ГАНІТКЕВИЧ Ярослав (Львів) Історія кафедри фізіології людини і тварин Чернівецького університету

Університет в Чернівцях засновано за Австро-Угорщини в 1875 році, біологічний факультет організовано радянською владою лише у 1940 році. Із розвитком Чернівецького державного університету (ЧДУ) у 1944 році засновано кафедру фізіології людини  і тварин. У 1946-1957 роках її очолював доц. Д.О.Кочерга, проводилося вивчення проблеми фізіології дихання. За цей період завідувач кафедри та науковці Н.Р.Мірза, В.А.Євдокимова, Р.Ю.Гутник (Хролінська) виконали понад 20 праць з рефлекторних впливів рецепторів плеври на різні функціональні системи організму, зокрема на серцево-судинну систему та органи дихання.

У період 1957–1961 рр. кафедрою завідував проф. Г.В.Попов, розвивався новий науковий напрямок - дослідження фізіології праці. Проводилися дослідження електричної активності м’язів при роботі і при втомі, вивчали фізіологічний механізм “мертвої точки». Опубліковано біля 20 праць Г.В.Попова, В.О.Воскобойникової, Р.Б.Гутник та ін.

Протягом 1958-1967 рр. співробітники кафедри В.О Ткачук, К.І.Орчук і В.В.Зажаєва лосліджували морфологічні особливості рецепторного апарату фасцій мязів хребетних тварин. Досліджено роль інтероцепторів сімяників (Р.Ю.Хрорлінська), вплив каротинної підгодівлі на продуктивність сільськогосподарських птахів (М.І.Яворський), вплив плавальних навантажень на стан печінки білих щурів (В.О.Паскар) та ін.

З 1962 по 1971 рр. кафедру очолював проф. П.Д.Рудько,  родом з Білорусії, доктор біологічних наук, докторську дисертацію з дослідження  коней він захистив у середньо-азіатських республіках СРСР. Тематика окремих праць кафедри та навчальний процес були зв’язані із сільським господарством. Колектив кафедри вивчав фізіологічні особливості росту, розвитку та продуктивності великої рогатої худоби у різних умовах вирощування. Ці проблеми досліджували  П.Д.Рудько, доцент В.О.Воскобойникова, співробітники М.В.Остапович, П.І.Шкурган, Т.В.Удовицька. На кафедрі панувала російська мова.

Доценти Д.О.Кочерга та В.О.Воскобойникова були також деканами факультету. Про стан навчальної роботи відомості не збереглися (1).

В 1970 році на кафедру обрано доктора медичних наук Я.В.Ганіткевича, до цього – доцента кафедри фізіології Івано-Франківського медичного інституту.

В цей час в роботі кафедри основну увагу приділено підвищенню рівня навчального процесу. Розроблено нові програми і плани нормативних і спецкурсів, малого і великого практикуму, навчальної та виробничої практики. Опрацьовані нові спецкурси з фізіології центральної нервової системи, фізіології залоз внутрішньої секреції, травлення, фізіології праці та ін. Складено і вперше надруковано програми 5 спецкурсів, розроблено нові заняття з малого і великого практикуму. Налагоджено роботу віварію, студенти отримали можливість проводити хронічні та гострі досліди на тваринах (собаки, кролики, морські свинки, щурі, білі миші). При допомозі ректорату (ректор – проф. К.Червінський, проректор – проф. Рубаник) та деканату (декани – доц. П.Лопушанський, доц. Д.В.Бевзюк), партійного бюро факультету (секретар Д.В.Бевзюк) оновлено наочне обладнання кафедри. Всю навчально-методичну роботу кафедри переведено на українську мову.

Студентів стали залучати до наукової роботи, розроблено і видано методичні рекомендації для студентів до проведення науково-дослідної роботи. Студенти стали вперше виконувати курсові і дипломні роботи на актуальні теми, деякі студентські роботи було виконано на високому науковому рівні, вони увійшли в публікації кафедри. Кращі студенти цього періоду згодом стали аспірантами, кандидатами наук, доцентами і професорами (Роман Янчій, Леся Байдан, Валентин Швець, Євгеній Халаїм, Марія Сеник).

