ЗАГАЛЬНІ ЗВІТНО-ВИБОРНІ ЗБОРИ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА В УКРАЇНІ

26 листопада 2011 р. в матірному НТШ України у Львові відбулися Загальні звітно-виборні збори. Згідно зі Статутом, вони проводяться щотри роки, цього разу за період із листопада 2009 р. по лис­топад 2011 р. Збори проходи­ли в актовій за лі Львівського національного університету ім. І. Франка. На велелюдне зібрання НТШівської спіль­ноти прибули не тільки львів’яни, але й чимало членів осередків НТШ з інших міст України та численні гості. Збори привітали президент Світової ради НТШ, проф. Леонід Рудницький, крайові товариства: НТШ Европи — голова Стефан Дуніковський, і заступ. голови, проф. Воло­димир Косик (Франція); НТШ Америки (США) — прези­дент, д-р Орест Попович, НТШ Польщі — голова, проф. Стефан Козак. У зборах взяла участь 191 осо ба, з-поміж яких 87 дійсних членів Товариства. Відкрив Загальні звітно-виборні збори корот­ким вступним словом голова Товариства в Україні Олег Купчинський. Він відзначив, що праця НТШ за звітний період досягла належних здобутків у науково-організаційному, науковому та видавничо­му аспектах, а Товариство знайшло власне облич­чя серед академічних і навчальних інституцій. Про це свідчать численні наукові проєкти, конференції, академії, а чи не найголовніше,— Товариство самостійно і з участю інших установ видало майже 750 різних наукових праць. Успішно працюють осеред­ки НТШ у багатьох містах України.

Голова назвав втрати, які спіткали НТШ 2011 р.: померли відомі дійсні члени Товариства в Україні — літературознавець Марія Вальо, фізик Ярослав Бурак та матеріялознавець і математик Василь Осадчук.

Програма Загальних звітно-виборних зборів складалася з двох частин — науково-теоретичних і звітних доповідей та виборів керівних і контроль­них органів Товариства: голови, Президії НТШ, Ревізійної комісії НТШ та нових в Україні дійсних членів НТШ за 2011 р.

З науковими доповідями виступили проф. Феодосій Стеблій („Маркіян Шашкевич — провісник незалежности і соборности України“), проф. Во­лодимир Пелих („Прискорене розширення Все­світу — шлях від відкриття до спроб пояснення“). Цей ряд продовжила звітна доповідь голови НТШ, проф. Олега Купчинського („Стан діяльности Нау­кового товариства ім. Шевченка і перспективи його розвитку“) та голови Ревізійної комісії проф. Бо­риса Білинського („Фінансово-господарська діяль­ність НТШ за 2009—2011 рр.“).

Центральне місце серед виступів посіла звітна доповідь Олега Купчинського про діяльність То­вариства за останні три роки. Вона складалась із шести частин^*.

I. Насамперед голова Товариства виголосив загальні дані про НТШ в Україні на 2011 р., а саме кількість членів Товариства (1 596 чол. (з них близько 800 працює в осередках), 127 дійсних і 796 звичайних членів), структуру НТШ, склад адмі­ністрації і Президії НТШ, Ревізійної комісії, кіль­ кість осередків НТШ і їх голів.

II. Окремо представлена науково-організа­ційна та представницька діяльність НТШ. За три останні роки відбулось 17 засідань Президії та шість Загальних рад НТШ. Особливістю по­рядку денного останніх є обов’язкове обговорення поточних проблем Товариства та заслуховування наукових доповідей на різні теми гуманітарних і природничо-математичних наук: 2009 р.— „Но­вітня науково-технічна революція і нанонаука“ (проф. Євген Ковальчук); „Голодомор в Україні 1932—1933 рр.: проблеми дослідження“ (д. чл. Ана­толій Карась); 2010 р.— „Моніторинг національно­го біорізноманіття: проблеми і шляхи подолання“ (д. чл. Платон Третяк); „Мирон Зарицький — ви­датний український математик“ (д. чл. Богдан Пташник); 2011 р.— „Володимир Кубійович і Нау­кове товариство ім. Шевченка“ (Іван Ровенчак); „Нові властивості тяжіння у світі високих швидкостей“ (д. чл. Роман Пляцко).

За останні три роки в науково-організаційній діяльності НТШ головну увагу було зосереджено на реалізації видавничих проєктів, насамперед се­рійних видань і підготовки Енциклопедії „Наукове товариство ім. Шевченка“. Від 2009 р. налагоджено (хоч і не до кінця задовільно, бо деякі комісії й далі не реагують) надходження членських внесків від членів Товариства. Натомість у науково-орга­нізаційному плані не вирішене до кінця питання розсилання та обміну літератури в Україні (поза осередками НТШ в Україні, яким видання пере­даються безкоштовно), не кажучи про закордон­ні бібліотеки, крайові НТШ: ці заходи вимагають значних коштів, що для Товариства є болісним пи­танням.

