150 років Науковому товариству ім. Шевченка
2023 рік пройшов під знаком 150-річчя від заснування Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) – найдавнішої національної наукової громадської інституції, заснованої 1873 р. як літературне Товариство ім. Шевченка у Львові з ініціативи культурно-громадських діячів Наддніпрянщини та Галичини.У 1892 р. Товариство реформоване на наукове. Воно пройшло тривалий і складний шлях та зробило неоціненний внесок у розвиток української науки та культури. Організаційною та науково-видавничою діяльністю НТШ заповнило численні прогалини у різних галузях науки (особливо в українознавстві), вплинуло на формування національної свідомості українського народу, сприяло налагодженню наукових контактів зі вченими інших країн, спричинилося до розвитку наукових ідей та формування наукових шкіл, які здобули визнання у світовій науці.
150-річчя НТШ – неординарна подія у науковому та культурному житті України. Ювілей перетворився на велике свято єднання науковців різних фахів і зацікавлень України та закордону, підведення підсумків й визначення нових перспектив на майбутнє.
Основні події, присвячені 150-й річниці від заснування НТШ, відбулися з 8 по 16 грудня 2023 р. У рамках відзначення Ювілею проведено багато заходів – від сесій, круглих столів, презентацій до мистецьких виставок, міжнародних конференцій та інших форумів; завершилося святкування Урочистою академією.Усі вони відбувалися у змішаному форматі і до них мали змогу доєднатися усі бажаючі з України і світу.
8 грудня 2023 р. в Києві у Великому конференц-залі НАН України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю НТШ (детальна інформація про цей захід за посиланням: https://nas.gov.ua/EN/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=10853 ).
12 грудня 2023 р. – перший день ювілейних святкувань у Львові.У рамках Міжнародної наукової конференції «150 років Наукового товариства ім. Шевченка» у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся круглий стіл, під час якого презентували видання «Наукове товариство ім. Шевченка: 150 років на службі української науки та культури. Природничі науки».
Із вітальним словом до учасників звернувся проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка академік НАН України Роман Гладишевський. До вітальних слів долучився голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір та заступник голови НТШ академік НАН України Ігор Мриглод.
Надалі науковці розпочали презентацію проєкту за напрямками роботи Математично-природописно-лікарської секції (утворена 1893 р.), яка завжди була однією з тих, які визначали головні вектори діяльності Товариства упродовж останніх 130 років його історії.
Про історію створення, розвиток і наукові напрацювання Лікарської комісії усім присутнім розповіла її голова професорка Валентина Чоп’як. Заступниця голови НТШ доктор хімічних наук Лідія Бойчишин зосередила увагу присутніх на презентації наукових досліджень в галузі хімії.
Під час круглого столу із доповіддю про біохімію у Математично-природописно-лікарській секції НТШ виступив член-кореспондент НАН України Ростислав Стойка.
Також на засіданні круглого столу науковці презентували напрацювання в царині математики та фізики. Зокрема, із доповіддю про основні напрямки математичних досліджень в НТШ виступив голова Математичної комісії доцент Ярослав Притула. Про фізичні й астрономічні дослідження в історії Товариства, роботу Фізичної комісії після відновлення НТШ розповів доктор фізико-математичних наук, науковий секретар Товариства Роман Пляцко.
Під час круглого столу учасники заслухали також доповідь члена-кореспондента НАН України Валентина Максимчука про роботу комісії Фізики Землі НТШ, історію її заснування та діяльність у теперішній час. Також на наукових напрацюваннях у сфері матеріалознавства і механіки матеріалів та видатних науковцях акцентував увагу професор Богдан Кіндрацький.
У другій половині того ж дня в Інституті народознавства НАН України відбувся круглий стіл «Музейні колекції НТШ в Інституті народознавства НАН України». До обговорення цієї теми долучилися:директор Інституту народознавства НАН України, академік НАН України Степан Павлюк, голова НТШ в Україні академік НАН України Роман Кушнір, кандидати історичних наук Віталій Кушнір та Оксана Сапеляк, доктор історичних наук Ярослав Тарас, докторка мистецтвознавства Галина Івашків, член-кореспондент НАН України Ігор Завалій, керівник Музею етнографії та художнього промислу Інмтитуту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський. У рамках круглого столу експонувалася виставка пам'яток із фондів Музею етнографії та художнього промислу та бібліотеки ІН НАН України «Музей НТШ: крізь вирви трьох воєн».
Другий день (13 грудня 2023 р.) святкових заходів розпочався ювілейним міжнародним медичним форумом «Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи». Захід присвячений 150-річчю НТШ та 125-річчю Лікарської комісії НТШ, а його організаторами стали Лікарська комісія НТШ та Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
Участь фахівців зі США, Канади, Великобританії, Швейцарії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, а також провідних українських вчених перетворили цей захід на знакову подію в науковому життіУкраїни. Це важливий майданчик для подальшої співпраці та обміну досвідом для медиків-науковців, викладачів, організаторів охорони здоров’я, лікарів та молодих вчених.