Кафедра розпочала розробляти новий науковий напрямок фізіології – дослідження фізіологічної ролі ендогенних (біогенних) і абіогенних поверхневоактивних речовин. Запропоновану завідувачем тематику схвалили Наукові Ради біологічної секції МВССО УРСР та Наукова Рада з мембранології АН СРСР, Я.В.Ганіткевича ввели до складу даних Наукових рад, до  Екологічної секції Національного комітету СРСР з поверхневоактивних речовин, редколегії міжвідомчого збірника МВССО УРСР.

На кафедрі провадили  наукову і педагогічну роботу доценти І.І.Лещинюк, Л.І.Сандуляк, І.М.Павлюк, асистенти М.В.Остапович, Р.Ю.Хролінська, старші лаборанти Л.І.Черненко, Г.Г.Пендерецька, П.І.Шкурган, О.А.Ясюченя, науковий співробітник М.Г.Грішина. При сприянні ректорату на кафедрі формувалася невелика наукова група.

Була налагоджена тісна співпраця з кафедрою фізичної та колоїдної хімії університету (доц. В.Руді), кафедрами гістології, фізіології, з клінікою внутрішніх хвороб  Чернівецького медичного інституту (проф. І.А.Шевчук, доц. В.Ф. Мисліцкий, проф. Л.Самсон). Встановлено наукові зв’язки кафедри  із столичним університетом ім. Т.Г.Шевченка (Інститут фізіології, акад. П.Г.Богач), Інститутом фізіології ім. Богомольця АН УРСР (акад. П.Г.Костюк і М.Ф.Шуба), лабораторією поверхневих явищ Інституту хімії полімерів АН УРСР, лабораторією акад. А.М.Уголева в Інституті фізіології АН СРСР (Ленінград). Спільно проводилися наукові дослідження, виконувалися дисертаційні роботи, готувалися наукові публікації. Виробничу практику студенти-фізіологи проходили в Києві в згаданих інститутах, деякі виконували там дипломні роботи (В.І.Швець).

У 1970-71 рр. співробітниками кафедри проведено психофізіологічні дослідження на Чернівецькому текстильному об’єднанні «Восход», надано підприємству допомогу у розробці плану спеціального розвитку.

За 10 років кандидатські дисертації захистили М.В.Остапович, Р.Ю.Хролінська, Л.В.Байдан, дещо пізніше – В.І.Швець, Р.І.Янчій, М.І.Сеник, Є.Халаїм.

Співробітниками кафедри за цей час опубліковано понад 80 наукових праць, в тому числі у всесоюзних виданнях 26, в зарубіжних -  5 (2). Отримано авторське свідоцтво на винахід – ефективну підкормку сільськогосподарських тварин поверхневоактивними речовинами.

Завідувач кафедри представляв роботи кафедри на найбільш престижному ХХVІІІ конгресі фізіологічних наук (Будапешт, 1980), на VІІІ Міжнародному конгресі з поверхнево-активних речовин (Москва, 1978), на ХІІ-му з’їзді Польського фізіологічного товариства (Ольштин, 1972), на ІІ-му Конгресі товариства фізіологічних наук Болгарії (Софія, 1974), на ХІІІ-му конгресі Польського фізіологічного товариства (Гданьск, 1975). В міжнародному журналі «Tenside-Detergents” (Мюнхен, 1978) опубліковано великий огляд праць кафедри з фізіологічної ролі поверхневоактивних  речовин.

Кафедра стала відомим в Україні та в СРСР центром дослідження поверхневих явищ в біології та медицині. До Чернівець приїздили для обміну досвідом, для захисту дисертацій. У 1975 р. кафедра фізіології людини і тварин ЧДУ спільно з АН СРСР та АН УРСР вперше на факультеті провела за своєю тематикою Всесоюзний симпозіум «Фізіологічна роль поверхнево-активних речовин», в якому взяло участь 150 науковців Києва, Харкова, Донецька, Вінниці, Сімферополя, Москви, Ленінграда, Томська, Ташкента, Іжевська, Риги і Єлгави (Латвія), Пущіно, Шебекино, Щолкіно, Іжевська, Караганди, Благовєщенська  (Росія) та ін. (3). Основними питаннями було обговорення ролі поверхневих явищ  в механізмі дії фізіологічно-активних речовин, вивчення взаємозв’язку будови і фізіологічної дії поверхневоактивних речовин, їх взаємодія з біологічними та штучними мембранами. Багато доповідей були присвячені фізіологічній ролі жовчевих кислот, їх якісній характеристиці та регуляції їх метаболізму. Значну увагу приділили поверхневоактивним речовинам, діючим на біологічні мембрани, анестетикам, анальгетикам та ін., солюбілізації ферментів поверхневоактивними речовинами. Цікавими були доповіді про легеневі сурфактанти, їхь роль у різних порушеннях легеневих функцій.