Упродовж трьох останніх років НТШ було організатором, співорганізатором і учасником низки наукових конференцій та академій. 2009 р.: 27 січня — академія товариства „Просвіта“ з на­годи його 140-річчя; 10 лютого — презентація книжки проф. Міхаеля Мозера „Тарас Шевчен­ко і сучасна українська мова — спроба оцінки“; 12 березня — міждисциплінарний семінар „Собор св. Юра у Львові: історична, архітектурна та мис­тецька традиція (ХІІІ—ХVІІІ ст.)“; 19 березня — семінар, присвячений Т. Шевченкові і його ролі в українській дійсності та шевченкознавстві; 21 і 31 травня — конференції у Львові та Новому Селі (остання організована Тернопільським осередком) на честь 120-річч я видатного українського матема­тика Мирона Зарицького; 5-6 червня — святку­вання 25-х роковин смерти Патріярха Йосипа Слі­пого; 9 жовтня — Всеукраїнська конференція, присвячена 100-м роковинам Еммануїла Чекалюка (організована Івано-Франківським осередком); 15-17 жовтня — у Львові та Жовкві дві науко­ві конференції, присвячені 300-літтю від смерти гетьмана Івана Мазепи та ін. 2010 р. : 24 червня — конференція з нагоди 124-ї річниці від народження акад. Івана Крип’якевича; 14-15 вересня — нау­ковий семінар „Василь Доманицький: особистість і науково-творча спадщина“; 5 жовтня — науко­вий семінар „Початки міста Львова: факти та гіпотези“; 13-15 жовтня — конференція „Стан і перспективи сучасної геологічної освіти та науки“; 16 грудня — „Культурна спадщина західноукра­їнського регіону. Пам’яті д. чл. НТШ В. Вуйцика“. 2011 р.: 27 січня — конференція „Львівська нау­кова кристало-хемічна школа. Постаті“; 11-12 лютого — „Всеукраїнська науково-практична конференція „Художньо-смислові координати творчости Леся Мартовича“ (Івано-Франківськ); 12 квітня — „Історичне картознавство в неза­лежній Україні. Пам’яті М. Вавричин“; 18 квіт­ня — засідання на честь Віри Річ; 30 травня - 1 червня — „Львівські хемічні читання 2011“; 1 червня — нарада в Інституті енциклопедичних досліджень НАН України „Про стан підготов­ки видання Енциклопедії „Наукове товариство ім. Шевченка“; 29 червня — мітинг-реквієм біля пам’ятника Кирилу Студинському; 15-18 верес­ня — „Свято книжки — XVIII форум видавців у Львові“; конференції, присвячені 40-річчю Захід­ного наукового центру, 350-річчю Львівського на­ціонального університету ім. І. Франка; конферен­ції з нагоди 200-річчя Маркіяна Шашкевича та ін.

НТШ організовує щорічні наукові Шевченків­ські сесії протягом березня і є учасником щорічних вшанувань пам’яти М. Грушевського, організова­них Музеєм М. Грушевського, річниць І. Франка. Осередки НТШ в Івано-Франківську, Черкасах, Сумах, Дрогобичі, крім вказаних конференцій, проводили чимало своїх наукових та культурних заходів.

Упродовж звітного періоду відбулася представ­ницька робота, яка пов’язана в НТШ з науковим та культурним життям краю, його контактами з адміністрацією міста та области й науковими та навчальними інституціями.

Окрема організаційна праця стосується згада­них бібліотеки, друкарні та архіву НТШ. На кінець 2011 р. кількість книжок і періодики біб ліотеки становила близько 50 тисяч. Особливо популярна у читачів література з-за кордону. Не всі книж­ки бібліотеки НТШ ще скомп’ютеризовані (робота проводиться  з  перервами,  лімітована фондами), найбільші труднощі з обслуговуванням читачів. Упродовж 2009—2011 рр. у бібліотеку надійшло 783 книжки: з них 50 — куплено, 381 — подарува-но авторами, членами НТШ та установами, 118 — надійшло з осередків, 116 — отримано по обміну. В архіві впродовж 22 років нагромаджуються доку­менти Товариства (вони потребують професійного опрацювання): діловодні папери, фондоутворюва-чем яких є НТШ, та меморіяльні архіви, передані різними особами на збереження. У друкарні, де нині працює чотири особи (раніше п’ять), протягом 2009—2011 рр. надруковано 75 книжок, брошур, авторефератів, у тому числі замовні (комерційні, інакше касові) — 55.

III. Наукова та науково-видавнича діяльність така: згадана участь у наукових заходах (конфе­ренціях, симпозіюмах, академіях) та реалізація науково-видавничих проєктів. Пропоновані чл. та д. чл. НТШ наукові праці засвідчують різні типи та форми продукції — від статей, повідомлень, оглядів і рецензій до великих колективних збір­ників і монографічних досліджень. Останніми ро­ками поважною формою наукової співпраці в То­варистві стала Енциклопедія НТШ. Це великий колективний проєкт, у якому бере участь понад 30 науковців з України та закордону і який викону­ється за фінансової підтримки Національної ака­демії наук України. Нині закінчується робота над першим томом видання (понад 580 с.), що охоплює літери „А“ і „Б“ (148 і 100 статей); правдоподібно, побачить світ 2012 р.

