Від імени управи та Президії НТШ складаю щиру подяку жертводавцям, які відгукнулися на наш заклик надати допомогу для продовження наукової праці нашої найстарішої наукової установи – НТШ в Україні. У час, коли Україна була поділена між Росією та Австрією, з'являється задум створити НТШ як першу громадську інституцію, котра мала стати національною академією наук. Так було тоді у багатьох недержавних слов'янських країнах. Товариство постало 1873 р. у Львові як перша наукова україномовна інституція України і як перший зародок соборности України. Сприяли цьому українські діячі із Східної України – Олександр Кониський, Дмитро Пильчиков, Михайло Жученко, а особливо Єлизавета Скоропадська-Милорадович, до яких долучились 32 жертводавці із Галичини. Вони стали офіційними засновниками Товариства.
Появу НТШ з ентузіязмом сприйняла українська громадськість. У Товаристві для подальшого розгортання праці, передусім видавничої і навчання молоді було згромаджено понад 13 доброчинних фондів (фонди П. Пелехина, Т. Дембицького, Д. Мордовця, О. Кониського, А. Бончевського та ін.), на базі яких НТШ розгорнуло свою діяльність і зробило вагомий внесок у розвиток національної науки. Так тривало до 1914 р. Під час Першої світової війни більша частина названих фондів, на жаль, втрачена, решта – 1939 р., коли у Товариства відібрали все майно, а 14 січня 1940 р. його ліквідовано. Тоді, як відомо, частина його членів на чолі з головою Іваном Раковським опинилась за кордоном і 1947 р. відновила НТШ в Західній Европі; частина, яка залишилася в Україні, припинила діяльність у страху за життя, а іншу було знищено (зникли безвісти Роман Зубик, Карло Коберський, Кость Левицький, Володимир Старосольський і Кирило Студинський).
У 1989 р. відроджується НТШ у Львові завдяки активним заходам професорів вишів і АН УРСР Романа Кучера, Ярослава Підстригача, Євгена Гладишевського, Володимира Панасюка, Олега Романіва та інших, а також крайових товариств НТШ в Европі, США, Канаді та Австралії. Слід відзначити ініціятиву тодішнього голови та секретаря НТШ Америки (США) Ярослава Падоха і Леоніда Рудницького, голови НТШ Канади Богдана Стебельського, які допомогли в науково-організаційному аспекті відродження Товариства і створили для діяльности НТШ у Львові (1991- 1992) грошовий стабілізаційний фонд. Він понад 20 років слугував НТШ для наукової праці Товариства в Україні (з певними доповненнями) включно до 2010 р. За весь цей час НТШ, на жаль, не удостоїлось державної підтримки для своєї праці, незважаючи на всі звернення до уряду України різних каденцій, хоч Товариство було від початку і є досі установою, яка працює для національної науки. Державні чинники України не розуміють вагомої його праці і не підтримують НТШ (протягом 1990-2012 рр. Товариство провело десятки наукових конференцій, симпозіюмів, академій, видало бл. 800 книжок, численні періодичні видання). Чи не соромно, щоби наукова установа, котра успішно діяла впродовж багатьох років і діє сьогодні (на наступний рік НТШ святкує 140 років від заснування) у незалежній Україні, яка пережила різні режими, мала проблеми із фінансуванням. Чому таке мачушине трактування НТШ в Україні? Невідомо нікому...
Беручи це до уваги, ще раз щиро дякую від імени управи та Президії Товариства за Ваше розуміння ролі і значення Товариства і даровані гроші для продовження наукової праці матірного НТШ в Україні.
Список осіб-жертводавців доброчинних внесків для НТШ в Україні за 2012 р.: Борис Білинський – 1000 грн.; Петро Білоніжка – 1000 грн.; Тетяна Крушельницька – 500 грн.; Роман Кушнір – 1000 грн.; Олександра Матешук-Вацеба – 1000 грн.; Ігор Мриглод – 1000 грн.; Любов Петрух – 1000 грн.; Роман Пляцко – 1000 грн.; Зиновія Служинська – 500 грн.; Олександра Служинська – 500 грн.; Ігор Стасюк – 1000 грн.; Платон Третяк – 1000 грн.; Дмитро Федасюк – 1000 грн.
Всього на 20 вересня 2012 р. у касу НТШ надійшло 11 500 грн.
Дякую!
Олег КУПЧИНСЬКИЙ, голова НТШ в Україні