У 1980 році у видавництві «Наукова думка» за сприяння Інституту фізіології АН УРСР вийшла у світ монографія Я.В.Ганіткевича «Роль желчи и желчных кислот в физиологии и патологии организма», яка стала настільною книгою для багатьох фахівців, науковців, аспірантів. Пізніше видано книжку «Я.В.Ганиткевич, Я.И.Карбач. Исследование желчи. Биохимические и биофизические методы» (Київ, 1985, -136 с.).

Кафедра фізіології людини і тварин за рівнем наукової та педагогічної роботи стала одною з провідних на біологічному факультеті, готувала на належному високому рівні  вчителів-біологів, активно розвивала фізіологічну науку.

Спочатку керівництво університету і факультету підтримувало починання завідувача кафедри, надавало потрібну допомогу, оказувало сприяння. Проте з часом ставлення змінилося. Після успішного проведення всесоюзного симпозіуму деканат (Д.В.Бевзюк) замість подяки  оголосив співробітникам кафедри догани. Влітку 1975 р. в період відпусток проректор С.С.Костишин з грубими порушеннями діючих законів видав наказ про звільнення проф. Я.Ганіткевича. За втручанням Міністерства цей наказ відмінено, але утиски продовжувалися. То декан не дозволяв наукового відрядження, то виносили стягнення за «непартійний стиль роботи» і т.п.

Я.В.Ганіткевич не став брати участі в конкурсі переобрання на посаду завідувача і в  1981 р. залишив Чернівецький університет.

Завідувачем кафедрою обрано доктора біологічних наук проф. С.А,Кузнєцова з Молдавії, під керівництвом його стали досліджувати функціональні можливості рухового аналізатора. Варто звернути увагу на характерні для радянських часів факти: як до Я.Ганіткевича кафедра була російськомовною під завідуванням проф. П.Рудька, так і після його звільнення  кафедра знову стала російськомовною за  С.А.Кузнєцова.

У 1983 р. С.А.Кузнєцова після низки його порушень звільнено, почато ліквідацію кафедри. Самостійно  функціонуючу 40 років кафедру фізіології людини і тварин об’єднано з кафедрою зоології, ректорат і деканат створили кафедру зоології та фізіології людини і тварин, завідувати цією кафедрою з двома спеціалізаціями стала доц. Д.В.Бевзюк - зоолог, кандидат біологічних наук, декан факультету, бувша секретар партійного бюро факультету.

У 1985 р. кафедра фізіології людини і тварин, яка є основною на біологічних факультетах України і інших країн, дає в значній мірі  необхідну підготовку викладачам біології, випускникам біологічних факультетів університетів, була повністю ліквідована ректоратом і деканатом біологічного факультету ЧДУ! Невеликий курс фізіології людини і тварин Д.В.Бевзюк  приєднала до своєї кафедри зоології (4).

Чому ЧДУ не був зацікавлений у викладанні і розвитку фізіологічної науки? Проректором з наукової роботи з 1972 р. був С.С.Костишин, який закінчив університет по селекції і насінництву (1955), кандидат біологічних наук (1966), доцент кафедри фізіології рослин, член обкому КПРС. Група науковців факультету готувала йому докторську дисертацію з гетерозису рослин кукурудзи, яку захистив 1985 р. У 1979 р. він створив собі кафедру біохімії та експериментальної екології, якою завідує досі (тепер кафедра екології та біомоніторингу!), автор біля 140 праць, на посаді проректора (з 1972 р.) став перетворювати біологічний факультет в аграрний. Пізніше за радянського режиму і в незалежній Україні С.С.Костишин був 14 років ректором Чернівецького університету (1987-2001), очолював науку в університеті 29 років, за його сприяння відкрито в університеті 21 кафедру. То чому ж закрито поширену в усіх біологічних факультетах університетів  кафедру фізіології людини і тварин?