Великого значення НТШ в Україні надає ви­давнича праця, і її відносимо до пріоритетних на­прямів роботи. Видання, які з’явилися в НТШ за звітний період, поділяємо на п’ять категорій: 1) са­мостійно підготовлені і видані в НТШ; 2) підготовлені та видані в ДВЦ НТШ спільно з іншими науковими інституціями та на­вчальними закладами; 3) ви­дані під титром НТШ, але поза Товариством у Львові та інших містах (останніх з’являється що­разу більше); 4) видані осередка­ми Товариства по всій Україні і Кубані; 5) видані в НТШ, але без зазначення назви Товариства у грифі (їх умовно називаємо ко­мерційними або касовими ви­даннями).

Протягом 2009—2011 рр. ви­йшли друком такі видання.

Серія „Записки Наукового товариства ім. Шев ченка“:

• Т. CCLVII. Праці Філоло­гічної секції.— Львів, 2009.— 776 с.
• T. CCLVIII. Праці Му­зикознавчої комісії.— Львів, 2009.— 591 с.
• Т. ССLІХ. Праці Секції ет­нографії та фольклористики.— Львів, 2010.— 816 с.
• Т. ССLХ. Праці Комісії спеціальних (допо­міжних) історичних дисциплін.— Львів, 2010.— Кн. 1.— 492 с.; Кн. 2.— 516 с.
• T. CCLXI. Праці Комісії образотворчого й ужиткового мистецтва.— Львів, 2011.— 728 с.
• T. CCLXII. Праці Театрознавчої комісії.— Львів, 2011.— 552 с.

Серія „Праці НТШ“:

• T. ХХІІ. Студії з поля історії української науки і техніки.— Львів, 2009.— 205 с.
• Т. ХХІІІ. Екологічний збірник — 4. Дослі­дження біотичної і ландшафтної розмаїтости та її збереження.— Львів, 2008.— 364 с.
• Т. XXIV. Лікарський збірник. Медицина і біологія.— Львів, 2009.— 292 с.
• Т. ХХV. Хемія і біохемія.— Львів, 2010.— 268 с.
• Т. ХХVI. Лікарський збірник. Медицина і біологія.— Львів, 2010.— 633 с.

Уже підготовлені й здані до друку „Фізичний збірник“, „Збірник Хемічної комісії“ (нині друку­ється), „Лікарський збірник“, завершується робота над „Геологічним збірником“.

Серія „Мала бібліотека НТШ“:

Ч. 2. Свідзинський А. Мої спогади про Миколу Миколайовича Боголюбова (до 100-ліття від наро­дження).— Львів, 2009.— 40 с., іл.

Серія „Науково-інформаційні видання“:

• Вісник НТШ: Ч. 41.— Львів, 2009.— 68 с.
• Вісник НТШ: Ч. 42.— Львів, 2009.— 84 с.
• Вісник НТШ: Ч. 43.— Львів, 2010.— 84 с.
• Вісник НТШ: Ч. 44.— Львів, 2010.— 80 с.
• Вісник НТШ: Ч. 45.— Львів, 2011.— 88 с.
• Вісник НТШ: Ч. 46.— Львів, 2011.— 92 с.

Чотири книжки „Хроніки НТШ“ чекають на видавничі кошти, подібно як і вже підготовлені біб ліографії „Хроніки НТШ“ (за всі роки) та „Збір­ника Математично-природописно-лікарської сек-ції“ (1897—1938, т. 1—32).

Серія „Українознавча  нау кова бібліотека НТШ“:

• Ч. 25. Яремко Роман. Образ автора в романах Макса Фріша.— Львів, 2009.— 272 с.
• Ч. 26. Шанковський Лев. Українська Галицька Армія. Друге видання в НТШ.— Львів, 2010.— 397 с.
• Ч. 27. Супрун-Яремко Надія. Музикознавчі праці.— Рівне, 2010.— 574 с.
• Ч. 30. Крикун Микола. Подільське воєводство у XV— XVIII століттях.— Львів, 2011.— 733 с.

Серія „Навчальні посібни­ки та підручники“:

• Ч. 4. Письменна Оксана. Хорова музика Лесі Дичко.— Львів, 2010.— 268 с., 8 стор. іл.

У серії „Історичні джерела“ як 10-й том вийшов „Лі­топис польський, литовський, жмудський і всієї Руси“ Мацея Стрийковського (Львів, 2011.— 1075 с.) — значне для Товариства досягнення в редакційно-науко­вому аспекті. Більша частина видань НТШ в Україні вихо­дить завдяки фінансовій підтримці НТШ в Аме­риці, за що перед усіма зборами висловлюємо сердечну подяку. Це свідчить про його традиції і єдність завдань Товариства у світовому масштабі.

Велика сторінка у видавничій діяльності То­вариства на сучасному етапі — це видання осе­редків НТШ, з-поміж яких традиційно найбільш продуктивні Донецький, Івано-Франківський, Черкаський, Тернопільський осередки^*.

IV. Діяльність секцій, комісій та осередків НТШ. Характерною рисою діяльности секцій і комісій як виконавчих структур Товариства є проведення усієї роботи протягом останнього часу лише на рівні комісій, тоді як секції залишалися майже номінальною структурою.

