Ференц Ліст на рисунках Юліуша Коссака (До 165-ліття перебування Ф. Ліста у Львові)

Львів у всі віки вмів святкувати своїх гостей. Чи йшлося про державних мужів, чи особистих гостей, або купців, будівничих... Так відбувалось і в ХІХ ст., коли відвідували місто видатні співаки, актори, піяністи.

13 квітня 1847 р. одна з популярних газет Льво­ва повідомляла: „Так давно очікуваний і багатора­зово обіцюваний Ліст, якого гра на фортеп'яно має європейську славу, повертаючись з Росії через Броди, прибуде цього вечора до нашої столиці і, як ми чули, ще цього тижня ви­ступить з концертом".

Водночас з'явився коментар: „1847 р. Фе­ренц Ліст, угорський композитор, піяніст, диригент і публіцист, уже втретє виступав з концертами у різних містах Східної Европи". Шлях до Львова пролягав через має­ток Кароліни Віттгенштайн з дому Івановської, яка проживала у Воронівцях (тепер – Хмільницький р-н Він­ницької обл.). Спов­нений гарних вражень від перебування на Поділлі, які невдов­зі були передані у п'єсах для фортеп'яно „Українська балада" і „Думка" із циклу „Ко­лоски Воронівець" (1847-1848), він першого ж дня свого перебування на теренах Галичини лише до­повнив їх новими. 13 квітня , о 10 год. вечора, при відкритих дверях балкона свого номера у Росій­ському готелі Ліст слухав дві привітальні сере­нади членів Товариства співу й учнів Музичного товариства. Своє захоплення і вдячність висло­вив особисто, вийшовши на вулицю, потиснув при світлі ламп і смолоскипів кожному співакові руку.

Гучний прийом Ф. Ліста у Львові обумовлюва­ло тривале зацікавлення громадськости його життям і творчістю, яке засвідчують численні інші повідомлення у тогочасних львівських періодичних виданнях. Їх помітно підсилила поява рецензії, передрукованої з „Tygodnika Petersburskiego" у „Gazecie Warszawskiej".

Перший концерт Ф. Ліста у Львові відбувся 17 квітня у приміщен­ні Музичного товариства. За свідченням очевидців, його організація була вдалою: у центрі кімнати вста­новлено підвищення з двома фортеп'яно для Ф. Ліста; слухачі розташовувалися довкола; кожен міг чути музи­ку однаково добре. Гра віртуоза відразу ви­кликала у присутніх надзвичайне захоплення: „Він у тих сильних, довгих, із швидкістю блискавки мигаючих своїх пальцях, здається, тримає цілу масу тональностей [...], яких є цілковитим волода­рем і які час від часу випускає з усією силою грому, страхітливої бу­рі, а часом і прекрасної гармонії". У його геніяльному виконанні про­звучали твори Людвіга Ван Бетговена і Фридерика Шопена, а на закінчення – угорські мелодії.

Далі оголошено таке повідомлення: 20 квітня у залі товариства Ф. Ліст дав другий концерт. До програми входили музичні твори Вільгельма Теля, Франца Петера Шуберта. На прохання публіки додатково прозвучали мазурки і полонез Ф. Шопена.

27 квітня на честь Ференца Ліста у Національ­ному закладі ім. Оссолінських його директор Антін Клодзинський, як писала преса, організував спе­ціяльний вечір. Запросивши представників влас­тей, літераторів і митців, він змінив й саму форму прийому: всі урочистості відбулися у великій залі. Головний гість прибув досить пізно: о 10 годині, що пояснювалося прогулянкою Високим замком. Ведучи тривалі розмови з прибулими на вечір, неодноразово проявляв ерудицію у різних сферах. Бесіду було перервано прочитанням присвяченого Ф. Лістові вірша польською мовою, а також його перекладу французькою. Опісля Ф. Ліст знову сів за фортеп'яно. Багато імпровізував, а наприкінці зіграв марш.

