.

З 1970 року асистент кафедри біологічної, органічної і неорганічної хімії, а з 1980 року доцент кафедри.

У 1970 році захистив дисертацію на тему «Характеристика нуклеотидів, їх похідних і РНК серцевого м’яза корів» за спеціальністю «біологічна хімія», здобувши науковий ступінь кандидата біологічних наук. В дисертації приведені дослідження спрямовані на вивчення нуклеотидів і нуклеїнових кислот. Результати цієї роботи послужили основою для розроблення нового методу послідовного розділення і визначення нуклеотидів, нуклеозидів, пуринових і піримідинових основ. Зокрема встановлено, вміст окремих нуклеотидів-компонентів нуклеотидного фонду, простежено динаміку обміну ендогенних нуклеотидів в тканині серцевого м’яза. Вивчено відмінні шляхи перетворення ендогенних і екзогенних аденілових нуклеотидів і вплив різних факторів на їх обмін. З´ясовано, що за нуклеотидним складом сумарна РНК серцевого м’яза корів належить до ГЦ-типу і характеризується таким співвідношенням головних нуклеотидів (в мікромолярних процентах): АМФ-16,4; ГМФ-37,0; УМФ-20,1; ЦМФ-26,3. Ці дослідження доповнили існуючі дані з біохімії серцевого  м’яза і викликали зацікавлення науковців, в тому числі хірурга К. Бернара, який здійснив першу пересадку серця людини.

З 1975 року об´єктом досліджень обрано нікотинамідні коферменти. Вивчались співвідношення активності НАД- і НАДФ-залежних дегідрогеназ їх взаємодія в окисно-відновних реакціях. Досліджено особливості участі коферментних нуклеотидів в ряді дегідрогеназних реакцій і в трансгідрогенації. З’ясовано, що нікотинамідні коферменти мають неоднакову спорідненість до окремих ферментів. Доказано, що не існує абсолютної специфічності ферментів до коферментів. Виявлено наявність механізмів трансгідрогенізації без участі трансгідрогенази.

З 2000 року значну увагу приділено механізмам регуляції ферментних процесів і їх порушень при окремих захворюваннях. Ведеться пошук регуляторів (інгібіторів, активаторів) ферментних процесів з метою їх використання для лікування окремих захворювань.

Опублікував  понад 150 наукових і учбово-методичних праць,серед них:

Красневич А.Я. До методики розділення кислоторозчинних нуклеотидів на катіоніті Дауекс 50. Львівський зоотехнічно-ветеринарний інститут. Питання морфології, гістохімії, фізіології, біохімії і молекулярної біології сільськогосподарських тварин. Львів: 1969, с. 58-63.

Красневич А.Я., Выгнан Д.С. Содержание и некоторые особенности превращения нуклеотидов и их производных в сердечной мышце. Второй всесоюзный биохимический съезд. Тезисы секционных сообщений. 12 секция. Химия и обмен углеводов. Ташкент, 1969 с. 45.

И.Д. Головацкий и А.Я. Красневич. Нуклеотидный фонд и некоторые стороны обмена эндогенных нуклеотидов в сердечной мышце. «Биохимия» Т. 35, вып. 2, Москва, 1970 с. 296-302.

А.Я. Красневич, И.Д. Головацкий. Сравнительная активность НАДФ-зависимых дегидрогеназ и их конкурентность за кофермент. Пентозофосфатный путь превращения углеводов и его регуляция. Тезисы докладов 5-го Гродненского симпозиума 20-22 сентября 1978 г. Гродно, 1978 с. 66.

И.Д. Головацкий, А.Я. Красневич. О влиянии бикарбоната и некоторых анионов на восстановление и окисление NADP. Украинский биохимический журнал. том 52, №2 Киев, 1980 с. 245-247.

Вигнан Д.С., Красневич А.Я. Регуляція активності фосфофруктокінази фруктозо-2,6-бісфосфатом та іншими ефекторами у печінці корів. Науковий вісник ЛНАВМ ім.. С.З. Гжицького, 2003 с. 6.

Красневич А.Я., Вигнан Д.С., Макух Є.М., Верес Є.М. Естетичне виховання студентської молоді. ЛНУВМ та БТ ім. С.З.Гжицького Т. 12, №23 (45). ч.-3, 2010 с. 189-191

Нагороджений Почесною грамотою Міністерства агропромислового комплексу України і ювілейною медаллю 20 років відновлення наукового товариства ім.. Шевченка в Україні.