Мовознавча комісія (голова Наталія Хобзей). Протягом 2009—2011 рр. комісія провела вісім зі­брань. У рамках ХХ—ХХІІ Наукових сесій НТШ виголошено понад 20 доповідей. 4—9 липня 2010 р. організована конференція „Актуальні пробле­ми української діалектології“ (разом із відді­лом української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ). Традиційно щороку в жовтні Комісія виступає одним з організаторів „Тимченківських читань“. Проведено діялектоло-гічну експедицію під гаслом „Тексти: мовно-куль­турний аспект“. Члени комісії опублікували у різ­них виданнях понад 35 статей. 2009 р. з участю комісії вийшли „Записки НТШ“ (т. CCLVII). 2011 р. члени комісії започаткували серію „Історія мови“ (вийшло дві книжки).

Літературознавча комісія (голова Ярослава Мельник). Члени комісії організували або брали участь у конференціях ХХ—ХХІІ Березневої наукової сесії, які були присвячені актуальним проблемам літературознавства, зокрема шевчен­кознавства; в XXIV щорічній науковій франківській конференції (7—8 жовтня 2010 р.); у науковій конференції „Михайло Возняк і йо го філологічна школа“ (25 листо пада 2010 р.); у трьох Всеукраїнських конференціях: „Тарас Шевченко в естетиці культурології та націософії“, „Карбівничий чистого металу“ (до 140-річчя від народження В. Стефаника), „Лісова пісня“ Лесі Українки: текст і контекст (до 100-річчя написання драми-феєрії) та ін. Д. чл. М. Ільницький видав монографії „Поети празької школи“, „Три форму­ли мого пізнання Антонича“, д. чл. Т. Салига — „Екслібриси Евтерпи“, члени комісії Л. Бон­дар, Р. Крохмальний, В. Працьо­витий — посібники й методичні вказівки, П. Салевич — твір ми­трополита Іларіона „Слово про закон і благодать“. Комісія брала участь у підготовці згаданого 257-го тому і зараз працює над 263-м томом „Записок НТШ“, присвяченим М. Шашкевичеві та Т. Шевченкові, також над Ен­циклопедією НТШ тощо.

Комісія всесвітньої літератури ім. Мико­ли Лукаша (голова Роксолана Зорівчак) спрямо­вувала свою діяльність на вивчення міжнародного контексту української мови й літератури, на розширення контактів львівських філологів з науковцями інших міст і держав, на вишкіл мо­лодих професійних перекладачів. Члени комісії стали учасниками шести конференцій, в тому числі ХХ—ХХІІ Наукових сесії НТШ, підготува­ли до друку листування Г. Кочура, М. Лукаша та Є. Дейч. Вийшов збірник „Творчість Григорія Кочура в контексті української культури ХХІ віку“, бібліографія праць „Роксолана Зорівчак“, готуєть­ся глосарій на основі тижневика „The Ukrainian Weekly“. Д. чл. НТШ Андрій Содомора 2010 р. та Роксолана Зорівчак 2011 р. стали лауреатами літе­ратурної премії ім. Г. Кочура. Проведено засідан­ня, присвячені Вірі Річ, Григорію Кочурові, опу­бліковано понад 25 статей, серед них із проблем англомовної шевченкіяни.

Історична комісія (голови спершу Ігор Скочиляс, відтак Андрій Фелонюк) у звітний період провела ряд конференцій, зокрема „Іван Мазепа“ (2009), „Українське козацтво другої половини XVI — початку XVIІІ століть“, „Українська домодерна урбаністика з перспективи останніх досліджень“, „Початки міста Львова: факти та гіпотези“ (2010), „Екзарх некозацької України: харизма владики Йосифа Шумлянського з антропологічної перспективи“, „Історичне картознавство в неза­лежній Україні“. Окремі члени комісії брали ак­тивну участь у підготовці видання творів М. Грушевського. Вийшов друком збірник „Іван Мазепа і мазепинці: історія та культура України останньої третини XVII — початку XVIII ст.“ (у ньому умі­щено 13 статей чл. НТШ).

Проводила засідання Археологічна комісія, зокрема на увагу заслуговують її археологічні розкопки. Члени комісії брали участь у заходах з недопущення так званої чорної археології на території Львів­ської области.

Досить потужно працюють Філософська комісія (голова Андрій Пашук), Комісія семіо­тики соціяльно-культурних процесів НТШ (голова Анато­лій Карась). Вони організували самостійно та з участю відпо­відних кафедр ЛНУ ім. Івана Франка ряд наукових заходів, присвячених проблемам історії філософії, а також таким питан­ням, як філософський зміст сучасности, контексти й практики національної і громадської свідомости та ін. Члени комісій — автори бл. 40 публікацій у різ­них наукових виданнях, беруть участь у написанні статей до Енциклопедії НТШ.

У цьому ж контексті пра­цювали Археографічна (голова Іван Сварник) та Соціологічна (голова Галина Щерба) комісії. Комісія спеціяльних (допоміжних) історичних дисциплін, яка 2010 р. видала 260-й том (у двох книгах) „Записок НТШ“. Її члени — автори бл. 40 публікацій.

Етнографічна комісія (голова Ярослав Тарас). Її найбільшим досягненням — разом з Комісією фольклористики (голова Михайло Чорнопиский) — став вихід у 2010 р. 259-го тому „Записок НТШ“. Також чл. комісії видали ряд монографій, статей (лише за 2011 р. — понад 57), неоднора­зово репрезентували дослідження з етнографії та фольклору. Заслуговує на увагу участь у конфе­ренціях „Лемки, бойки, гуцули, закарпатці-русини“, „Феномен дерев’яної церкви“, „Геноцид Украї­ни у ХХ столітті“, „Володимир Гнатюк у контексті розвитку культури України“, „Маркіян Шашкевич і українське національне відродження“.