Які для цього у декана і ректора були мотиви, важко судити. Але при цьому, як видно з інтернетсайту університету, повністю викреслено з історії університету і біологічного факультету довголітній період діяльності кафедри фізіології людини і тварин, зокрема під керівництвом проф. Я.В.Ганіткевича, хоч у цей час кафедра за рівнем науково-педагогічної роботи була одною з провідних на факультеті, стала одним із центрів університетської науки і підготовки кадрів біологів. Чи це не сподобалося спеціалісту гетерозису кукурудзи?

Рішенням Вченої ради університету у 2009 р. біологічний факультет перейменовано (мабуть за ініціативи радника ректора С.С.Костишина) на факультет біології, екології та біотехнології (5). С.С.Костишин у віці 80 років залишається на факультеті головою спеціалізованої вченої ради. Здійснюється підготовка фахівців трьох рівнів кваліфікації: бакалавр,  спеціаліст, магістр за такими освітніми напрямками: біологія (біохімія, біологія, ботаніка, зоологія, генетика), біотехнологія (молекулярна біотехнологія, біотехнологія харчових продуктів, промислова біотехнологія), екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування (біоекологія, екологія лісового та заповідного господарства), геодезія, картографія та землеустрій (оцінка землі та нерухомого майна), агрономія (грунтознавство: експертна оцінка грунтів та якості землі). Таким чином підготовка біологів-вчителів у Чернівецькому університеті повністю відкидає фізіологію! Фактично біологічний факультет  наближено до рівня агрономічного або сільсько-господарського навчального закладу. З 1990 р. почато випуск грунтознавців, які стали працювати в господарствах Чернівецької та сусідніх областей, в станціях хімізації сільського господарства та ін.

При ознайомленні з інтернетсайтом Чернівецького національного Університету імені Ю.Федьковича, зокрема з історією біологічного факультету, викликає здивування факт, що в історії факультету зовсім відсутня 40 річна історія кафедри фізіології людини і тварин.

Таке замовчування, викреслення з історії імен і доробку українських вчених було поширене в тоталітарній комуністичній державі, так було з фізіологічними школами і напрямками, які у 20-х роках розвивали в Києві професори І.Базилевич, В.Радзимовська, М.Геращенко та багато інших. Так було із неугодними режиму вченими. В сусідньому Чернівецькому медичному інституті  в цей час було звільнено з роботи, виключено з партії і скеровано працювати лікарем санстанції завідувача кафедрою фармакології доктора медичних наук професора Г.Писька. За те, що посмів критикувати ректора інституту.

Тому не дивно, що в цю добу комуністичного тоталітаризму і партійного самоуправства ліквідовано наявну в усіх університетах профільну кафедру фізіології людини і тварин та викреслено  науково-педагогічний доробок кафедри з історії університету і факультету. Проте не може не дивувати, чому в незалежній Україні вже  20 років продовжується такий стан?

За роки незалежності викрито і виправлено багато злочинів і порушень, зроблених за комуністичного режиму, вияснено багато «білих плям» в нашій культурі, літературі, мистецтві. Повертаються імена українських вчених, розстріляних або репресованих режимом і викреслених із нашої історії, видана монографія (6). Зрозуміло, що хотілось би повернути в історію Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, в історію біологічного факультету (нині факультету біології, екології та біотехнології)  вилучений з неї 40-річний період роботи чомусь ліквідованої кафедри фізіології людини і тварин.

Дані матеріали до історії кафедри фізіології людини і тварин Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича допоможуть відновити об’єктивну історію біологічного факультету університету та розвиток фізіологічної науки в Україні.

Література:

1. Чернівецький державний університет. Львів, 1975. С. 171-172.
2. Вибрані праці до 80-ліття від дня народження Ярослава Ганіткевича // Бібліографічний покажчик. Лікарський збірник. Нова серія. Том ХVII. НТШ. Львів, 2009. – 424 с. 48 с.іл.
3. Всесоюзный симпозиум «Физиологическая роль поверхностно-активных веществ». Тезисы докладов. Черновцы, 1975. – 131 с.
4. Чернівецький університет. 1875-1995. Сторінки історії. Чернівці, «Рута», 1995. – С.140.
5. Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича // Режим доступу до сайту: http://bio.chnu.edu.ua/department/index.htm
6. Ганіткевич Я. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи. Біографічні нариси та бібліографія. Львів, 2002, - 540  с.