Після того, як Ф. Ліст покинув залу, товари­ство продовжувало розважатися ще кілька годин. В. Поль читав свої ще неопубліковані твори. А. Замойський декламу­вав інший, досі невідомий вірш В. Поля та філософсь­ку поезію Яна-Непомуцена Камінського. Тільки о 2-й год. ночі останні десять осіб покинули заклад.

Третій і останній кон­церт Ф. Ліста у приміщен­ні Музичного товариства відбувся вранці 28 квітня. На ньому прозвучало сім композицій, у тому числі Джоаккіно Антоніо Россіні, Карла Марії фон Вебера і Франца Петера Шуберта. Раз, а саме 2 травня, виступав Ф. Ліст у Теа­трі Скарбека. Фортеп'яно встановили на помості, який закривав оркестрову яму. Під час концер­ту вибране товариство Львова зайняло крісла на сцені. Успіх був величезний – як для міста, так і для бідних, для яких призначалися кошти від концерту.

Виступи Ф. Ліста в Музичному товаристві, в Оссолінеумі і в Театрі Скарбека – це був суціль­ний тріюмф великого віртуоза. Такого виконавця Львів ще не чув, що підтверджено численними відгуками у тогочасній пресі. Зокрема, у журналі „Dziennik mód paryskich" розлогу критичну стат­тю з нагоди концертної програми Ф. Ліста опуб­лікував Юзеф Дзержковський. У наступному номері цього журналу вийшло таке ж насичене емоціями повідомлення дописувача цього видання у рубриці „Kronika muzyczna".

Не менш показовим щодо визнання музики Ф. Ліста львівською громадськістю був тоді обід у саду готелю „Жорж" на його честь. Столи накрили на алеї під фруктовими деревами. О 16-й год. зі­бралося товариство із 40 осіб. Це були літератори і художники, з-поміж яких перший тост на честь Ліста виголосив А. Замойський.

Потім виголошувалися тости на честь літера­тури і літераторів, поезії і поетів, мистецтва і ху­дожників. Їх виголошували дуже часто...

Концерти Ф. Ліста у Львові були справжнім святом для міста. Після кожного виступу збиралася громадськість, жваво обговорювала почуте і побачене, оцінюючи насамперед віртуозну гру піяніста. Вшановували Ф. Ліста тостами багатьма мо­вами на обідах та вечерях, присвячених маестрові, виголошуваною поезією і незвичним способом – малювали його портрет.

На кожному такому святі присутніми були мо­лоді львівські художники Юліуш Коссак і Олександр Рачинський. На цих зібраннях було вирішено подарувати Ф. Лісту літе­ратурно-мистецький аль­бом на пам'ять про його перебування у Львові, до якого мали ввійти твори всіх львівських літерато­рів, художників і музикантів. Збір матеріялу і його впорядкуванн доручили В. Полю. Проте цей задум не вдався через недугу В. Поля.

Такі заходи практикувалися для Ф. Ліста не лише у Львові, що підтверджено у творі Л. Борковського „Koncerta Liszta", опублікованому на сторінках журналу „Dziennik mód paryskich".

1911 р. до 100-річного ювілею Ф. Ліста у бага­то ілюстрованому львівському журналі „Sztuka" була опублікована стаття „Franciszek Liszt. 1811-1911". Її автор під криптонімом „T. R." коротко описав події 1847 р., які відбувалися у Львові у зв'язку із приїздом композитора і музиканта. Статтю він доповнив репродукцією графічного портрета Ф. Ліста, який виконав з натури у 1847 р. Юліуш Коссак (тепер зберігається у Львівській національній галереї мистецтв). Окрім того, поміс­тив коротке пояснення: „Подаємо чудовий невідо­мий портрет Ліста 1847 р., один із найкращих у багатій його европейській іконографії". Зазначив, що вартости твору додає і власноручний автограф композитора і музиканта.