Протягом останніх трьох звітних років успішно працювала Комісія архітектури та місто­будування. Крім важливого її внеску в організа­цію різних конференцій (особливо з істориками та мистецтвознавцями), нині підготовляє (здає через півроку) черговий том „Записок НТШ“.

Комісія образотворчого та ужиткового мистецтва (голова Роман Яців) за звітний період проводила науково-дослідну діяльність, унаслі­док чого з’явилось дев’ять монографічних видань: „Павло Ковжун (1896—1939). Творча спадщина художника: матеріали, бібліографічний довідник“ (упоряд. І. Мельник, Р. Яців), альбом-монографія „Любомир-Роман Кузьма (1913—2004). Маляр­ська і публіцистична спадщина“ (упоряд. Р. Яців), „Українські мистецькі виставки у Львові. 1919— 1939“ (упоряд. Р. Яців), монографія Л. Купчинської „Українські меценати Іванна і Мар’ян Коці: колек­ція творів мистецтва XVIII—XX ст.“, „Альбом-ка­талог. Іван Северин (1881—1964)“ (упоряд. О. Семчишин-Гузнер). Крім того, комісія підготувала і надрукувала у різних фахових виданнях близь­ко 45 різнотематичних розвідок, брала участь у 26 конференціях, симпозіюмах, академіях (до­повіді О. Сидора, О. Жеплинської, М. Левицької, О. Козакевич, О. Семчишин-Гузнер, Л. Купчин-ської, С. Король, Р. Яціва, А. Колупаєвої та ін.). До Звітних зборів комісія підготувала й видрукувала 261-й том „Записок НТШ“.

У 2010 р. Інститут колекціонерства при НТШ видав два об’ємні альбоми: „М. Бойчук. Ка­талог збережених творів“ та „Дерев’яна скульпту­ра Галичини XVII—XIX ст.“, а в 2011 р. — 4-й том із серії „Українське народне мистецтво“, а саме „Гуцульські художні вироби з металу“.

Протягом останніх років активно працювали Музикознавча комісія (голова Олександр Козаренко) і Театрознавча комісія (голова Майя Гарбузюк). З їх участю відбулося дев’ять конфе­ренцій і симпозіюмів, опубліковано низку важ­ливих досліджень, а серед них і монографічних (праці Оксани Письменної, Богдана Козака та ін.). Члени Театрознавчої комісії входять до складу експертних рад та журі дев’ятьох міжнародних і все українських театральних фестивалів. Му­зикознавча комісія проводила наукові читання „Родина Лисенків в історії та культурі України“, академії, присвячені Стефанії Павлишин і Мирос­лавові Антоновичу, „Треті Колессівські читання“ тощо. Вийшли з друку 2011 р. монографії Ю. Ясіновського „Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу“, Н. Кашкадамової „Любка Колесса — укра­їнська піаністка“. Чл. Музикознавчої комісії публікують статті у відновленому журналі „Українська музика“, що є продовженням заснованої до Другої світової війни в НТШ періодики.

Праця Комісії книгознавства та бібліогра­фії (голова Луїза Ільницька) була сконцентрована на підготовці доповідей, виголошених на наукових конференціях і „круглих столах“, які були присвя­чені українській книжці. До важливих конферен­цій, підготовлених з учас­тю комісії, треба віднести: „Українознавча бібліогра­фія в Науковому товари­стві ім. Шевченка“ (2009), „Книгознавство та книжко­ва справа у соціокультурному просторі“ (2010), „Біб­ліографія і книгознавство у ХХІ столітті: традиції і інновації“. Члени комісії брали участь у Шашкевичівських читаннях, вони ж автори статей до Енцикло­педії НТШ. Підготовлено збірник статей „Бібліогра­фічна комісія НТШ (1909— 1939): напрями діяльності та постаті“.

Видавничо-поліграфіч­на комісія (голова Степан Гунько) протягом 2010 р. досліджувала проб леми ви­давничої справи на сучас­ному етапі, узагальнювала досвід виробництва та роз­повсюдження видавничої продукції в Україні. З цього приводу відбулось два за­сідання комісії (березень і жовтень 2011 р.), а рані­ше (лютий 2010 р.) науково-технічна конференція (разом із науковим відділом Української акаде­мії друкарства). Підготовила комісія ряд цінних публікацій, за ініціятиви її голови відновлено пропам’ятну таблицю на честь Є. Чикаленка.

Лікарська комісія (голова Зиновія Служинська), згідно зі звітом, провела дев’ять засідань, у тому числі два в контексті конференцій з Укра­їнським лікарським товариством. Видано чергові томи „Лікарського збірника“ у серії „Праці НТШ“ (т. 19). Частими є редакційні засідання, на яких обговорюються і рецензуються наукові праці. Члени Комісії виступають по радіо і телебаченню, видали чотири монографії (автори Б. Білинський, А. Кра­вець, Л. Гоцко, З. Служинська), а також статті й реферати в колективних працях і „Народному здоров’ї“. Лікарська комісія сама розсилає свої пу­блікації, видані в НТШ, допомагає поповнювати медичні бібліотеки України і за кордоном, ретель­но комплектує свій архів.

