XXIII наукова березнева ("Шевченківська") сесія Наукового товариства ім. Шевченка в Україні (31 березня 2012 року)

Від часу відновлення НТШ в Україні 1989 р. уже вдвадцятьтретє відбувається Пленарне засі­дання Наукової сесії Товариства, яке традиційно присвячується березневим шевченківським дням. Це засідання є підсумком роботи всієї наукової сесії, яка почалася у секціях, комісіях, осеред­ках у різних містах України 27 лютого і тривала до 30 бе­резня 2012 р.

Традиційно щороку Пле­нарне засідання складаєть­ся з двох частин (відділів). У першій заслухано п'ять нау­кових доповідей:

Ярослав Гарасим. Псалми Тарасові: етноканонізація біб­лійного жанру; Андрій Михалейко. Епістолярна спадщина митрополита Йосипа Сліпого з часів ув'язнення і заслання. 1945–1969 (До 120-річчя від народження); Наталія Хобзей. Мовний світ Маркіяна Шашкевича; Олег Купчинський. Енциклопедія “Науко­ве товариство ім. Шевченка” – концепція побу­дови, стан підготовки та перспективи реалізації проєкту; Євстахій Крижанівський, Григорій Никифорчин. Газотранспортна галузь – важливий елемент енергетичної безпеки України.

У другій частині Пленарного засідання голова НТШ виступив з доповіддю про роботу секцій, ко­місій та осередків протягом ХХШ Наукової сесії НТШ та Пленарного засідання. Далі відбулося обговорення доповідей, зокрема головами і секретар ми комісій та осередків, прийнято під­сумкову ухвалу Наукової сесії.

До ХХІІІ Наукової сесії вийшов CCLXII том “Записок НТШ”, присвячений історії українського теа­тру (праці Театрознавчої комісії), 47-ме число “Вісника НТШ” і під­готовлено перший том Енциклопедії НТШ, правда, лише як конволют у комп'ютерному варіянті. Вийшла друком (окремо і спільно з іншими інституціями) низка книжок у серії “Українська наукова бібліотека”.

У ХХIII Науковій сесії поточ­ного року взяло участь 33 комісії у Львові (у складі секцій і окремо) та сім осередків НТШ, які працюють в обласних і деяких районних міс­тах усієї України. Кожна комісія і осередок представлені своєю науковою програмою. Під час сесії працювали такі комісії: Археогра­фічна, Археологічна, Біохемічна, Видавничо-по­ліграфічна, Географічна, Геологічна, Екологічна, Економічна, Етнографічна, Історична, Комісії архітектури та містобудування, бібліографії і книгознавства, всесвітньої літератури ім. М. Лукаша, екологічних технологій, інформатики і кібернетики, математики, матеріялознавства і механіки, Комісія образотворчого та ужитко­вого мистецтва разом з Інститутом колекціо­нерства українських мистецьких пам'яток при НТШ, Комісії проблем лісівництва, семіотики та соціяльно-культурних процесів, Інститутом колекціо­нерства українських мистецьких пам'яток при НТШ, Комісії проблем лісівництва, семіотики та соціяльно-культурних процесів, спеціяльних (допоміжних) історичних дисциплін, фізики, фі­зики Землі, фольклористики, Лікарська, Літера­турознавча, Мовознавча, Музикознавча, Правни­ча, Соціологічна, Театрознавча, Філософська та Хемічна комісії.

Крім комісій, у рамках ХХІІІ Наукової сесії НТШ працювали осередки: Івано-Франківський, Коломийський, Косівський, Рівненський, Сум­ський, Тернопільський та Черкаський.

Проведення засідань у комісіях та осеред­ках протягом місяця випливає, як відомо, з об'єктивних умов праці науковців Товариства. За один чи два-три дні (особливо у Львові) складно погодити графік засідань, тим більше для відві­дувачів. Багато комісій свої засідання проводять в НТШівській конференц-залі. Йдеться також про заанґажованість осіб у різних наукових установах і навчальних закладах.

Президія Пленарного засідання ХХІІІ Наукової сесії НТШ. Зліва направо: Андрій Михалейко, Наталія Хобзей, Роман Кушнір, Олег Купчинський, Ярослав Гарасим, Григорій Никифорчин. 31 березня 2012 р.

Спираючись на зміст програми ХХІІІ Наукової сесії, у роботі сесії взяло участь близько 770 осіб, виголошено 660 доповідей і повідомлень (з них в осередках – 339).

Доповідачі Пленарного засідання XXIII Наукової сесії НТШ

Що стосується загальної тематики доповідей і повідомлень ХХІІІ Наукової сесії, то вона охо­плює найрізноманітніші проблеми гуманітарних і природничо-математичних наук. Більша частина з них – актуальна і потрібна для національної науки.