Нашу увагу привернула примітка у стат­ті „Юліуш Коссак малював Ліста два чи більше разів". Вона спонукала насамперед до перегляду наукової літератури, праць польських та україн­ських мистецтвознавців, які упродовж багатьох десятиліть лише констатують, що художник ма­лював Ф. Ліста кілька разів.

Які ці портрети? Крім репродукованого у зга­даній статті, обстеження фондів Львівської націо­нальної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника дали можливість виявити ще два зображення Ф. Ліста, створені Ю. Коссаком. Один із них уже відомий в науковій літературі. Востаннє про нього писала Софія Король. Він невеликого розміру: 18,5х14,5 см. Виконаний олівцем. Портрет від­повідає характеру епохи з елементом романтичного забарвлення. Художник підкреслив харак­тер портретованого деталізованим відтворенням палкого погляду, високого чола, довгого волосся, що обрамлює видовжене худе обличчя. Експре­сивність натури піяніста підсилює форма зображення одягу, зокрема незастібнуті верхній і ниж­ній гудзики. Твір недатований. Але поза жодним сумнівом він виконаний саме у період перебування Ф. Ліста у Львові. Його порівняння із рисунком, який зберігається у Львівській національній га­лереї мистецтв, є підставою твердити, що обидва виконані одного і того ж дня . Портрет, який зберігається у фондах бібліотеки, більше нагадує ескіз. У ньому простежуються неточності, передусім у пропорціях фігури. Напевно, саме цей факт став вагомою причиною того, що художник залишив його невикінченим.

Певні неточності в рисунку портрета Ф. Ліста великою мірою пояснюються тим, що Ю. Коссак тоді був початківцем. 1842 р., маючи 18 років, він став лише слухачем першого курсу правничого відділу Львівського університету. Паралельно у 1842-1843 рр. відвідував лекції з рисунка худож­ника Яна Машковського. Саме завдяки йому по­черпнув основи академічної науки і зацікавився історичною тематикою, що згодом поглиблював самотужки у великих мистецьких центрах: Пе­тербурзі, Відні і Парижі.

Ю. Коссак створив ще одне зображення Ф. Ліста, яке входить до збірки графічних творів ЛННБ України імені В. Стефаника. Цей твір, як і попередній, невеликого розміру: 17,5х14,5 см, і на­мальований олівцем. Це дещо спрощений портрет, на повен зріст із карикатурними елементами, які митець у ранній період своєї творчости досить часто практикував. Він створив гротескний образ. На окрему увагу заслуговує характер рисунка. Художник лише кількома лініями окреслив по­стать: вона підтягнута і струнка. Голова високо піднята, а руки сховані у кишені короткого плаща. Більш детально й водночас тонко промальований профіль обличчя. Художник, однак, лаконічними засобами влучно розкрив характер портретованого, про кого неодноразово писали очевидці. Твір містить багато інформаційних написів. У верх­ній частині твору: „Francois Liszt". Внизу: „Pisał biografią Szopena", а також „rys. J. Kossak [1]847 – we Lwowie". На звороті рисунка напис: „Ide [... ] do Teatru". З огляду на те, що львівські періодичні видання точно інформували про події, пов'язані із Ф. Лістом, можемо з впевненістю стверджувати, що рисунок був виконаний наступного дня перебування Ф. Ліста у Львові – 2 травня.

Чи цим числом закінчується портретна гале­рея Ф. Ліста у виконанні Ю. Коссака? Можливо, ні. Потрібне докладне обстеження мистецьких фондів Варшави і Кракова, а може, й збірок інших міст Польщі та Европи.

На хвилі загального піднесення, яке викликав приїзд до Львова Ференца Ліста, і під впливом по­зитивних вражень, спричинених низкою його кон­цертів, даних в Музичному товаристві, в Оссолінеумі та в Театрі Скарбека, Юліуш Коссак виконав із відомих нам сьогодні творів три портрети компози­тора. Всі сповнені емоційного переосмислення мит­цем світу, які увиразнює манера рисунка.

Лариса КУПЧИНСЬКА