Економічна комісія (голова Андрій Стасишин) підготувала дві колективні монографії: І. Назаркевич, О. Стефанишин, О. Кічурчак „Економіка України: національна стратегія розвитку“; І. Назаркевич та ін. „Інтелектуально-інноваційний розвиток регіону“; три навчальні посібники і близько 20 наукових розвідок і статей.

Чимало нових наукових заходів провели протя­гом 2009—2011 рр. Географічна (голова Олег Шаблій) та Геологічна (голова Орест Матковський) ко­місії. Це насамперед стосується засідань комісій та участи в різних конференціях, симпозіюмах. У першій комісії налічується участь у п’ятьох (вони присвячувались В. Кубійовичу, С. Рудницькому, Ю. Полянському та іншим визначним українським географам), у другій — вісім. Члени Географічної комісії опублікували чимало статей у фахових ви­даннях і монографій, серед яких слід відзначити краєзнавчу монографію д. чл. НТШ Олега Шаблія „Село на золотому Поділлі: земля і люди“. Геогра­фічна комісія під титром НТШ підготовляє і дру­кує всеукраїнський часопис „Історія української географії“ (2011 р. вийшли 24-те і 25-те числа), видала також монографію „Мінерали Українських Карпат“. Геологічна комісія є одним із співорганізаторів симпозіюму, присвяченого 65-річчю геоло­гічного факультету (13—15 жовтня 2010 р.), актив­но працює зі студентською молоддю.

Свій внесок протягом 2009—2011 рр. зробили Екологічна комісія (голова Платон Третяк), Ко­місія фізики (голова Ярослав Довгий) та Комі­сія фізики Землі (голова Валентин Максимчук). Члени Комісії фізики брали участь аж у 24 засі­даннях і конференціях у Львові, Києві, Тернополі, Харкові, Івано-Франківську, надрукували понад 20 наукових розвідок. Вийшли чергові числа жур­налів „Світ фізики“ (ред. І. Вакарчук), „Світогляд“ (Я. Яцків). Я. Довгий, І. Стасюк та ін. підготували до друку черговий номер „Фізичного збірника НТШ“ (вийде у світ 2012 р.). Протягом звітного періоду комісія видала 19 монографій, брошур і об’ємних статей у журналах. Комісія фізики Землі, крім численних публікацій, активно представляла на­ціональні дослідження на міжнародних наукових форумах в Італії і Польщі.

У такому ж напрямку протягом 2009—2011 рр. працювали Хемічна комісія (голова Євген Гладишевський), Біохемічна комісія (голова Іван Головацький). Члени Хемічної комісії рік у рік проводять наукові конференції „Львівські хемічні читання“ (2011 р. відбулася десята). Під керів­ництвом Романа Гладишевського проведено IV Українську конференцію „Домбровські хемічні читання, 2010“, конференцію „Львівська наукова кристалохемічна школа. Постаті“. Сформовано том „Праць НТШ“ (серія „хемія та біохемія“), який вже в друці.

Слід підкреслити роботу Комісії проблем лісівництва (голова Степан Генсірук) і Комісії математики (голова Микола Притула). Члени останньої стали учасниками різних українських, міжнародних конференцій і симпозіюмів, що їх лише 2011 р. відбулось 11. Комісія підготовила нові збірники праць, вийшло друком бл. 30 наукових розвідок, матеріялів конференцій, навчальних по­сібників, щорічно видає „Математичний вісник НТШ“.

Свій порівняно значний внесок у діяльність НТШ і загалом у національну науку зробили Ко­місія механіки (голова Василь Осадчук, тепер Богдан Кіндратський), Комісія матеріялознавства (голова Григорій Никифорчин), Комісія інформатики  та  кібернетики (голова Роман Базилевич), яка 2011 р. провела VI Міжнарод­ну наукову конференцію з питань комп’ютерної науки та інформаційних технологій, Комісія екотехнологій (голова Нестор Библюк), яка, крім власних наукових засідань і публікацій, тісно спів­працює з Косівським осередком (нині підготовляє „Праці Косівського осередку і Комісії екотехнологій НТШ“, т. 1—3).

Поряд із діяльністю ко­місій успішно працюють осередки Товариства в об­ласних та деяких районних центрах. Вони здебільшого вже є сформованими науко­вими одиницями зі своєю внутрішньою структурою і конкретними завданнями, окремі з них видають чи­мало наукової продукції, мають власні приміщення, логотипи, бібліотеки й ар­хіви.

Найпотужнішим осеред­ком НТШ у науковому, гро­мадсько-організаційному, представницькому і насам­перед видавничому аспек­ті є Донецький осередок (голова Володимир Білецький), який, застосовуючи академічну термінологію, іменується відділенням або Південно-Східним центром НТШ. На 2010 р. до його складу входить 70 членів, виходять „Донецький віс­ник НТШ“ (матеріяли кон­ференцій, наукові статті з хемії, технічних наук, іс­торії, філософії, мовознав­ства, літературознавства та ін.), „Хроніка Донецького відділення НТШ“, видано 20 книжок різного характе­ру і тематики (монографії, курси лекцій). Відділення є партнером аналітично-ін­формаційного журналу „Схід“ (статті з економіки, історії, філософії).