Загалом різним комісіям притаманна неоднакова кількість засідань. Це залежить від заанґажованости доповідачів у дослідженні проблем, а також особистої ініціятиви членів НТШ. Бага­то комісій обмежилось порядком денним за один (таких більшість), інші – засідали два-три дні (наприклад, Комісія семіотики – голова А. Ка­рась, Лікарська комісія – голова З. Служинська). Деякі засідання проходили спільно в рамках двох комісій, чим реконструювали традиції секцій, а водночас засідали ще окремо (Комісії етнографії і фольклористики). Порядок денний конференцій налічує загалом до десяти доповідей і повідомлень. Екологічна комісія (голова П. Третяк) цього року запропонувала 17 доповідачів; Економічна комісія (голова А. Стасишин) – 19 і т. д. Трапляються випадки, що одна і та ж особа виступала двічі у різних комісіях.

Хотілося б, щоб з тематикою доповідей і пові­домлень Наукової сесії було ознайомлене ширше коло вчених, щоб керівники львівських засідань частіше залучали до порядку денного доповіда­чів із різних інституцій та інших міст. НТШ – не замкнута в рамках однієї установи інституція (ідеться, зокрема, про гуманітарні комісії). Залучення доповідачів має бути якнайширшим, а об­говорювана проблематика – різноманітною. До­повіді повинні висвітлювати актуальну тематику, особливо в царині суспільних наук.

Одночасно засідання Наукової сесії не обмежувалися проведенням лише семінарів, наповнювалися „презентаціями книжок". Наукова сесія – це єдиний загальний форум і нагода, на якій науковці Товариства через публічні засідання своїх конференцій показують науковий бік НТШ. І це тим більше, що доповіді і повідомлення будуть опубліковані в НТШівських виданнях.

Археологічна комісія (голова Л. Крушельницька) більшу частину своїх доповідей присвятила стародавнім часам і суспільствам України, окремо акцентуючи на дослідженнях Я. Пастернака. Комісія всесвітньої літератури (голова Р. Зорівчак) основну увагу зосередила на питаннях перекладознавства, з одного боку, – на особливостях пе­рекладів І. Франка, П. Грабовського, сучасника і патрона комісії М. Лукаша, з другого – на загаль­ному аналізі та критиці донесення у перекладах повноти ориґіналів.

Два засідання провела Літературознавча комісія (голова Я. Мельник), присвячуючи свої зібрання загальній темі „Тарас Шевченко і українська літературна традиція". Показ цих традицій акумулювався через аналіз творів І. Франка, В. Винниченка, О. Довженка, В. Щурата та ін. Загальне зацікавлення викликали доповідь М. Ільницького про повні еміґраційні видання творів Т. Шевчен­ка та Л. Сеника „Тарас Шевченко: феномен духу як естетична категорія". Були виголошені доповіді про „Мотив „чудесного одягання" у „Слові о полку Ігоревім", про українську поезію бароко, про „Енеїду" І. Котляревського, „Передслів'я" М. Шашкевича. Цікава і цінна проблематика відображена в роботі Мовознавчої комісії (голова Н. Хобзей). Вона умовно поділялась на діялектологію, ойконімію та окремі питання правопису української мови (перше засідання), історичну і сучасну лек­сикологію (друге засідання), а також – 200-річчя М. Шашкевича (доповідь Г. Тимошик „Отець Маркіян Шашкевич – перший перекладач Святого Письма українською мовою").

Комплекс питань з етнології і етнографії, також фольклористики опрацювали на спільному й інди­відуальних засіданнях етнографи і фольклористи (керівники Я. Тарас і М. Чорнопиский). Доповіді на засіданнях стосувалися появи перших етно­графічних праць у Галичині, аналізу історичних і літературних джерел з погляду народознавства та фольклору, їх генези, типології, функцій. Два окремі засідання присвячено конкретним питанням етнографії і одне фольклору.

Спільно Археологічна, Історична та Комісія спеціяльних (допоміжних) історичних дисци­плін провели засідання, приурочене до 80-ліття від народження історика й архівіста Ореста Мацюка. Окремі засідання в рамках сесії присвячені 100-й річниці Є. Лазаренка, 90-річчю П. Джуля та ін. Позитивним у роботі ХХІІІ Наукової сесії є те, що ряд комісій приурочує свої засідання визнач­ним діячам науки та української культури, на­приклад, М. Лисенкові, Я. Пастернакові, А. Рудницькому. Такі заходи слід розвивати у різних формах і напрямках. У наш час глобалізації і не­писаного космополітизму багато імен іґнорується і тенденційно забувається. Відомо, що біографістика в Україні донедавна була в непошані. В НТШ діє окрема видавнича серія мемуарного спрямування.