Протягом трьох днів роботи форуму проведено велику кількість тематичних пленарних засідань, симпозіумів, круглих столів, майстер-класів. Розглянуто фундаментальні медичні інновації в Україні та світі, міждисциплінарні проблеми в умовах війни, сучасні методи реабілітації, питання громадського здоров’я, фармацевтичної галузі, медичного менеджменту, цифрової медицини тощо. Презентовано книгу «Лікарська комісія Наукового товариства ім. Шевченка (1898–2023): матеріали до біографічного словника дійсних членів» (Львів, 2023).
Того ж дня, в другій його половині у приміщенні Національного музею у Львові імені митрополита Андрея Шептицького відбулося відкриття виставки «Нація. Мистецтво. Наука». Виставка організована Національним музеєм у Львові та Інститутом колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ з нагоди 150-ліття Товариства. Перед численними гостями, що зібралися у приміщенні музею,з вітальними словами виступили його генеральний директор Ігор Кожан, голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький, голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір, керівник Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ член-кореспондент НАН України Ігор Завалій.
У 1940 р. радянська влада ліквідувала Наукове товариство ім. Шевченка, а його три музеї розформувала, передавши до Національного музею у Львові, Музею етнографії та художнього промислу та інших музеїв міста тисячі експонатів.
На ювілейній виставці представлені експонати, які зібрали ентузіасти НТШ і зберегли львівські музейники. Крім того, продемонстровано вибрані твори з приватних колекцій та збірку мистецьких видань Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ. У різний час і за різних обставин збережена спадщина виконує своє покликання – берегти нашу ідентичність, плекати українську культуру та підтримувати науку.Виставка триватиме до 18 лютого 2024 р.
У третій день ювілейних заходів (14 грудня 2023 р.) відбулася презентація книги «Наукове товариство ім. Шевченка: 150 років на службі української науки та культури. Гуманітарні науки» (Львів, 2023, 1016 с., 112 с. іл.). Захід модерував голова Історичної комісії НТШ дійсний член НТШ Андрій Фелонюк, який розповів про ідею видання, критерії відбору 36 статей та особливості їх редагування.
Головними критеріями, якими керувалися редактори видання, був дисциплінарний підхід у тематиці статей. Тобто левова частка запропонованих авторами й відібраних редколегією текстів стосується основних наукових напрямків у ділянці українознавства, які досліджувалися членами НТШ від початків його існування й до сьогодні. Наприклад, історія, мова, етнологія, літературознавство, фольклор, бібліографія, філософія, мистецтвознавство, музикознавство, географічна й економічна наука в дослідженнях членів НТШ та ін. Цим напрямкам присвячено низку статей. Чверть публікацій стосуються членів Товариства, які зробили визначний внесок у його становлення, розвиток та уособлювали різні періоди його історії. Йдеться про фундаторів і засновників Товариства імені Шевченка 1873 р., а також Михайла Грушевського, Івана Франка, Степана Томашівського, Кирила Студинського, Івана Крип’якевича, Мирона Кордубу, Івана Дзюбу.
Керуючись таким підходом, члени редколегії зверталися до дослідників, які є фахівцями у своїх ділянках гуманітарного знання (до уваги брався передовсім їхній доробок у вивченні спадщини НТШ) і які могли б представити широкий огляд внеску НТШ у розвій окремих галузей національної науки.
На презентації із вітальним словом виступив голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір. Про свої дослідження, опубліковані у книзі, розповіли дійсні члени НТШ: секретарка Комісії семіотики соціально-культурних процесів Ореста Лосик, голова Літературознавчої комісії Назар Федорак, голова Комісії всесвітньої літератури та міжкультурної комунікацій ім. М. Лукаша Тарас Шмігер, членкиня Президії НТШ Зоряна Купчинська, член Президії НТШ Михайло Глушко, голова Комісії фольклористики Оксана Кузьменко, голова Етнографічної комісії Ярослав Тарас, голова Географічної комісії Іван Ровенчак, голова Дніпровського осередку Сергій Світленко. На завершення учасники презентації заслухали доповідь дійсного члена НТШ Америки Василя Лопуха на тему «Українські Січові Стрільці у фотохроніці Першоїсвітової війни та Визвольних змагань».
У другій половині того ж дня у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбувся круглий стіл «Бібліотека НТШ — перша національна наукова бібліотека України: перервана історія» і відкриття однойменної тематичної банерної виставки, приурочені 150-річчю Товариства й 130-річчю його Бібліотеки.
З вітальним словом до присутніх звернувся генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника, кандидат педагогічних наук Василь Ферштей. Голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір у промові коротко схарактеризував історію Товариства, актуалізував проблеми його розвитку, означив вплив російсько-української війни на діяльність осередків на східних теренах України та в Криму.
У своїй доповіді генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей окреслив основні етапи розвитку Бібліотеки Товариства, особливості формування фонду та її читацький склад, імена фундаторів, утверджуючи тезу, що ЛННБ України ім. В. Стефаника – інституційна спадкоємниця Бібліотеки НТШ.
Цікаві сторінки з історії діяльності Бібліотеки Товариства, її рукописних та архівних збірок висвітлила наукова співробітниця відділу рукописів, дійсна членкиня НТШ Галина Сварник. Зацікавлення учасників круглого столу викликали виступи директора Інституту народознавства НАН України академіка НАН України Степана Павлюка, професора Степана Давимуки, заступниці голови НТШ Лідії Бойчишин.