Чимраз активнішу роботу проводить Слобо­жанський осередок (голова Юрій Кисельов). Ве­ликий поступ за останній рік зробив Сумський осередок (голова Сергій П’ятаченко), який вже провів понад 10 заходів, а 2010 р. видав „Альманах молодих літераторів Сумщини, Орфей“.

Традиційно багато працює Черкаський осе­редок (голова Віталій Масненко), який охоплює 65 осіб. В осередку налагоджена чітка структура, визначені напрями праці. Звіти за 2009—2010 рр. інформують про широку організаційну та науко­во-дослідну роботу. На 2011 р. в осередку успішно працюють Секція комп’ютерних наук та управ­ління проєктами; Історична комісія Історико-філософської секції; Математична комісія Фізико-математичної секції; Археологічна та Економічна секції. Нові форми роботи були реалізовані Сту­дентським науковим товариством при осередку НТШ у Черкасах. Осередок багато уваги приділяє науковим заходам, громадському життю, контак­там з академічними та громадськими інституція­ми.

Великий поступ спостерігаємо у діяльнос­ті Тернопільського осередку НТШ (голова Ми­хайло Андрейчин), найголовніше — у видавничій праці. 2010 р. вийшов друком 5-й том „Збірника праць“ осередку, три нові монографії і журнал „Археологія Правобережної України“, присвяче­ний пам’яті першого голови осередку Ігоря Герети. У співавторстві з іншими установами підготовлена книжка „Туризм України: економічні та організа­ційні механізми розвитку“ (2010). 2011 р. в осеред­ку створено Археологічну комісію.

В осередку НТШ в Рівному (голова Андрій Бомба) протягом 2010 р. активно працюють секції: Літературознавства, Фольклористики та етногра­фії, Історична, Математичного моделювання та об­числювальних методів. Кожна з них репрезентує участь у наукових конференціях і численні публі­кації.

Помітними є здобутки Харківського осеред­ку (голова Юрій Ранюк), який опублікував чоти­ри книжки і підготував до друку п’яту. У березні у Харківському літературному музеї проходила Наукова сесія НТШ (зачитано 10 доповідей), під­готовлено збірник архівних документів про участь вчених Харківського фізико-технічного інституту у створенні атомної бомби.

Позитивні зміни в 2009—2011 рр. відбулися в Івано-Франківському осередку НТШ (голова Василь Мойсишин), головно завдяки цілеспрямо­ваній, послідовній та енергійній праці його голови. В осередку діють 12 комісій, що об’єднують 150 вчених різних фахів.

Свою працю в НТШ відобра­зили Слобожанський осередок (голова Юрій Кисельов), Закар­патський осередок (голова Олена Шимко). Подібно до об­ласних осередків, успішно пра­цюють осередки у Дрогобичі, Косовому, Коломиї.

V. Фінансово-господарські справи НТШ набули характеру системних проблем, що, зреш­тою, є „хронічною хворобою“ усіх громадських (перед усім наукових) організацій в Україні. Щомісячна платня 14-ти співро­бітників становить 32 тис. грн. (це без державних оплат і податків, друкарських витрат (на папір і фарбу) для видань і коштів на щоденні поточні ремонти будин­ків, машин і т. д.). Проте сума прибутків на кожний рік не за­безпечує навіть половини потреб Товариства — решта покрива­лася з грошового фонду. Але в НТШ вичерпується резервний депозит, який свого часу склав д-р Я. Падох від імени НТШ Америки, а, отже, перестає існувати грошовий фонд НТШ. Сподівання на Американське НТШ і його підтримку Україні нині щораз, то більше марніють, захиталася навіть угода щодо спільних видань.

Якщо НТШ не буде займатись наукою, найпер­ше — припинить видавати, то перестане існува­ти, бо номінальне функціонування не має сенсу. У цьому контексті виникає моральне питання. То­вариству — першій українській Академії наук — скоро виповниться 140 років. Як бути з її наукови­ми традиціями? Як ми цінуємо імена й досягнення наших великих предків — Антоновича, Кониського, Грушевського, Франка, Пулюя, Горбачевського, Озаркевича, Левицького і багатьох інших?

Відтак вихід, очевидно, один: створення влас­ного стабілізаційного фонду НТШ (до Другої сві­тової війни такі фонди існували поіменно). Пре­зидія пропонує заснувати фонд підтримки НТШ в Україні, який би очолював окремий комітет.

Не можливо, очевидно, обійтися без одноразо­вих фінансових вливань, які можуть надходити через збільшення членських внесків (у розмірах: звич. чл. — 50 грн., д. чл. — 100 грн.); закупівлю книжок членами НТШ у книгарні НТШ на певну суму (принаймні на 100—150 грн.); індивідуальних внесків осіб, зацікавлених у розвитку національ­ної науки, одноразових допомог у різних формах від установ, організацій і т. д.; можливої оплати за друк статей у серійних виданнях Товариства.