Цінні програми на ХХІІІ Науковій сесії пред­ставили Мистецтвознавчі комісії НТШ, а саме Комісія образотворчого та ужиткового мисте­цтва разом з Інститутом колекціонерства укра­їнських мистецьких пам'яток при НТШ (голови Р. Яців та І. Завалій), Музикознавча комісія (го­лова О. Козаренко), Театрознавча комісія (голова М. Гарбузюк). Основна увага в роботі цих трьох комісій та інституту зосереджувалася як на дав­ньому, так і на сучасному мистецтві, аналізі дав­ніх і сучасних постановок п'єс і т. д. Нині вийшов друком підготовлений Театрознавчою комісією CCLXII том „Записок НТШ".

У царині давньої і сучасної архітектури бага­то працює Комісія архітектури і містобудування (голова Ю. Диба). Нині підготовляє черговий том „Записок НТШ".

Значний внесок у працю Товариства, зокрема в галузі бібліографії і книгознавства, зробили Ви­давничо-поліграфічна комісія (голова С. Гунько) і Комісія бібліографії та книгознавства (голова Л. Ільницька). Слід підкреслити, що члени Комісії бібліографії та книгознавства, крім загальної те­матики, чимало зробили і роблять останніми ро­ками для дослідження бібліографічної праці НТШ ХІХ ст., що особливо проявилося під час підготов­ки 1-го тому Енциклопедії НТШ.

Певні досягнення спостерігаються в Історич­но-філософській секції. Окремо наголосимо на тематиці доповідей Філософської комісії (голова А. Пашук), Комісії семіотики (голова А. Карась), Соціологічної комісії (голова Г. Щерба). Різно­планову проблематику репрезентувала програма Комісії спеціяльних (допоміжних) історичних дисциплін (голо­ва А. Гречило), де основна ува­га зосереджува­лась на пробле­мах джерелознав­ства, сфрагісти­ки, фалеристики, геральдики. Це, однак, не можна сказати про інші комісії, що діють у складі секції. Приємним є деяке пожвавлення ос­танніми двома ро­ками діяльности в Правничій (голо­ва Т. Андрусяк) та Економічній (го­лова А. Стасишин) комісіях.

Друга вели­ка група комісій НТШ на ХХІІІ Науковій сесії репрезентувала природничо-мате­матичні науки.

У залі засідань

Це насамперед Географічна (голова О. Шаблій) і Геологічна комісії (голова О. Матковський). Про­грама Геологічної комісії, крім доповідей про Є. Лазаренка і В. Сельського, ілюструє проблем­ні питання геологічних наук, серед яких чимало пропозицій інноваційного характеру в науці щодо дослідження районів Прикарпаття та Карпат. На вивченні природних систем у Західному реґіоні України зосередила свою увагу Екологічна комісія (голова П. Третяк). Цінні спостереження по­дають програми Комісія проблем лісівництва (голова С. Генсірук) та Комісія екотехнологій (го­лова Н. Библюк). Перша з них ставить перед собою „проблему збереження та розширення лісоресурсного потенціялу Західного реґіону України" як за­поруку природного реґулювання клімату та інших явищ. Брали активну участь у ХХІІІ Науковій сесії Біохемічна (голова І. Головацький) та Хемічна комісії (голова Є. Гладишевський), що підгото­вила 28-й том у серії „Праці НТШ". А також – Комісія математики (голова М. Притула), Комісія фізики (голова Я. Довгий), яка підготовила 8-й том Фізичного збірника у серії „Праці НТШ" (т. 29). Окремі наукові програми на ХХІІІ Наукову сесію зголосили Комісія фізики Землі (голова В. Максимчук), Комісія матеріялознавства і механіки (голова Г. Никифорчин, Б. Кіндратський), Комісія інформатики та кібернетики (голова Р. Базилевич).

Щороку своїми науковими осягами починає весняну сесію Лікарська комісія (голова З. Служинська). Крім професійної тематики, комісія від­значила ювілей Павла Джуля – відомого лікаря, педагога, редактора спеціялізованих видань, ме­цената, громадського діяча у США.

Проводились засідання в рамках ХХІІІ Нау­кової сесії НТШ і в осередках. Правда, про них надійшла неповна інформація. Надіслали свої програми лише сім осередків. У цьому, очевидно, якоюсь мірою винна Президія НТШ, яка не веде з управами осеред­ків повноцінних контактів.