VI. Актуальні проблеми та завдання НТШ на най ближчий рік. Зміни, які відбуваються в укра­їнському суспільстві та державі, вима га ю ть більш дійових вчинків НТШівської спільноти для подо­лання різних труднощів Товариства і подальшого його розвитку. Це стосується як дослідницьких, так і видавничих і, зокрема, як було сказано, фінансо­во-господарських проблем НТШ. Їх розв’язанню, подоланню перешкод і дальшої реалізації пла­нованих програм та проєктів мають сприяти дії новообраної омолодженої управи Товариства й спільна воля усіх його членів НТШ. 2013 р. Наукове товари­ство ім. Шевченка святкуватиме своє 140-річчя, надходять й інші видатні дати для Товариства. Для реалізації цього потрібно:

— у науково-організаційній діяльності: 1) розробити і зреа­лізувати впродовж 2012 р. нову стратегію праці НТШ, зокре­ма його фінансово-господарсь­кої діяльности; 2) забезпечити цілеспрямовану працю НТШ в дослідницькому та видавничо­му напрямах; 3) завершити ді­лові контакти з ВАКом у спра­ві надання статусу „фахових“ найважливішим (принаймні се­рійним) виданням Товариства, остаточно знявши це питання з порядку денного; 4) врегулювати протягом 2012 р. питання спис­ків номерів ISBN, ISSN для ви­дань НТШ; 5) здійснити науко­ве описування й кодифікацію книжкових та архівних фондів бібліотеки; 6) налагодити постійний обмін літера­турою і систематично розсилати видання НТШ по Україні та закордон.

— у науковій діяльності: 1) поглиблювати контакти з національними та закордонними науковими й навчальними установами, насамперед НАН України і різного рівня навчальними закла­дами України та інших країн; 2) проводити і брати участь у різних конференціях, симпозіюмах, ака­деміях, присвячених питанням гуманітарних, при­родничо-математичних і медичних наук; 3) зосе­редити окрему увагу на співпраці з осередками НТШ, поглиблювати контакти з крайовими Това­риствами різних країн Европи й Америки в науковому та науково-видавничому аспектах; 4) продов­жити розширення тих форм і заходів співпраці НТШ, які діяли досі і цілком оправдали себе (сто­сується як праці в середині Товариства, так і під­готовки проєктів із крайовими товариствами, що діють в Европі та Америці).

— у видавничих справах: продовжувати ви­давати „Записки НТШ“, „Хроніку“, „Вісник НТШ“ та серії „Українознавча наукова бібліотека“, „Ви­значні діячі НТШ“ та ін., підготовляти далі 2-й, 3-й і наступні томи Енциклопедії НТШ.

— у фінансово-господарській діяльності: 1) підготовити лист-обіжник до різних українських і закордонних установ про стан праці та потреби НТШ; 2) Президії Товариства сприяти організа­ції Комітету зі створення стабілізаційного фонду НТШ; 3) для наповнення бюджету НТШ залучити внутрішні ресурси Товариства.

— у конкретних господарських справах: провести ремонтні роботи будинку на вул. Ген. Чу­принки, 21, і огорожі довкола нього.

*      *      *

Друга половина Загальних звітно-виборних зборів була присвячена обранню керівних і кон­трольних органів Товариства на наступні три роки (згідно зі Статутом), а саме — голови НТШ, членів Президії і Ревізійної комісії. У процесі цього за­ходу проходило висунення і обговорення кандидатур на названі посади. Головою НТШ на наступні три роки одноголосно обрано Олега Купчинського, головою Ревізійної комісії — Бориса Білинського, членами — Мирославу Ковбуз та Наталію Щер­бину. До Президіїї НТШ на 2011—2014 рр. увійшли 23 особи: Петро Білоніжка, Лідія Бойчишин, Іван Вакарчук, Степан Гелей, Михайло Глушко, Юрій Диба, Ігор Завалій, Роксолана Зорівчак, Анатолій Карась, Богдан Кіндрацький, Олександр Козаренко, Олег Купчинський, Роман Кушнір, Василь Мойсишин (Івано-Франківськ), Ігор Мриглод, Зи­новій Назарчук, Роман Пляцко, Ігор Стасюк, Рос­тислав Стойка, Платон Третяк, Дмитро Федасюк, Наталія Хобзей, Олег Шаблій.

Крім керівних і контрольних органів Товари­ства, у цій частині зборів обрано дійсними чле­нами НТШ за 2011 р. Андрія Бомбу (Рівненський осередок НТШ), Григорія Возняка (Тернопільський осередок НТШ), Олександра Гачкевича (Львів, Ко­місія механіки), Богдана Головина (Тернопільський осередок НТШ), Анатолія Загнітка (Донецький осередок НТШ), Олександру Матешук-Вацебу (Львів, Лікарська комісія НТШ), Міхаеля Мозера (Австрія), Ігоря Мриглода (Львів, Фізична комісія НТШ), Володимира Пелиха (Львів, Математична і Фізична комісії), Степана Позняка (Львів, Геогра­фічна комісія), Богдана Посацького (Львів, Комісія архітектури і містобудування).

Крім названих осіб, Загальні Звітно-виборні збори НТШ в Україні на пропозицію крайового НТШ в Словаччині додатково апробувати це зван­ня чотирьом членам НТШ Словаччини, а саме: Юрію Бачі, Михайлові Данилаку, Мирославові Сополизі та Миколі Штецю.

Наприкінці зборів учасники хвилиною мовчан­ня вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932—1933 рр. в Україні.

Редакція