Традиційно найбільшу робо­ту, в тому числі у рамках XXIII Наукової сесії, проведено у Чер­каському, Івано-Франківському, Тернопільському, Сумському та Рів­ненському осе­редках. Осередки працюють у бага­тоступеневих про­грамах відповід­но до структури своїх товариств, їх аналіз вимагає окремого обгово­рення, що у наших публікаціях зна­йде окрему оцінку. Приємно, що Івано-Франківськ прилучився до се­рійного видання. Свої програми прислали осеред­ки у Косові, Коломиї.

Оцінку роботи комісій і осередків, а також до­повідей, виголошених на Пленарному засіданні, заслухано у виступах. Голова НТШ подякував керівництву за сумлінну співпрацю на благо То­вариства і національної науки.

У фойє зали працювала виставка-продаж кни­жок, серед яких представлено 11 нових видань, надрукованих у Дослідно-видавничому центрі НТШ у Львові та інших видавництвах, а також численних книжок, привезених у Львів з осеред­ків Товариства.

 УХВАЛА XXIII НАУКОВОЇ БЕРЕЗНЕВОЇ („ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ") СЕСІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА

Львів, 31 березня 2012 р.

ХХІІІ Наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка тривала від 27 лютого до 31 березня 2012 р.

У роботі сесії взяло участь 33 комісії і 7 осередків із різних міст України (Івано-Франківськ, Коломия, Косів, Рівне, Суми, Тернопіль, Черкаси). Всього відбулося 98 засідань і нинішнє Пленарне засідання.

Протягом сесії виголошено 660 доповідей і повідомлень, проведено „круглі столи", семінари, презен­тації наукових праць. Усього в роботі сесії взяло участь понад 770 членів НТШ. Двадцять дві доповіді (разом із тими, що виголошені нині) присвячені шевченківській тематиці, три – шашкевичівській. У доповідях гуманітарних і природничо-математичних комісій обговорювалась різноманітна проблематика.

Проведена робота охоплює актуальні проблеми української науки у сфері гуманітарних, суспільних, природничо-математичних, медичних і технічних наук.

Аналіз засідань у рамках березневої сесії Товариства підтвердив загальне зростання наукового рівня у різних галузях наук.

Проаналізувавши програму сесії та заслухавши підсумкові звіти окремих голів комісій та осередків НТШ, учасники ХХІІІ Наукової сесії НТШ вважають за необхідне:

1. Схвалити результати науково-дослідної роботи Наукового товариства ім. Шевченка в Україні за сесійний період 2012 р.

2. Членам усіх комісій та осередків Товариства продовжити науково-дослідну роботу в напрямку актуальних теоретичних і прикладних досліджень, насамперед в ділянці історичних, економічних та інших суспільно-гуманітарних наук.

3. Надалі одним із важливих напрямів діяльности НТШ вважати підготовку серійних видань Това­риства, насамперед „Записок НТШ", „Праць НТШ", книжок із серії „Визначні діячі НТШ", монографіч­них праць із вагомих проблем українознавства. Залучати до цієї справи найкомпетентніших науковців із комісій та осередків НТШ.

4. Продовжити видавничу діяльність НТШ з поступовим утвердженням іміджу Товариства к про­відного українознавчого видавничого центру держави.

5. Одним із важливих напрямів роботи комісій та осередків НТШ на поточний рік вважати підго­товку другого тому Енциклопедії „Наукове товариство ім. Шевченка".

6. Підготувати і здати до друку ювілейний 263-й том „Записок НТШ", присвячений 200-річчю від народження Маркіяна Шашкевича та 150-річчю від смерти Тараса Шевченка.

7. Розробити низку заходів із відзначення 140-річч від заснування НТШ та розпочати підготовку до їх реалізації впродовж 2013 року.

8. Поглибити творчу співпрацю Президії і адміністрації НТШ з осередками в усіх реґіонах України.

9. Сприяти розвиткові української науки шляхом створення галузевих наукових термінологічних словників українською мовою.

10 . Активізувати участь НТШ у відродженні та розбудові системи обміну і розповсюдження україн­ської книжки через відомі книгарні України і світу.

11. Закінчити підготовку документації щодо апробування видань НТШ у МОН молоді та спорту України як відповідних фахових видань.

12. Членам Наукового товариства ім. Шевченка активізувати висвітлення через засоби масової ін­формації стану мовної і загальнокультурної сфер суспільного життя в Україні.

13. Для утвердження української свідомости, самоідентифікації, а також почуття патріотизму серед українців, особливо молоді, ініціювати (разом із крайовими НТШ за кордоном) серію наукових публіка­цій, у яких має бути якомога повніше відображений внесок українців у европейську та світову культуру.

14. Підготувати звернення щодо ідентифікації останків першодрукар Івана Федорова (Федоровича).

 Ухвалено одноголосно на Пленарному засіданні ХХІІІ Наукової березневої („Шевченківської") сесії НТШ 31 березня 2012 р.

Редакція